ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2023 року
м. Київ
справа № 400/1590/19
адміністративне провадження № К/9901/30372/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року (головуючий суддя Устинов І.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (головуючий суддя Семенюк Г.В., судді: Федусик А.Г., Шляхтицький О.І.) у справі № 400/1590/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естетик-1" до Управління архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування наказів від 25 червня 2019 року № 127, № 128
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Естетик-1" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач) з вимогами:
скасувати наказ відповідача № 127 від 25 квітня 2019 року "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе, ріг вул. Будівельників в м. Миколаїв", за МК 061180181480 від 18 січня 2018 року, замовник ТОВ "ЕСТЕТИК-1";
скасувати наказ відповідача № 128 від 25 квітня 2019 року "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації", яким скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе, ріг вул. Будівельників в м. Миколаїв", за МК 141182261978 від 14 серпня 2018 року, замовник ТОВ "ЕСТЕТИК-1".
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2019 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, позов задоволено.
Скасовано наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 127 від 25 квітня 2019 року "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт".
Скасовано наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради № 128 від 25 квітня 2019 року "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації".
01 листопада 2019 року відповідачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), у зв`язку обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В., здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 січня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе ріг вул. Будівельників в м. Миколаєві", за МК 061180181480, замовник ТОВ "ЕСТЕТИК-1".
14 серпня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою : Херсонське шосе ріг вул. Будівельників в м. Миколаєві", за № МК 141182261978, замовник ТОВ "ЕСТЕТИК-1".
На підставі листа юридичного департаменту Миколаївської міської ради від 17.04.2019 №344/02.07.02-07, посадовими особами відповідача було встановлено недостовірність даних, наведених у повідомленні та відповідно у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом на підставі частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 15 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі також Порядок № 466) та пункт 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі також Порядок № 461), внаслідок чого і були прийняті відповідачем оскаржувані накази.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення і висновки відповідача є безпідставними, необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вони були прийняті без проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, без оформлення матеріалів планової або позапланової перевірки, а також позивачем не здійснювалось самочинного будівництва на орендованій земельній ділянці.
Відповідач заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки Управління діяло в межах наданих повноважень на виконання та у відповідності до вимог чинного законодавства.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, в порушення приписів пунктів 1, 5, 7, 9, 15-20 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (Порядку № 533), відповідачем не призначалось планової або позапланової перевірки та відповідно не оформлювались результати такої перевірки.
За позицією судів попередніх інстанцій, оскаржувані накази були прийняті відповідачем без проведення встановлених частиною 1 статті 41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Разом з тим, інформація, отримана від юридичного департаменту Миколаївської міської ради, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
З покликанням на частину 1 статті 35 та частину 6 статті 36 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимоги Порядку № 466 відповідач зазначає, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та відповідно до її цільового призначення.
Водночас в разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорту, а також у разі скасування містобудівних умови та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом архітектурно-будівельного контролю.
Акцентує увагу та тому, що зі змісту наданої юридичним департаментом інформації вбачається, що наведені позивачем відомості щодо наявності у нього права забудови на підставі договору оренди землі № 11202 від 10 жовтня 2016 року не відповідають дійсності, тобто є недостовірними, та свідчать про здійснення позивачем самочинного будівництва.
Вважає помилковим твердження позивача, з яким погодилися суди попередніх інстанцій про недотримання відповідачем встановленого порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю та обов`язковість складання акту про проведену (оформлення її результатів), адже скасування поданих позивачем повідомлення та декларації здійснювалося не в рамках здійснення перевірки, а відповідно до Порядку № 466, Порядку №461 та статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за якими підставою для скасування поданого повідомлення та декларації є виявлення відповідним органо державного архітектурно- будівельного контролю факту подання недостовірних даних.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 3038-VI відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським, Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із пунктом 4 статті 26 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації
Своєю чергою за приписами частин 2, 3 статті 26 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої у тому числі додається копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Частиною 8 статті 36 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Згідно з положеннями частини першої статті 39 Закону України № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина десята статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").