1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року

м. Київ

Справа № 990/70/22

Провадження № 11-83заі22

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Чумаченко Т. А., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про зобов`язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2022 року (судді Уханенко С. А., Кашпур О. В., Мацедонська В. Е., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевська О. Р.),

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила (орфографія збережена):

"1) Вчинити дії щодо оцінки антиконституційно-протиправних рішень уряду по застосуванню не оприлюднених Державних будівельних норм та зобов`язати ВР створити парламентську слідчу комісію щодо переслідування МВС - власників будівель, через недотримання таємних ДБНів, з долученням доказів із рішень судової справи 640/17011/20. Залучити експертів ООН і ОБСЄ.

2) Визнати протиправним та скасувати таємний наказ урядовців № 287 від 31.10.2016 "Про затвердження ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва" та наказ № 312 від 13.11.2014 "Про затвердження ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

3) Зобов`язати ВР і Уряд розглянути звернення правозахисних організацій України від 03.03.2022 та ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду ООН.".

2. Обґрунтовуючи ці вимоги, позивачка, пославшись на пункт 91 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 14 червня 2007 року у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" (заява № 77703/01), зазначила, що органи державної влади з метою тиску на жителів м. Малина протягом тривалого часу незаконно відмовляють у реєстрації статуту Свято-Покровської громади-парафії Російської православної церкви закордоном (далі - РПЦЗ) м. Малина та всупереч зазначеному рішенню ЄСПЛ незаконно припинили дію розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації від 14 березня 2002 року № 139. Надалі повідомила, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України було вражено цивільні об`єкти м. Малина. Це стало підставою для звернення членів РПЦЗ до поліції, а також прокурора Міжнародного кримінального суду (далі - МКС). Разом із цим через бездіяльність парламенту і уряду щодо нератифікації Римського статуту позивачка, яка також апелює до його положень, не може реалізувати свої права. Зауважила, що 03 березня 2022 року правозахисні організації України www.zmina.ua звернулися до органів державної влади з вимогою невідкладно прийняти законопроект № 2689 про ратифікацію Римського статуту. Надалі позивачка вказала не те, що зараз Україна почала відбудовувати зруйновані будівлі, однак не оприлюднені урядом Державні будівельні норми і норми Держпраці перешкоджають відновленню держави. Так, на офіційному вебсайті Верховної Ради України наявні накази від 31 жовтня 2016 року № 287 "Про затвердження ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" та від 13 листопада 2014 року № 312 "Про затвердження ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", підписані неуповноваженою особою, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а самі ДБН не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і не оприлюднені. Підсумовуючи викладене, позивачка зазначила, що права релігійної громади РПЦЗ м. Малина (зокрема і права позивачки) мають бути захищені від порушень вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також Конвенції про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього.

Короткий зміст судових рішень суду попередньої інстанції

3. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 16 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та встановив позивачці десятиденний строк для усунення визначених в ухвалі недоліків шляхом складення позовної заяви у новій редакції із зазначенням змісту позовних вимог відповідно до приписів частини першої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вичерпним викладом обставин на обґрунтування позовних вимог (зазначення конкретних юридичних фактів, з настанням яких сторони вступили між собою у спірні правовідносини), зазначенням підстав для об`єднання позовних вимог в одне провадження (в разі пред`явлення декількох вимог), обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача прав, свобод або законних інтересів позивачки, зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

4. Копію зазначеної ухвали позивачка отримала 03 червня 2022 року та в установлений у ній строк подала до Верховного Суду уточнену позовну заяву.

5. Перевіривши цю заяву, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що позивачка не усунула недоліки, про які йшлося в ухвалі від 16 травня 2022 року та ухвалою від 18 липня 2022 року повернув ОСОБА_1 позовну заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

6. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Обґрунтовуючи свої доводи, посилається на порушення судом першої інстанції міжнародних нормативно-правових актів, положень Конституції України та КАС щодо доступу до правосуддя, крім цього вказує на ігнорування судом практики ЄСПЛ щодо потреби уникнення надмірного формалізму при вирішенні питання про прийняття позовної заяви або скарги, оскільки це становить порушення права на справедливий суд, а також необхідності забезпечення не лише фактичного, а й реального доступу до правосуддя.

Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги

8. Від представника Верховної Ради України надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, у якому він просить цю апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Загалом наведені у відзиві мотиви збігаються з висновками суду першої інстанції, якими обґрунтовано оскаржувану ухвалу.

Рух апеляційної скарги

9. Ухвалою від 10 серпня 2022 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 15 лютого 2023 року призначила її до розгляду в порядку письмового провадження, про що повідомлено учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

10. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

11. Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

12. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

13. Відповідно до частини першої статті 21 КАС позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Правила об`єднання і роз`єднання позовів визначені статтею 172 КАС.

14. Форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС.

15. Згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

16. Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

17. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС).

18. Згідно із частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

19. Частиною другою цієї статті визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

20. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2022 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановлено строк для усунення недоліків цієї позовної заяви.

21. Суд зауважив, що у позовній заяві разом з вимогами до Верховної Ради України про зобов`язання "створити парламентську слідчу комісію щодо переслідування МВС - власників будівель, через недотримання таємних ДБНів, з долученням доказів із рішень судової справи 640/17011/20", зобов`язання "розглянути звернення правозахисних організацій України від 03.03.2022 та ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду ООН" об`єднано вимоги до уряду, який визначено третьою особою у справі. За змістом позову цей висновок суду стосується вимог про: оцінку "антиконституційно-протиправних рішень уряду по застосуванню не оприлюднених Державних будівельних норм"; визнання протиправними і скасування наказів від 31 жовтня 2016 року № 287 "Про затвердження ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" та від 13 листопада 2014 року № 312 "Про затвердження ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", видавцем яких є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; зобов`язання, зокрема, Уряду України "розглянути звернення правозахисних організацій України від 03.03.2022 та ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду ООН".

22. Разом із цим суд зазначив, що за правилами частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні не всі справи, вимоги у яких заявлено до Кабінету Міністрів України, а лише ті, які стосуються оскарження його бездіяльності щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

23. Крім цього, зі змісту позовної заяви не вбачається підстав об`єднання цих вимог в одне провадження, враховуючи, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, якщо вони пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (статті 21 і 172 КАС).

24. Суд також зазначив, що виклад обставин, якими позивачка обґрунтувала свої вимоги про зобов`язання Верховної Ради України створити парламентську слідчу комісію "щодо переслідування МВС - власників будівель через недотримання таємних ДБНів", а також про ратифікацію Римського статуту, не дозволяє встановити існування в цій частині публічно-правового спору між ОСОБА_1 та Верховною Радою України, в якому парламент реалізовував свої владні (управлінські) повноваження, а не контрольну чи законотворчу функції. Із позовної заяви не вбачається, які саме дії чи бездіяльність парламенту у правовідносинах з позивачкою в цій частині призвели до порушення її прав. Водночас вимог про визнання дій або бездіяльності Верховної Ради України протиправною як передумови звернення з позовом про зобов`язання вчинити дії позов не містить.


................
Перейти до повного тексту