ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року
м. Київ
справа № 295/3781/21
провадження № 51-1294км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за № 12020040570000006 від 05 січня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу 25 квітня 2019 року Богунським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 345 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільненого
від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 08 листопада 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Богунського районного суду м. Житомира від 08 листопада 2021 року, залишеним без зміни ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року, ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України
до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання
за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2019 року ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
Цим вироком засуджено також ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він
30 листопада 2020 приблизно о 19:00 під час розпивання алкогольних напоїв
в квартирі АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи свій спільний із ОСОБА_8 злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, завдали йому більше
10 ударів руками, ногами і табуретом по голові, спині та тулубу, чим спричинили потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, які в подальшому призвели до його смерті.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник у касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги, зазначає, що жоден наявний в матеріалах кримінального провадження доказ не доводить поза розумним сумнівом причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Вказує, що тілесні ушкодження ОСОБА_9 завдав саме ОСОБА_8, про що,
на його думку, свідчить сукупність досліджених в судовому засіданні доказів. Стверджує, що під час побиття ОСОБА_8 . ОСОБА_9 його підзахисний
з огляду на свій стан здоров`я міг перебувати без свідомості внаслідок чергового судомного нападу. Зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою допущені місцевим судом порушення процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів захисника, просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які є посилання в касаційній скарзі захисника, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно до вимог
ст. 438 КПК України не підлягають перегляду у касаційному порядку.
Під час розгляду касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Як передбачено ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, встановлених цим Кодексом, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин,
які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, тобто з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції, викладених у вироку та перевірених апеляційним судом, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, колегія суддів касаційного суду вважає правильним і таким, що підтверджується зібраними доказами, перевіреними у судовому засіданні в установленому кримінальним процесуальним законом порядку та належно оціненими у судовому рішенні судом у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку.