П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2023 року
м. Київ
справа № 522/21047/21
провадження № 51-3976км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника - адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 на вирок Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162510001106, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, судимого за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року зі змінами, внесеними ухвалою Одеського апеляційного суду від
26 травня 2022 року за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
2. На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутого покарання у виді штрафу, призначеного за попереднім вироком від 21 липня 2021 року остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн та відповідно до ч. 3 ст. 72 КК постановлено покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
3. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і покладено обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
4. За вироком суду ОСОБА_7 28 серпня 2021 року близько 16:50 повторно незаконно заволодів мопедом ОСОБА_8 "Honda-Cesta" червоного кольору, рама № НОМЕР_1, що стояв біля будинку АДРЕСА_2, вартістю 6 985 грн.
5. Одеський апеляційний суд 26 вересня 2022 року скасував вирок Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2022 року щодо ОСОБА_7 у частині призначення покарання зі звільненням від відбування покарання на підставі статей 75, 76 КК та постановив новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком приєднав невідбуте покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2021 року і остаточно призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн та відповідно до ч. 3 ст. 72 КК постановив покарання у виді штрафу виконувати самостійно. У решті апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, призначивши засудженому покарання за ч. 2 ст. 289 КК із застосуванням правил статей 75, 76 КК. Вважає вирок суду першої інстанції про звільнення її підзахисного від відбування покарання з випробуванням законним та обґрунтованим. Зауважує, що місцевий суд ухвалив таке рішення, визнавши пом`якшуючими покарання ОСОБА_7 обставинами активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття, яке полягало в тому, що він пожалкував з приводу вчиненого кримінального правопорушення, щиросердечно розкаявся, добровільно заявив про злочин, зазнав осуду і нарікань з боку оточуючих, повернув потерпілому викрадений мопед і попросив вибачення, останній матеріальних претензій до засудженого не мав і позов не заявляв. Водночас суд апеляційної інстанції не врахував зазначених обставин як таких, що пом`якшують покарання, а також даних про особу засудженого, зокрема його офіційне працевлаштування та міцні соціальні зв`язки, а саме перебування на утриманні ОСОБА_7 цивільної дружини та малолітньої дитини.
Позиції учасників судового провадження
7. Захисник ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу, просила задовольнити її, змінивши вирок апеляційного суду та застосувавши до засудженого правила ст. 75 КК.
8. Прокурор ОСОБА_5 вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, просив залишити вирок апеляційного суду без зміни.
9. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
10. Відповідно до вимог ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
11. Частиною 2 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень можуть бути лише істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК.
13. У касаційній скарзі захисник засудженого порушує питання про зміну вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_7 у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість.
14. Ураховуючи те, що доведеність винуватості ОСОБА_7 і кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 289 КК у касаційній скарзі не оскаржується, суд касаційної інстанції судові рішення в цій частині не переглядає.
Щодо доводів про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
15. Відповідно до ст. 413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.