ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 404/7774/21
провадження № 51-3769км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021121010002002, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда Кіровоградської області та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн, вирішено питання про розподіл витрат у провадженні.
Відповідно до вироку 19 серпня 2021 року ОСОБА_6 приблизно об 11:30, керуючи автомобілем "FiatDoblo", державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_7, рухався по вул. Олександрійське шосе зі сторони вул. Холодноярської в напрямку вул. Короленка в м. Кропивницькому. Швець А.О. проігнорував вимоги пунктів 1.2, 1.5, п. 2.3 пп. "б" Правил дорожнього руху, грубо порушив п. 12.1 ПДР та внаслідок цього, не справившись із керуванням, здійснив виїзд керованого ним транспортною засобу на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Toyota Land Cruiser Prado 150", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався в зустрічному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому заднього відростка лівої таранної кістки, крайових переломів кортикального шару внутрішньої щиколотки і зовнішнього краю латеральної щиколотки лівої гомілки зі зміщенням кісткових фрагментів, гематом у ділянці лівого гомілковостопного суглоба, в ділянці лівого ліктьового суглоба, у лівій лобно-скронево-тім`яній ділянці. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06 жовтня 2021 року № 713 наведені ушкодження належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2022 року стосовно ОСОБА_6 - без зміни.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись з ухваленими стосовно ОСОБА_6 судовими рішеннями, прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій ставить вимогу про скасування вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 травня 2022 року та ухвали Кропивницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На думку прокурора, суди першої та апеляційної інстанцій унаслідок неправильного тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, не призначили ОСОБА_6 обов`язкового додаткового покарання.
Вважає, що суди не застосували закону, який підлягав застосуванню. Прокурор наполягає, що в разі засудження особи за ч. 1 ст. 286 КК в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (далі - Закон № 2617-VІІІ) додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами передбачено в законі як обов`язкове додаткове щодо всіх видів основного покарання, а отже, непризначення ОСОБА_6 додаткового покарання, визначеного санкцією статті, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Також стверджує, що, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд належним чином не спростував викладених у ній доводів, у зв`язку з чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні просив касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржене судове рішення апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник ОСОБА_9 подав до суду заперечення, у яких виклав мотиви незгоди з поданою касаційною скаргою та заявив про відсутність підстав до скасування оскаржених судових рішень, а також подав письмове клопотання про розгляд касаційної скарги без участі захисника та засудженого ОСОБА_6 .
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_10 подав письмове клопотання, де просив касаційний розгляд здійснювати без участі потерпілого ОСОБА_8 та його представника адвоката ОСОБА_10 .
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Статтею 370 КПК регламентовано, що судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. У ньому мають бути наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Тобто рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого.