Постанова
Іменем України
08 березня 2023 року
м. Київ
справа № 753/20733/19
провадження № 61-14198св21
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
Федорчук Я. С.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Молодіжне" (далі - ОСББ "Молодіжне") про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . 10 жовтня
2016 року Дарницький районний суд м. Києва видав судовий наказ, яким з неї на користь ОСББ "Молодіжне" стягнув заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 30 305,45 грн. Вказана заборгованість була сплачена 03 березня 2017 року і навіть було здійснено переплату, однак
ОСББ "Молодіжне" знову було визначено заборгованість.
При цьому зазначала, що з жовтня 2016 року їй було призначено субсидію на житлово-комунальні послуги, однак відповідач її не враховує. Крім того, послуги надаються неналежної якості, про що нею неодноразово подавалися скарги. ОСББ "Молодіжне" відмовляється проводити звірку взаєморозрахунків, а тому вона вимушена звернутись до суду.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконними дії ОСББ "Молодіжне" щодо нарахування їй заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 4 069,61 грн; зобов`язати ОСББ "Молодіжне" зарахувати погашення поточної заборгованості за новий період у сумі
4 949,55 грн по квартплаті з серпня 2016 року; зобов`язати ОСББ "Молодіжне" зарахувати субсидію за житлово-комунальні послуги в повному обсязі з жовтня 2016 року; зобов`язати скасувати заборгованість за утримання будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року у складі судді Лужецької О. Р. позов ОСОБА_1 до ОСББ "Молодіжне" про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Зобов`язано ОСББ "Молодіжне" здійснити по квартирі АДРЕСА_2 перерахунок за послуги централізованого опалення, централізованого водопостачання гарячої води і водовідведення, централізованого водопостачання холодної води і водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території за період з серпня 2016 року по жовтень 2019 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на спростування доводів позивача з приводу наявності підстав для перерахунку витрат за житлово-комунальні послуги та на утримання будинку та прибудинкової території відповідачем не надано належних та допустимих доказів, а тому суд дійшов висновку про зобов`язання ОСББ "Молодіжне" здійснити по квартирі АДРЕСА_2 перерахунок за послуги централізованого опалення, централізованого водопостачання гарячої води і водовідведення, централізованого водопостачання холодної води і водовідведення, утримання будинку та прибудинкової території за період з серпня 2016 року по жовтень 2019 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСББ "Молодіжне" задоволено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року скасовано та постановлено нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСББ "Молодіжне" про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії залишено без задоволення.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з наданих позивачем квитанцій вбачається, що у графі "субсидія" її розмір не був визначений, однак у наданих відповідачем довідках щодо визначення розміру заборгованості значаться суми субсидій. При цьому позивачем не надаються дані про здійснені у цей період оплати послуг, проте ставиться вимога про скасування заборгованості. Таким чином, предмет спору, що виник між сторонами у справі становить саме визначення правильності нарахування відповідачем заборгованості позивачу. Однак, на час розгляду справи, відповідач в судовому порядку не заявляв вимог про стягнення заборгованості. А отже позивач вправі, у випадку пред`явлення до неї вимог про стягнення таких нарахувань, заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів. Наразі ж відсутнє порушене право позивача, яке б підлягало судовому захисту у визначений позивачем спосіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 712/8916/17, від 17 лютого 2021 року у справі № 760/16111/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі
№ 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16,
від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18,
від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, щопри вирішенні цього спору слід врахувати, що стягненню з позивача за судовим наказом підлягала заборгованість у межах позовної давності, а тому зарахування
ОСББ "Молодіжне" суми переплати у рахунок погашення боргу, що виник станом на 30 червня 2013 року є неправомірним, оскільки виходить за межі позовної давності. Суд встановив, що предмет спору, який виник між сторонами у справі, становить саме визначення правильності нарахування відповідачем плати за житлово-комунальні послуги позивачу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСББ "Молодіжне" про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСББ "Молодіжне" на касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, у якому вона просила зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 та є власником особового рахунку по оплаті житлово-комунальних послуг з ОСББ "Молодіжне", що визнано сторонами у справі.
У позовній заяві позивач вказує, що нею були укладені окремі договори з надавачами комунальних послуг, а саме 01 березня 2017 року з
ПАТ "АК "Київводоканал", 08 липня 2017 року з ПАТ "Київенерго". Вказані обставини не заперечувались і стороною відповідача. Також у позові позивач вказує про наявність спірної заборгованості в період з серпня
2016 року по грудень 2017 року. За період з січня 2018 року по липень
2019 року, за твердженням позивача, сума оплати по квартплаті з відповідачем співпадають.
10 жовтня 2016 року Дарницький районний суд м. Києва видав судовий наказ, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСББ "Молодіжне" заборгованість за житло-комунальні послуги у розмірі 30 305,45 грн, 3 % річних у розмірі 1 104,43 грн, пені 9 608, 19 грн, інфляційне збільшення суми боргу 7 806, 28 грн (а. с. 4, т. 1).
Згідно з квитанцією від 03 березня 2017 року № 30 позивачем сплачено на користь відповідача 35 255,00 грн.
У листі від 09 березня 2017 року б/н ОСББ "Молодіжне" повідомило начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, що правління ОСББ, згідно з протоколом засідання від 16 лютого 2017 року надало згоду ОСОБА_1 на сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 30 305,00 грн, а також суму судового збору, витрати на юридичні послуги. Всього сума до сплати складає - 35 255,00 грн. Вищезазначена сума погашена (оплачена) в повному обсязі на рахунок ОСББ "Молодіжне" 03 березня 2017 року (а. с. 7, т. 1).
У листі від 23 березня 2017 року б/н ОСББ "Молодіжне" повідомило начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, що "до нарахувань (3 % річних, пені, інфляції) в сумі 18 518,9 грн підприємство не має претензій. Заборгованість погашена (оплачена) у повному обсязі на рахунок ОСББ "Молодіжне" (а. с. 7, т. 1).
Із постанови Апеляційного суду м. Києва від 03 липня 2018 року апеляційне провадження № 22-ц/796/5444/2018 вбачається, що ОСОБА_1 оскаржувались дії державного виконавця щодо виконання судового наказу, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 21 грудня 2016 року, а саме щодо відкриття виконавчого провадження. У задоволенні скарги відмовлено. Судом наведені пояснення ОСОБА_1 щодо зарахування
ОСББ "Молодіжне" сплаченої нею суми 4 949,55 грн не на поточну заборгованість, а за інший період, однак оцінка правомірності цих дій судом проводилась. При цьому судом було встановлено, що судовий наказ був змінений ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року в частині стягнення пені, в цій частині відмовлено у задоволенні цих вимог, в решті наказ залишений без змін (а. с. 140-141, т. 1).
З рахунків-повідомлень про оплату комунальних послуг станом на 01 жовтня 2019 року вбачається нарахування відповідачем заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4 069,61 грн (а. с. 3, 142, т. 1).
За період з серпня по грудень 2016 року заборгованість визначена в сумі
4 417,69 грн (а. с. 108, т. 1).
Згідно з квитанціями за період 2016-2019 роки відповідачем були визначені різні суми заборгованості, однак в графі "субсидія" відсутні дані про її врахування (а. с. 142-177, т. 1).
За даними Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_1 було призначено житлову субсидію у період з жовтня 2016 року по квітень 2018 року
(а. с. 9-21, 135-139, т. 1).
Позивач надала копії власних звернень до відповідача, в яких вона просила усунути недоліки нарахування заборгованості, вказувала на неналежну якість надання послуг з водопостачання (в листі від 19 вересня 2017 року) та без конкретизації таких послуг з посиланням на їх фіксацію працівниками
ПАТ "Київенерго" (в листі від 06 липня 2018 року) (а. с. 27-31, т. 1).
Із розрахунків, складених ОСББ "Молодіжне" вбачається, що по квартирі позивача рахується заборгованість з 2010 по 2018 роки (а. с. 71-72, 114, 178-179, 184-185, т. 1).
Згідно з довідкою ОСББ "Молодіжне" станом на серпень 2020 року має місце заборгованість у розмірі 56 149,19 грн, яка нарахована з 2007 року. При цьому вбачається, що у 2016 році не було жодних оплат, нараховано було
12 017,44 грн, у 2017 році сплачено 36 021,10 грн, нараховано 7 152,73 грн
(а. с. 130, т. 1)
На виконання рішення правління ОСББ "Молодіжне" від 08 серпня 2019 року № 47 комісією у складі: голови правління ОСОБА_4, головного бухгалтера ОСОБА_5, члена ревізійної комісії ОСОБА_6, члена правління ОСОБА_3 був складений акт взаєморозрахунків за житлово-комунальні послуги між ОСББ "Молодіжне" і співвласником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . За висновками комісії по послузі з утримання будинку та прибудинкової території (внескам) потрібно донарахувати суму боргу в розмірі 2 889,08 грн; по послузі ХВП переплата, яка виникла при взаєморозрахунках, у сумі 1 912,78 грн зарахувати на погашення наявної заборгованості по іншим послугам; по послузі ГВП наявний борг в сумі 33 929,73 грн потрібно сплатити на рахунок ОСББ, так як при переході на прямі договори, ОСББ повністю за рахунок власних коштів розрахувалось з Київенерго (а. с. 72-73, т. 1).
На виконання ухвали апеляційного суду відповідачем була надана інформація про зарахування коштів, сплачених ОСОБА_1 на виконання судового наказу, з якої вбачається, що сума в розмірі 4 949,55 грн була зарахована в погашення боргу, що виник станом на 30 червня 2013 року. Також надані дані щодо находження коштів по наданій ОСОБА_1 житловій субсидії щодо послуг з утримання будинку та прибудинкової території та її врахування при визначенні суми послуг (а. с. 39-41, т. 2).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"
№ 1875-IV, у редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Частинами другою - четвертою статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV передбачено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.