Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 734/1795/20
провадження № 61-10416св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міжшкільний навчально-виробничий комбінат Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (далі - Козелецький МНВК), Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради (далі - Управління освіти Козелецької селищної ради) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з 01 вересня 2017 року він працював на посаді заступника директора по навчально-виховній роботі у Козелецькому МНВК.
Рішенням Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 № 16-32/VIII припинено Козелецький МНВК шляхом ліквідації.
Наказом ліквідаційної комісії Козелецького МНВК від 21 листопада 2019 року № 52 "Про скорочення чисельності та штату працівників Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради" скорочено займану ОСОБА_1 посаду, а останнього попереджено про наступне вивільнення згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Наказом ліквідаційної комісії Козелецького МНВК від 29 січня 2020 року № 10 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Козелецького МНВК та викладача спецпредметів за суміщенням у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників Козелецького МНВК за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.
ОСОБА_1 вважає своє звільнення протиправним, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 620/3135/19 рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 № 16-32/VIII про припинення Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області шляхом ліквідації визнане протиправним та скасоване. Зазначена постанова є обов`язковою для виконання і має наслідком скасування дій, спрямованих на виконання скасованого рішення ради та відновлення його права на працю, яке існувало до прийняття рішення ради.
Також на час його звільнення директором Козелецького МНВК був ОСОБА_2, який не видавав наказів про скорочення чисельності та штату працівників комбінату і про його звільнення.
Крім того, Управління освіти Козелецької селищної ради просило первинну профспілкову організацію розглянути питання скорочення чисельності посад працівників Козелецького МНВК у зв`язку з запланованою ліквідацією цього закладу, однак відповідної згоди не отримало.
У наказі ліквідаційної комісії Козелецького МНВК від 21 листопада 2019 року № 52 причиною скорочення штату працівників комбінату зазначається "відсутність контингенту учнів". Проте ця відсутність пов`язана саме з планами ліквідації комбінату, оскільки 30 серпня 2019 року його директор повідомляв про надходження 25 заяв на навчання, що складає 2 навчальні групи, а 04 вересня 2019 року вже було оприлюднено проект рішення селищної ради про ліквідацію комбінату.
Скорочення штату і звільнення працівників Козелецького МНВК відбулось в процесі його ліквідації: в один день одночасно були звільнені всі працівники комбінату, включаючи директора, що свідчить про те, що їх фактично звільнено не у зв`язку з скороченням чисельності працівників та штату комбінату, а у зв`язку з його ліквідацією.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій посилався на те, що до прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 620/3135/19, яку він отримав 20 червня 2020 року, він не мав підстав для оспорювання наказу про звільнення, так як вважав, що цей наказ виданий правомірно.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статті 234, 235 КЗпП України, просив суд поновити йому строк звернення до суду; поновити його на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Козелецького МНВК та стягнути з Управління освіти Козелецької селищної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 січня 2020 року до дня ухвалення рішення суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2021 року у складі судді Іванюка Т. І. позов ОСОБА_1 задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області з 30 січня 2020 року.
Стягнуто із Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 271 874,88 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із утриманням із цієї суми податків та обов`язкових платежів.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Козелецьким МНВК у порушення вимог статті 49-2 КЗпП України надано ОСОБА_1 пропозицію про зайняття вакантних посад не одночасно з попередженням про вивільнення.
Також наказ Козелецького МНВК від 29 січня 2020 року № 10 про звільнення ОСОБА_1 не було погоджено із первинною профспілковою організацією Козелецької територіальної громади Профспілки працівників освіти і науки України, тому звільнення позивача відбулося з порушення встановленої трудовим законодавством України процедури.
Крім того, незаконне звільнення ОСОБА_1 (у зв`язку зі скороченням штату і чисельності працівників) відбулося у процесі здійснення процедури ліквідації Козелецького МНВК на підставі рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII, яке в подальшому відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року визнане протиправним і скасоване.
Отже, визнання у судовому порядку 01 червня 2020 року протиправним та скасування рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII вказує на те, що видані 29 січня 2020 року ліквідаційною комісією Козелецького МНВК накази про звільнення з роботи працівників Козелецького МНВК є незаконними.
Поновлюючи ОСОБА_1 строк на звернення до суду із цим позовом, суд врахував те, що про наявність постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позивач дізнався 20 червня 2020 року та в місячний строк звернувся до суду з позовом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року апеляційну скаргу Управління освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Козелецької селищної ради задоволено.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що незаконне рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 року № 16-32/VIII не може спричинити законні наслідки при його виконанні. Тож будь-які акти, в тому числі й накази ліквідаційної комісії Козелецького МНВК від 21 листопада 2019 року № 52 про скорочення чисельності та штату працівників та від 29 січня 2010 року № 10 про звільнення ОСОБА_1, як такі, що прийняті на підставі зазначеного рішення селищної ради, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення. Отже, настання обумовлених цими наказами наслідків спричинене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких рішення було визнане незаконним, мали місце вже на час прийняття цих наказів.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про незаконність звільнення ОСОБА_1 є вірним.
Однак ОСОБА_1 пропустив строк звернення з цим позовом до суду, оскільки з копії наказу про його звільнення вбачається, що в день звільнення (30 січня 2020 року) він, ознайомившись з наказом, достовірно знав дату, причину і підставу його звільнення, претензій щодо суті спору між сторонами не мав та отримав трудову книжку.
Підстави, зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення йому строку звернення до суду з позовом, апеляційний суд розцінив як неповажні, оскільки твердження про те, що до прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 620/3135/19 позивач не мав підстав для оспорювання наказу про його звільнення у зв`язку з тим, що він вважав цей наказ правомірним, є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 524/1424/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 301/2579/17, від 18 січня 2021 року у справі № 334/2839/17, від 26 травня 2021 року у справі № 714/444/20, від 16 вересня 2021 року у справі № 803/535/18, від 21 вересня 2022 року у справі № 936/18/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції невірно застосовані вимоги статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин та не наведені мотиви неможливості поновити пропущений ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом.
Крім того, ОСОБА_1 просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки існує виключна правова проблема при буквальному тлумаченні статей 233, 234 КЗпП України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року справу № 734/1795/20 призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Управління освіти Козелецької селищної ради, на касаційну скаргу, в якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 01 вересня 2004 року ОСОБА_1 працював у Козелецькому МНВК на посаді вчителя автосправи, а з 01 вересня 2017 року на посаді заступника директора по навчально-виховній роботі, що підтверджує трудова книжка серії НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 11-13).
03 червня 2019 року Управління освіти Козелецької селищної ради звернулося до Первинної профспілкової організації Козелецької територіальної громади Профспілки працівників освіти і науки України із поданням № 450 про проведення скорочень чисельності посад працівників Козелецького МНВК у зв`язку з запланованою ліквідацією до 01 жовтня 2020 року (т. 1, а. с. 20).
06 червня 2019 року Первинна профспілкова організація Козелецької територіальної громади Профспілки працівників освіти і науки України листом № 17 повідомила Управління освіти Козелецької селищної ради про неможливість розгляду його подання, оскільки відповідно до частини другої статті 49-4 КЗпП України та частини третьої статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", в разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, структурного характеру або у зв`язку з ліквідацією закладу освіти, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати профспілкам інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорію працівників, яких може це стосуватися, про терміни проведення звільнення тощо. У зв`язку з відсутністю такої інформації профспілкова організація не в змозі призначити консультації стосовно заходів щодо запобігання звільненню працівників Козелецького МНВК (т. 1, а. с. 21).
Відповідно до листа Козелецького МНВК від 30 серпня 2019 року № 18 Козелецька МНВК повідомила Управління освіти Козелецької селищної ради, що станом на 30 серпня 2019 року до комбінату подано 20 заяв на навчання по підготовці водіїв категорії "В" та "С1" і 5 заяв на швейну справу (це дві навчальні групи), у зв`язку з чим комбінат просить забезпечити виділення навчальних годин для підготовки учнів за зазначеними професіями, згідно з навчальним планом та бажанням батьків і учнів відповідно до Закону України "Про освіту" (т. 1, а. с. 22).
Рішенням Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 25 вересня 2019 № 16-32/VIII припинено Козелецький МНВК шляхом ліквідації та створено відповідну ліквідаційну комісію.
Рішення про ліквідацію обґрунтовувалося поданням Управління освіти Козелецької селищної ради від 02 вересня 2019 року № 651/1 та рекомендаціями постійної комісії з питань освіти, охорони здоров`я, культури, соціального захисту населення, законності та правопорядку, постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, будівництва, земельних відносин та питань надзвичайних ситуацій і постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності цієї ради (т. 1, а. с. 6-8).