ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 205/4130/22
провадження № 51-2991км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви прокурора про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вищевказану ухвалу районного суду.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що суд першої інстанції постановив рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом, а тому апеляційний суд мав перевірити законність цього рішення в апеляційному порядку. Враховуючи викладене, апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на підстави вимог ч. 4 ст. 399 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, та ухвалою судді цього суду від 12 липня 2022 року було відкрито провадження за вказаною заявою.
За результатами розгляду заяви прокурорапро відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження,ухвалою суду від 1 серпня 2022 року було відмовлено у її задоволенні.
Не погодившись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу районного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалою апеляційного суду від 18 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу районного суду від 1 серпня 2022 року.
Своє рішення суд мотивував тим, що ст. 392 КПК не передбачає окремого оскарження ухвали суду, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень (вироків), передбачених ч. 1 ст. 392 КПК. Тому на підставі ч. 4 ст. 399 КПК суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, оскільки вона подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.