ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 335/7399/20
провадження № 51-3891км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжявід 05 листопада 2021 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст.121, ч.2 ст.185КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст.121 КК - на строк 7 років, за ч. 2 ст. 185 КК - на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 296 КК -на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вирішено рахувати з моменту фактичного його затримання - з 11 червня 2020 року.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів, арешту майна, процесуальних витрат і цивільного позову.
За вироком місцевого суду, 07 червня 2020 року о 01:01 ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, перебуваючи біля магазину "Цитрус" за адресою: пр. Соборний, буд. 190, м. Запоріжжя, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, безпідставно з особливою зухвалістю побили руками та ногами раніше незнайомих їм прохожих - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, спричинивши їм легкі тілесні ушкодження.
Крім того, 07 червня 2020 року о 01:02 ОСОБА_6, перебуваючи біля магазину "Цитрус" за цією ж адресою, діючи умисно, під час вчинення хуліганства, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, що виразилось у нанесенні ударів руками та ногами в область голови потерпілого, спричинив ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, та від якого 07 червня 2020 року о 13:10 у приміщенні лікарні настала смерть ОСОБА_8 .
Також 07 червня 2020 року приблизно о 01:03 ОСОБА_6, перебуваючи біля магазину "Цитрус" за цією ж адресою, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, направлену на таємне викрадення майна потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та розуміючи, що потерпілі після застосованого до них фізичного насильства перебувають у непритомному стані і їх дії матимуть таємний характер, ОСОБА_6, перебуваючи у зазначеному вище місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, обшукали кишені одягу потерпілих - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та таємно викрали належне їм майно, чим заподіяли матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 17189, 67 грн та ОСОБА_10 -на загальну суму 4500 грн.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 13 вересня 2022 року апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_11 задовольнив частково, змінив вирок місцевого суду та перекваліфікував дії ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 185 КК на ч. 1 ст. 185 КК, призначивши йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік. В решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді.
В обґрунтування своєї позиції вказує, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, оскільки в порушення ст. 94 КПК не надав належної оцінки кожному доказу, а ті докази, на які суд посилається у вироку, не підтверджують його причетність до інкримінованих злочинів.
Додає, що всупереч ч. 3 ст. 404 КПК апеляційний суд самостійно, без клопотання сторін, дослідив докази, зокрема відеозапис, який, на думку адвоката, має бути визнаний недопустимим доказом, враховуючи, що відео з камер спостереження, як зазначає захисник, було отримано органом досудового розслідування без ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ.
На думку захисника, апеляційний суд поверхнево розглянув доводи скарги сторони захисту та не надав на них відповідей, зокрема щодо виключення з обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК кваліфікуючої ознаки - скоєння злочину групою осіб та механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому внаслідок падіння з висоти власного росту за умови надання прискорення.
Стверджує, що місцевий суд обґрунтував вирок поясненнями свідка ОСОБА_12, при цьому безпосередньо у суді допитана не була.
Акцентує, що захист звертав увагу суду на вищезазначені порушення, однак вони залишилися проігноровані, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Крім того, звертає увагу на те, що сторона захисту в апеляційній скарзі не ставила питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_6 з ч. 2 на ч. 1 ст. 185 КК, а тому, вважає, що апеляційний суд вийшов за межі розгляду скарги.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень не надходило.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволеннякасаційної скарги,просила оскаржувану ухвалу залишити без зміни.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, адвокат ОСОБА_7, окрім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, визначення якої у ст. 411 КПК, як підставу для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, і фактично просить доказам у справі дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.
Таким чином доводи захисника про те, що суди попередніх інстанцій не перевірили версію сторони захисту щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому внаслідок падіння з висоти власного росту за умови надання прискорення, стосуються фактичних обставин і не є предметом перевірки касаційного суду.
Разом із тим під час перегляду оскаржуваного судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, в тому числі показання ОСОБА_6 про його невинуватість, показання потерпілих, свідків, експерта, протоколи огляду місця події, протокол проведення слідчого експерименту, висновки експертиз та інші наведені у вироку докази, суд дав їм належну оцінку, критичний аналіз окремих доказів належним чином мотивований.
Доводи касаційної скарги захисника про те, що місцевий суд обґрунтував вирок поясненнями свідка ОСОБА_12, не допитавши її під час судового розгляду, колегія суддів розцінює критично, оскільки при ухваленні вироку покладено дані, отримані під час огляду та слідчого експерименту за участю цього свідка, а не його показання під час досудового розслідування.
Сукупність зібраних у справі та належним чином досліджених у судовому засіданні доказів, доповнюють один одного та у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих правопорушень.
Не погоджуючись із вироком місцевого суду, прокурор та захисник обвинуваченого подали апеляційні скарги, в яких сторона обвинувачення, посилаючись на невідповідність призначеного покарання внаслідок м`якості ОСОБА_6, просила ухвалити новий вирок та призначити йому більш суворе покарання, сторона захисту просилавирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_6 у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Доводи касаційної скарги захисника про те, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст. 419 КПК, оскільки залишено без відповідної уваги доводи апеляційної скарги, є безпідставними.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, який перевіряється в апеляційному порядку, воно повинно відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.