ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 185/5826/20
провадження № 51-2437км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 5 січня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2022 року в кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040370001217, щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 5 січня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
На підставі ст. 71 КК ОСОБА_6 до покарання призначеного за вказаним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком цього ж суду від 5 травня 2020 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 18 липня 2020 року близько 05:25, перебуваючи на кухні в квартирі АДРЕСА_2, під час сварки на побутовому ґрунті, діючи умисно, бажаючи настання смерті ОСОБА_8, стоячи за спиною останнього, обхопив його правою рукою в області шиї та притиснув цією рукою до себе, із застосуванням сили утримував та умисно здавлював шию на протязі 10 хвилин, при цьому долаючи спробу того звільнитися від насильства.
У результаті умисних дій ОСОБА_6 . ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, а саме крововилив у м`які тканини шиї, переломи великого рогу під`язичної кістки зліва у місці зчленуванням великого рога з тілом, переломи великих ріжків щитовидного хряща, які супроводжувалися механічною асфікцією, яка призвела до настання смерті останнього.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 27 червня 2022 року вказаний вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення стосовно нього та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з неправильною кваліфікацією його дій. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявності мотиву, мети та умислу на вчинення ним вбивства потерпілого. Зазначає, що місцевий суд не дав належної оцінки зібраним у справі доказам внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про доведеність його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.Стверджує про порушення його права на захист, оскільки під час його затримання був відсутній захисник, що є грубим порушенням кримінального процесуального закону. Вказує на порушення під час досудового розслідування його процесуальних та конституційних прав, а також здійснення морального тиску слідчим. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ч. 3 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) не дослідив повторно обставин, досліджених судом першої інстанції з порушеннями. Також апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК, ретельно не перевірив викладених у апеляційних скаргах доводів щодо перекваліфікації його дій з ч. 1 ст. 115 КК на ст. 118 КК, не спростував їх, не навів переконливих і достатніх мотивів та підстав для залишення без зміни вироку суду першої інстанції.
Захисник у касаційній скарзіпросить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На його думку, суд не дав належної оцінки показанням ОСОБА_6 про те, що той відчував реальну загрозу життю та здоров`ю дружини і дитини зі сторони потерпілого ОСОБА_8 та захищав їх. Зазначає, що висновки суду ґрунтуються на суперечливих доказах, якими не підтверджується винуватість його підзахисного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Стверджує, що стороною обвинувачення не доведено умислу ОСОБА_6 на вчинення вбивства потерпілого. Вважає, що суди розглянули кримінальне провадження упереджено, з обвинувальним ухилом, не надали належної оцінки зібраним у справі доказам, зокрема показанням ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9 .
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали касаційні скарги і просили їх задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК.
Зокрема, такий висновок суд першої інстанції обґрунтував показаннями у судовому засіданні: ОСОБА_6 , який не визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, однак не заперечував, що він, стоячи за спиною потерпілого, обхопив його правою рукою в області шиї та притиснув до себе, утримував його із застосуванням сили, здавлюючи шию потерпілого деякий час; свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Крім того, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджено: даними протоколу огляду місця події від 18 липня 2020 року та даними протоколів слідчих експериментів від 18 липня 2020 року за участю ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9, згідно з якими вони на місці показали обставини скоєння злочину та відтворили свої дії, а саме те, що ОСОБА_8 був агресивним, погрожував останній, ОСОБА_6 заспокоював його, а після того як потерпілий почав йти в сторону ОСОБА_9 та замахнувся на неї рукою, засуджений, стоячи за спиною потерпілого обхопив його правою рукою за шию та вони впали на підлогу, потім притиснув його до себе, іншою рукою заламав йому руку, щоб той не міг вирватися, та утримував його так до приїзду медичних працівників.
Висновком експерта від 18 серпня 2020 року № 459 встановлено, що тілесні ушкодження в ОСОБА_8 у вигляді перелому під`язичної кістки зліва у місці зчленуванням великого рога з тілом, переломів великих ріжків щитовидного хряща з двох сторін, які ускладнилися механічною асфікцією, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.
Відповідно до висновків експерта додаткових від 12 серпня 2020 року № 459, враховуючи характер тілесних ушкоджень трупа ОСОБА_8, їх механізм, вони могли утворитися при обставинах та умовах на які вказали під час проведення слідчих експериментів ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_9 .
Визнавши зазначені докази достовірними, допустимими, а в сукупності - достатніми, місцевий суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК.
Твердження в касаційних скаргах про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, були предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, які вмотивовано визнали ці доводи безпідставними, оскільки вони не знайшли свого підтвердження. Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 перебував в стані необхідної оборони, захищаючи членів своєї родини від протиправних дій потерпілого, а тому вчинив вбивство при перевищенні її меж (ст. 118 КК), належним чином перевірено судами та таку версію обґрунтовано спростовано.
Так, умисне вбивство, передбачене ст. 115 КК, з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.