Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 712/10145/19
провадження № 61-922св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкас
від 10 червня 2021 року у складі судді Пересунька Я. В. та постанову Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовну заяву мотивовано тим, що в березні 2014 року між
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який розірвано рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 17 січня 2019 року.
За час перебування у шлюбі ними було придбано автомобіль "Ford Kuga",
2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, право власності
на який зареєстровано за ОСОБА_2 . Середня ринкова вартість такого автомобіля за цінами станом на 06 червня 2019 року становила
361 156,00 грн.
Крім того ОСОБА_1 зазначав, що за час шлюбу спільними зусиллями було проведено ремонтні та будівельні роботи належної ОСОБА_2 квартири
АДРЕСА_1, вартість яких становить приблизно 200 000,00 грн. Зокрема, у квартирі було змінено електропроводку, встановлено нові розетки та вимикачі; зроблено вирівнювання та стяжку підлоги й стін; на підлозі кухні, у ванній кімнаті, туалеті та коридорі покладено плитку; у кімнаті, коридорі та кухні поклеєно шпалери; стелю у всій квартирі облаштовано гіпсокартоном та пофарбовано водоемульсійною фарбою у декілька шарів; у кімнаті та на кухні встановлено нові металопластикові вікна; у кімнаті, ванній кімнаті, туалеті та кухні замінено міжкімнатні двері на дерев`яні із скляними вставками, а вхідні двері - на металеві; замінено систему водопостачання та систему опалення (труби, батареї), встановлено нову сантехніку; придбано унітаз, ванну та дві раковини; в кімнаті та кухні встановлено нові люстри; а в туалеті та ванній кімнаті - нові світильники; на кухні замінено газову колонку та встановлено вбудовані кухонні меблі.
На думку ОСОБА_1, він має право на отримання грошової компенсації 1/2 вартості поліпшень квартири у розмірі 100 000,00 грн.
Разом із цим, ОСОБА_1 зазначав, що за час спільного проживання
за сімейні кошти було придбано скляний стіл та чотири стільці, меблеву стінку, два дивани, дзеркальну шафу, побутову техніку: холодильник "Samsung" вартістю - 15 000,00 грн, телевізор "Sony" - 12 000,00 грн, газову плиту - 4 000,00 грн, пральну машину вартістю - 6 000,00 грн, кондиціонер - 5 000,00 грн; духову шафу - 6 000,00 грн, а всього майна вартістю 48 000,00 грн.
Добровільно поділити вказане майно ОСОБА_2 не бажає та зберігає у себе всі документи на нього.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
визнати автомобіль "Ford Kuga", 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 ;
визнати за ним право власності на 1/2 частину цього автомобіля;
стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1/2 частини вартості поліпшень, зроблених у квартирі
АДРЕСА_1 в розмірі 100 000,00 грн;
визнати спільною сумісною власністю сторін скляний стіл та чотири стільці, меблеву стінку, два дивани, дзеркальну шафу, побутову техніку: холодильник "Samsung" вартістю - 15 000,00 грн, телевізор "Sony" - 12 000,00 грн, газову плиту - 4 000,00 грн, пральну машину - 6 000,00 грн, кондиціонер - 5 000,00 грн, духову шафу - 6 000,00 грн;
стягнути з ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 1/2 частини вартості вказаного спільного майна у розмірі 24 000,00 грн.
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, встановлення факту припинення шлюбних відносин, визнання частини майна особистою приватною власністю, визнання частини майна спільною сумісною власністю, припинення спільної сумісної власності та стягнення компенсації вартості майна.
Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що у період із серпня 2008 року
по 21 березня 2014 року вона та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в її квартирі за адресою: квартира
АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зазначала, що вона сплачувала за житлово-комунальні послуги, надані у придбаній ОСОБА_1 квартирі АДРЕСА_2
за період із 2009 року по 2014 рік. Разом із цим, вона вносила платежі
за кредитно-заставним договором від 24 червня 2008 року
№ DN81AR00200011 за період із 27 серпня 2008 року по 19 грудня 2011 рік.
У період із вересня 2012 року по літо 2015 року вона разом із відповідачем
за зустрічним позовом робили ремонт у іншій квартирі ОСОБА_1,
що підтверджується наявним у неї договором від 21 вересня 2012 року
на поставку та виготовлення металопластикових виробів та жалюзі
й квитанцією від 21 вересня 2012 року про оплату 5 000,00 грн.
ОСОБА_2 зазначала, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 у період із серпня
2008 року по 21 березня 2014 року їй необхідно для поділу майна, набутого ними у вказаний проміжок часу, а також стягнення відповідної грошової компенсації за таке майно, а також за проведений ремонт
у квартирі АДРЕСА_2 .
За час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу
ОСОБА_1 придбав 15 квітня 2013 року за 14 211,00 доларів США автомобіль "Volkswagen Polo", що на час звернення із цією зустрічною позовною заявою коштує приблизно 9 000,00 доларів США (еквівалентно 222 300,00 грн).
На думку ОСОБА_2, вона має право на 1/2 частину грошової компенсації вартості цього автомобіля.
Разом із цим, зазначала, що за період із серпня 2008 року по 21 березня
2014 року ОСОБА_1 придбав причіп легковий КРД 050100 вартістю 6 000,00 грн, а тому, на її думку, вона має право на компенсацію його вартості у розмірі 3 000,00 грн.
На думку ОСОБА_2, вона має право на компенсацію 1/2 частини вартості майна, яке є спільним та придбане у належну ОСОБА_1 квартиру, а саме: газова плита "Горєньє", вартістю 4 000,00 грн, телевізор "Соні" - 14 000,00 грн, пральна машина "LG" - 6 000,00 грн, диван -
3 000,00 грн, диван - 2 000,00 грн, кухонний куточок - 5 000,00 грн,
шафа-купе - 5 000,00 грн, кухонна стінка - 12 000 грн, стінка в кімнаті - 13 000,00 грн.
22 березня 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який було розірвано рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2019 року, але ще в жовтні 2017 року шлюбні відносини між ними припинились.
ОСОБА_2 зазначала, що встановлення юридичного факту припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 у жовтні 2017 року
їй потрібно для правильного визначення статусу автомобіля "Ford Kuga", 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Також у зустрічному позові вказано, що за час спільного проживання
з відповідачем жодних ремонтних робіт у її квартирі не проводилось, натомість такі роботи було проведено в квартирі ОСОБА_1, але
на відшкодування витрат на такий ремонт вона не претендує.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд:
встановити юридичний факт її проживання з ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу за період із серпня 2008 року по 21 березня 2014 року;
встановити юридичний факт припинення шлюбних відносин між сторонами у жовтні 2017 року;
визнати за нею право особистої приватної власності на автомобіль
"FordKuga", 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
визнати спільною сумісною власністю сторін автомобіль "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_2, газову плиту "Горєньє", вартістю
4 000,00 грн, телевізор "Соні", пральну машину "LG", диван, вартістю 3 000,00 грн, диван - 2 000,00 грн, кухонний куточок - 5 000,00 грн,
шафу-купе - 5 000,00 грн, кухонну стінку - 12 000,00 грн, стінку в кімнаті - 13 000,00 грн;
припинити спільну сумісну власність сторін на це рухоме майно
та стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості майна
у розмірі 151 152,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 10 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано спільним сумісним майном ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 - скляний стіл та чотири стільці, придбані за час шлюбу, а також кондиціонер "DAEWOO DSB-F 099 LH (2 box)" вартістю 2 183,79 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію
1/2 частини вартості кондиціонера "DAEWOO DSB-F 099 LH (2 box)" у розмірі 1 091,90 грн, залишивши цей кондиціонер у власності ОСОБА_2 .
В іншій частині первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Встановлено юридичний факт припинення шлюбних відносин
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 жовтня 2017 року.
Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності
на автомобіль "Ford Kuga", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Скасовано арешт, накладений ухвалою Соснівського районного суду
м. Черкаси від 02 серпня 2019 року на автомобіль "Ford Kuga", 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати
у виді витрат на правничу допомогу - 5 461,75 грн.
Компенсовано ОСОБА_2 за рахунок коштів державного бюджету України судові витрати у виді судового збору в розмірі - 4 379,96 грн
в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шлюбні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинились із 01 жовтня
2017 року, що було встановлено рішенням Соснівського районного суду
м. Черкаси від 17 січня 2019 року у справі № 712/13296/18 про розірвання шлюбу.
Встановлення зазначеного факту, на думку суду першої інстанції, має юридичне значення для ОСОБА_2, оскільки у сукупності
з наявними у матеріалах справи доказами свідчить про придбання
27 вересня 2018 року автомобіля "Ford Kuga", 2012 року випуску,
в особисту приватну власність.
Разом із цим суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_2 не довела належними та допустимими доказами факт проживання з ОСОБА_1 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з серпня 2008 року по 21 березня 2014 року, а тому в цій частині її зустрічного позову суд відмовив у зв`язку із недоведеністю.
Встановлення юридичного факту проживання сторін як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період із 01 грудня 2013 року по 21 березня
2014 року не матиме жодного юридичного значення для ОСОБА_2, оскільки жодного майна, яке б було об`єктом поділу за її зустрічним позовом, вони у цей період не набували, тому, на думку суду першої інстанції, і в цій частині зустрічна позовна заява задоволенню не підлягала.
Також суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з
ОСОБА_2 на його користь 1/2 частини вартості поліпшень, зроблених у квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 100 000,00 грн, оскільки відсутні належні та допустимі докази щодо часу проведення ремонтних робіт у вказаній квартирі, а також їх конкретного переліку та вартості.
Разом із цим суд першої інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 скляного столу та чотирьох стільців, меблевої стінки, двох диванів, дзеркальної шафи, побутової техніки: холодильника "Samsung" вартістю - 15 000,00 грн, телевізора "Sony" - 12 000,00 грн, газової плити - 4 000,00 грн, пральної машини -
6 000,00 грн, кондиціонера - 5 000,00 грн, духової шафи - 6 000,00 грн,
а також стягнення з ОСОБА_2 компенсації у розмірі 1/2 частини вартості вказаного спільного сумісного майна подружжя, оскільки заявляючи такі позовні вимоги, ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження факту придбання перерахованого ним рухомого майна
та побутової техніки за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2
та факту реальної наявності такого майна на час розгляду справи судом.
При цьому ОСОБА_2 визнала, що за час перебування у шлюбі
з ОСОБА_1 ними було придбано стіл та 4 стільці, а також кондиціонер, половину вартості якого вона готова компенсувати.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 червня 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що шлюбні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинились із 01 жовтня 2017 року.
Разом із цим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те,
що в сукупності з іншими дослідженими доказами, факт придбання
27 вересня 2018 року автомобіля "Ford Kuga", 2012 року випуску, дає підстави вважати, що це особиста приватна власність ОСОБА_2, тому правомірно визнав за позивачем за зустрічним позовом право особистої приватної власності на цей автомобіль.
Також суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення первісного позову ОСОБА_1 у частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 1/2 частини вартості поліпшень, зроблених у квартирі АДРЕСА_1
у розмірі 100 000,00 грн, оскільки судом не було здобуто належних
та допустимих доказів щодо часу проведення ремонтних робіт у вказаній квартирі, а також їх конкретного переліку та вартості.
Досліджуючи позовні вимоги первісного ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив, що позивач за первісним позовом просив визнати спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 скляний стіл
та чотири стільця, меблеву стінку, два дивани, дзеркальну шафу, побутову техніку: холодильник "Samsung" вартістю - 15 000,00 грн, телевізор "Sony" - 12 000,00 грн, газову плиту - 4 000,00 грн, пральну машину -
6 000,00 грн, кондиціонер - 5 000,00 грн, духову шафу - 6 000,00 грн,
а також стягнути з ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 1/2 частини вартості вказаного спільного сумісного майна подружжя.
На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно врахував ту обставину, що заявляючи такі позовні вимоги,
ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження факту придбання перерахованого ним рухомого майна та побутової техніки
за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 та факту реальної наявності такого майна на час розгляду справи судом.
При цьому ураховуючи положення статті 82 ЦПК України суд першої інстанції правомірно визнав за необхідне визнати спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скляний стіл та 4 стільці,
а також кондиціонер, придбані за час шлюбу, оскільки ОСОБА_2 визнала, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 ними було придбано зазначене майно і вона готова компенсувати половину вартості цього майна.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи
У січні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у якій, посилаючись
на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, зокрема: застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 11 листопада 2019 року у справі № 454/3381/14-ц, від 08 квітня
2020 року у справі № 361/7130/15-ц, від 30 червня 2020 року у справі №638/18231/15-ц, від 11 листопада 2019 року у справі № 454/3381/14-ц,
а також не дослідження зібраних у справі доказів (пункти 1 та 4
частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої
статті 411 ЦПК України), просить скасувати оскаржувані судові рішення
та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову та задоволення первісного позову у частині визнання автомобіля марки Ford Kuga, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 та визнання за ним права власності на 1/2 частину цього автомобіля.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при встановленні юридичного факту припинення шлюбних відносин та визнання спірного автомобіля особистою приватною власністю ОСОБА_2 підходить до показів свідків односторонньо та вибірково, а саме чи проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сім`єю з 01 жовтня 2017 року давали пояснення і інші свідки, а це ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснювали, що тільки в грудні 2018 року ОСОБА_1 повідомив про те, що в стосунках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є проблеми, а до цього часу вони проживали однією сім`єю.
На думку ОСОБА_1, суд першої інстанції не взяв до уваги свідчення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а підійшов до аналізу показань свідків вибірково і поклався на показання свідків зі сторони позивача за зустрічним позовом.
При цьому суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, всупереч нормам ЦПК України не надав належної оцінки доказам, безпідставно погодився з висновком суду першої інстанції,
не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі, а лише обмежився перерахуванням доказів, покладених в основу оскаржуваного рішення суду, внаслідок чого безпідставно залишив рішення суду першої інстанції без змін.
На думку ОСОБА_1, суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували ту обставину, що він та ОСОБА_2 пояснювали
у судовому засіданні суду першої інстанції про те, що у них був спільний бізнес, а саме: торгівля поросятами на стихійних базарах. Тому кошти
на автомобіль марки "Ford Kuga" подружжя заощадило саме з указаної торгівлі.
Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів придбання ОСОБА_2 вказаного автомобіля за особисті кошти, чим
не спростовано презумпцію належності цього автомобіля до спільного сумісного майна подружжя.
При цьому, на думку ОСОБА_1, боргова розписка від 17 вересня
2018 року жодним чином не доводить факту витрачання позичених ОСОБА_2 коштів саме на придбання спірного автомобіля.
У січні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку
ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись
на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також не дослідження зібраних
у справі доказів (пункти 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить змінити оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення її зустрічного позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про те, що сторони у справі у період з серпня 2008 року
по 21 березня 2014 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу,
а також неправильно не визнали їхнім спільним майном те майно, яке ними було набуто у цей період часу.
На думку ОСОБА_2, матеріали справи містять належні та допустимі докази проживання її з ОСОБА_1 у період з серпня 2008 року
по 21 березня 2014 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Зазначає, що у цей період ними було придбано майно, яке підлягає поділу, зокрема: автомобіль VolkswagenPoloSedan, реєстраційний номер НОМЕР_2, газова плита "Гореніє", вартістю 4 000,00 грн; телевізор "Sony"; пральна машина "LG", дивани, вартістю 3 000,00 грн та 2 000,00 грн; кухонний куточок, вартістю 5 000,00 грн; стінка в кімнаті, вартістю 13 000,00 грн.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали цивільної справи із Соснівського районного суду м. Черкаси.