Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 757/6310/20-ц
провадження № 61-13026 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Лідовця Р. А.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
представник позивачів - ОСОБА_3
відповідач - Печерська районна в м. Києві державна адміністрація;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року у складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права користування квартирою.
Позовна заява мотивована тим, що 02 травня 2002 року Головним управлінням охорони здоров`я видано ордер № 559 на житлову площу у гуртожитку, площею 56,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 та членам її сім`ї:
ОСОБА_1 - чоловік, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_5 - син.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 травня
2002 року № 1071 статус зазначеного гуртожитку змінено на житловий будинок з загальними квартирами, однак ОСОБА_4 та іншим членам її сім`ї ордер із зміною статусу гуртожитку на жилий будинок з загальними квартирами видано не було.
03 листопада 2006 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією на підставі розпорядження Печерської районної державної адміністрації від 30 жовтня 2006 року № 134, ОСОБА_4 видано ордер на право зайняття жилого приміщення, за адресою:
АДРЕСА_2, на сім`ю з чотирьох осіб: ОСОБА_5 - син, ОСОБА_6 - невістка, ОСОБА_7 - онук, яку вони згодом приватизували у рівних частинах та знялися з квартирного обліку.
Позивачі зазначали, що на них вказаний ордер не видавався, участі
у приватизації вони не брали, залишилися проживати у квартирі АДРЕСА_3 .
У грудні 2019 року вони звернулися до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про закріплення за ними вищезазначеної квартири, однак отримали відмову з посиланням на те, що позивачі не перебувають на квартирному обліку. Проте вони на законних підставах були вселені
у гуртожиток, тривалий час у ньому проживають, іншого житла не мають.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати за ними право користування квартирою розташованою за адресою:
АДРЕСА_4 .
Короткий рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі втратили право користування квартирою АДРЕСА_3 у зв`язку із втратою ОСОБА_4 права користування на підставі зайняття іншої квартири. Факт реєстрації позивачів у спірній квартирі
не є підставою для визнання за ними права користування.
Суд послався на правовий висновок, висловлений Верховним Судом України у постанові від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14, у якому зазначено, що право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 -
ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2021 року змінено у мотивувальній частині, викладено його в редакції цієї постанови.
Суд апеляційної інстанції посилався на те, що суд першої інстанції не установив, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивачів, у чому полягає таке порушення прав, не звернув увагу на те, що пред`явлення позову про визнання права користування спірною квартирою є передчасним
з урахуванням конкретних обставин цієї справи, так як спору щодо їх виселення з квартири немає.
Крім того, Печерська районна у м. Києві державна адміністрація лише здійснює управління спірною квартирою як об`єктом належного територіальній громаді нерухомого майна, а тому не є належним відповідачем у цій справі. Відповідачем має бути територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради. Тому, встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд апеляційної інстанції змінив мотивувальну частину судового рішення суду першої інстанції. При цьому посилався на відповідну правову позицію Верховного Суду від 27 січня
2021 року у справі № 607/16163/19 (провадження № 61-6882св20) у якому зазначено, що особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання із відповідним доведенням обставин, що стали причиною для звернення з позовом до суду. У той час, як суд зобов`язаний з`ясувати, в чому саме полягає порушення прав позивача. Також на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові
від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) про те, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 -
ОСОБА_3,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження
у справі. Витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2023 року справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права користування квартирою призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 -
ОСОБА_3 мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Розпорядження Печерської районної у м. Києві ради від 07 березня 2006 року № 105-р було прийнято у комунальну власність територіальної громади Печерського району м. Києва з комунальної власності територіальної громади м. Києва житловий комплекс та службове житло по
АДРЕСА_5, що закріплений за територіальним медичним об`єднанням Печерського району. Зобов`язано комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва прийняти житловий комплекс по АДРЕСА_5 в оперативне управління та оприбуткувати його на балансі підприємства, забезпечивши його належне утримання. Вказаним розпорядженням було також зобов`язано Печерську районну у м. Києві державну адміністрацію видати ордери у встановленому порядку мешканцям, які проживають, зареєстровані у гуртожитку по вищевказаній адресі та перебувають на квартирному обліку. Тому вважають, що Печерська районна у м. Києві державна адміністрація уповноважена видати ордери мешканцям гуртожитку у зв`язку зі зміною статусу на жилий будинок з загальними квартирами, а тому вона є належним відповідачем у даній справі.
Також зазначено, що ні ОСОБА_4, ні позивачам на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 травня
2002 року № 1071, не було видано ордер зі зміною статусу гуртожитку на жилий будинок з загальними квартирами. Згодом, ордер на інше житлове приміщення отримала тільки частина сім`ї ОСОБА_8, а вони продовжували проживати
і користуватися житловою площею у гуртожитку.
З урахуванням наведеного зазначають про те, що квартира АДРЕСА_6 по вищевказаній адресі має бути визнана за позивачами на праві користування, оскільки вони не просять надати їм нове житло, а закріпити за ними те житло, яким вони користуються на підставі ордера ще з 2002 року. При цьому посилалася на відповідну правову позицію Верховного Суду.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду від Печерської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що згідно з інформацією відділу обліку та розподілу житлової площі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартирному обліку не перебувають, умова щодо перебування на зазначеному обліку, встановлена Київською міською державною адміністрацією, не дотримана, а тому відсутні правові підстави для видачі ордера позивачам. Просять у задоволенні касаційної скарги відмовити. При цьому посилаються на помилковість висновку суду апеляційної інстанції про неналежність відповідача у справі, так як відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про реалізацію районним в м. Києві державними адміністраціями окремих повноважень" від 31 січня 2011 року № 121 доручено районним в м. Києві державним адміністраціям реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Фактичні обставини справи, встановлені судом
05 жовтня 1985 року Ківшоватською сільською радою Таращанського району Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4
(а. с. 8).
02 травня 2002 року Головним управлінням охорони здоров`я видано ордер
№ 559 на житлову площу у гуртожитку, площею 56,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 та членам її сім`ї: ОСОБА_1 - чоловік, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_5 - син (а. с. 22).
Згідно з пунктом 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації
від 29 травня 2002 року № 1071 "Про використання жилих приміщень в жилому будинку АДРЕСА_7 та у будинку АДРЕСА_5 за цільовим призначенням" адміністрації та профспілкові комітети Київської міської клінічної лікарні № 2 та територіального медичного об`єднання Печерського району зобов`язані надати жилі приміщення у жилому будинку АДРЕСА_7 та
у жилому будинку АДРЕСА_5, в яких ліквідується статус гуртожитку, мешканцям, які проживають, зареєстровані в них та перебувають на квартирному обліку (а. с. 31).
Відповідно до пункту 2 розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 21 серпня 2004 року № 1061 "Про присвоєння номерів жилим приміщенням у будинку АДРЕСА_5" зобов`язано відділ обліку та розподілу житлової площі районної державної адміністрації видати ордери на жилі приміщення, яким присвоєно номери, за наявності правових підстав та з врахуванням законності проживання громадян (а. с. 108).
Отже, згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації
від 29 травня 2002 року № 1071 було змінено статус гуртожитку на жилий будинок з загальними квартирами в будинку
АДРЕСА_5 . Відповідно із зміною статусу гуртожитку на жилий будинок з загальними квартирами, кімнати в гуртожитку 108-108А були змінені на квартиру під номером АДРЕСА_6 .
Згідно з клопотанням Центральної районної поліклініки Печерського району міста Києва від 6 серпня 2003 року № 367 до голови Печерської районної ради ОСОБА_9, адміністрація поліклініки первинна профсоюзна організація порушила питання щодо виділення ордеру для постійної прописки фельдшера-лаборанта ОСОБА_4 у гуртожитку АДРЕСА_5,
у зв`язку із передачею гуртожитку на баланс комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва (а. с. 47).
Ордер на зайняття квартири
АДРЕСА_3 ОСОБА_4 не видавався.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі
АДРЕСА_8 з 12 травня 1991 року.
Листом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 грудня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі ордера на зайняття спірної квартири, оскільки останні не перебувають на квартирному обліку (а. с. 38-39).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 -
ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права