Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 636/3368/21
провадження № 61-437 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова на рішення Чугуївського міського суду Харківської області у складі судді Золотоверха О. О.
від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду
у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Лобова О. А. від 01 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, в якому просив суд:
- визнати за ним право на виключення з числа службового житла - квартири
АДРЕСА_1 .
- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових квартир відповідача вказаної службової квартири.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1, має 25 років стажу, є учасником бойових дій, разом зі своєю сім`єю перебуває на квартирному обліку у загальній черзі
з 10 листопада 2005 року за № 183 та першочерговій черзі учасника бойових дій з 18 грудня 2020 року за № 244, алепостійного житла не має.
Вказував, що він та його члени сім`ї проживають у службовій квартирі, яка призначена для тимчасового проживання,її службовий статус значно обмежує можливість нею володіти. При цьому, вінзгідно із законодавством має право на отримання житлового приміщення для постійного проживання.
26 травня 2021 року він звернувся до відповідача із заявою про подання Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харковадо Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення квартири
АДРЕСА_1 з числа службових. Протоколом № 4 засідання житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 від 09 червня 2021 року прийнято рішення про виключення з числа службових квартиру АДРЕСА_1 із зняттям його з квартирного обліку.
Проте 17 червня 2021 року отримав відмову відповідача про виключення житла з числа службових з підстав того, що займана його родиною житлово площа не відповідає встановленій для даного насаленого пункту нормі забезпечення постійним житлом (8,3 кв.м на особу), що буде підставою для зняття з квартирного обліку.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 22 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року (після зміни територіальної підсудності справи розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22), позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення
з числа службових квартир Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова квартири АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що питанням виключення житла з числа службового має вирішуватися Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради, а не відповідачем, тому ухилення відповідача від звернення з клопотанням до міської ради порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".При цьому, відповідач не надав доказів на підтвердження обґрунтованості відмови у поданні клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд питання про виключення житла з числа службового.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі, має вислугу більше 20 років, перебуває на квартирному обліку в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Харкова, але постійного житла до цього часу не отримав, тому має право на забезпечення житлом, зокрема, право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.
Також суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 22 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, провадження у справі закрити.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року клопотання
Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харковапро поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 636/3368/21 із Чугуївського міського суду Харківської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова мотивована тим, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, вказуючи,
що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року
у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32 цс 22) у пункті 82 дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної і такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому, вказує, що суди не врахували, що зазначений спір є
публічно-правовим, оскільки він виник щодо можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги необґрунтовані, судові рішення ухвалені відповідно до діючому законодавству, фактичним обставинам справи та сталій судовій практиці. Вказує, що при розгляді справи суди керувалися існуючою сталою судовою практикою та чинним законодавством, а саме посилається на відповідну судову практику, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду, якими було визначено, що подібні судові спори відносяться до юрисдикції загальних судів.
Також зазначає, що у випадку скасування судових рішень буде порушено його права, принципи верховенства права та правової визначеності й ефективного захисту прав людини, що призведе до додаткових витрат його часу і матеріальних ресурсів, так як йому доведеться захищати своє право з початку і при обмежених можливостях в період воєнного часу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України,
що підтверджується копією довідки, є учасником бойових дій,
що підтверджується копією посвідчення та копією довідки, має загальний стаж військової служби 25 років, згідно копії витягу з послужного списку позивача та розрахунком, перебуває на квартирному обліку зі складом родини 4 особи з 10 листопада 2005 року у загальній черзі та з 18 грудня 2020 року першочергово, що підтверджується копією ордера та копією довідки, має право на зайняття службової квартири зі складом родини 4 особи,
що підтверджується копією ордера (а. с. 6-11).
Згідно з копії заяви 26 травня 2021 року ОСОБА_1 звертався до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харковаіз заявою про подання Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харковадо Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення квартири
АДРЕСА_1 з числа службових, проте 17 червня 2021 року отримав відмову з підстав того, що займана родиною ОСОБА_1 житлово площа не відповідає встановленій для даного насаленого пункту нормі забезпечення постійним житлом
(а. с. 15-17).
Згідно з витягу з протоколу № 4 засідання житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 від 09 червня 2021 року вказано, що комісія прийняла рішення про виключення з числа службових квартиру
АДРЕСА_1 із зняттям її з квартирного обліку (а. с. 14).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини першої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
(пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.