ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/931/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 : Некрасов О.С.,
ТОВ "Укрвторенергоресурс": Криницька Н.В., Чабан Д.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторенергоресурс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Гарник Л.Л., Сотніков С.В.)
та ухвалу Господарського суду Київської області від 26.07.2022 (суддя Наріжний С.Ю.)
у справі №911/931/22
за заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторенергоресурс"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст заяви
1. ОСОБА_1 (далі - Кредитор) звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторенергоресурс" (далі - Боржник).
2. Заява мотивована невиконанням Боржником зобов`язань із повернення грошових коштів у загальній сумі 1035336,30 грн, які виникли на підставі договору №01-2017 про безвідсоткову поворотну позику від 25.05.2017 та договору №02-2017 про безвідсоткову фінансову позику від 13.10.2017.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2022, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2022, відкрито провадження у справі за заявою Кредитора про банкрутство Боржника, визнано грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 995940,80 грн, введено процедуру розпорядження майном Боржника.
4. Судові рішення мотивовані тим, що з огляду на надані Кредитором докази заявлені ним вимоги є обґрунтованими та документально підтвердженими в сумі 20940,80 грн за договором №01-2017 та в сумі 975000,00 грн за договором №02-2017. При цьому суди врахували відсутність спору про відповідне право та відсутність забезпечення заставою вимог Кредитора.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
5. Боржник подав касаційну скаргу від 09.01.2023, підписану адвокатом Криницькою Н.В., повноваження якої підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги від 27.12.2022, виданим Адвокатським об`єднанням "Новіков і Партнери" на підставі договору №08/09-22 від 08.09.2022. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. У подальшому Боржник подав касаційну скаргу від 13.01.2023, підписану адвокатом Тімашовим А.С., повноваження якого підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги від 13.01.2023, виданим Адвокатським об`єднанням "Тімашова Андрія" на підставі договору №б/н від 13.01.2022. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. 02.02.2023 до Верховного Суду надійшов супровідний лист Боржника (за підписом адвоката Тімашова А.С.) про долучення до матеріалів справи листа Боржника №01-01/23-01 від 01.01.2023 до Адвокатського об`єднання "Новіков та партнери" щодо розірвання договору про надання юридичної допомоги №08/09-22 від 08.09.2022 та доказів його направлення - опису вкладення до цінного листа від 01.02.2023, накладної №0103332291509 від 01.02.2023 та фіскального чеку від 01.02.2023.
8. 15.02.2023 до Верховного Суду надійшли пояснення Боржника щодо наявності у АО "Новіков і Партнери" повноважень на представництво інтересів Боржника у судах України за підписом адвоката Криницької Н.В.), в якому зазначено про те, що пунктом 7.3 договору №08/09-22 передбачена відмова замовника від договору в односторонньому порядку шляхом направлення відповідного повідомлення виконавцю за 20 календарних днів до бажаної дати припинення договору. У листі наголошено, зокрема, що вказаний лист датований 01.01.2023, але направлений на адресу АО "Новіков і Партнери" лише 01.02.2023, до того ж містить посилання на протокол загальних зборів учасників Боржника від 13.01.2023, щодо проведення яких Боржник заперечує, посилаючись на телефонну розмову з одним з учасників Боржника.
9. Дослідивши надані до матеріалів справи докази на підтвердження повноважень представників Боржника, Верховний Суд відхиляє аргументи про підписання касаційних скарг від імені Боржника неуповноваженими особами, зокрема, враховуючи умови договору №08/09-22 від 08.09.2022, суперечливий зміст листа №01-01/23-01, що містить посилання на протокол загальних зборів від 13.01.2022, які не могли бути проведені станом на 01.01.2023 (дата листа), обставини направлення цього листа АО "Новіков і Партнери" лише 01.02.2023 та, водночас, відсутність доказів на спростування обставин укладення договору від 13.01.2013 між АО "Тімашова Андрія" та Боржником, адже посилання на телефонну розмову з одним з учасників боржника таким доказом визнано бути не може.
10. Разом з тим, Верховний Суд не вбачає правових підстав для закриття касаційного провадження за вказаними касаційними скаргами Боржника, оскільки він у встановленому законом порядку не скористався своїм правом на відмову (від цих касаційних скарг, або однією з них), передбаченим частиною 4 статті 298 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку з наведеним касаційні скарги підлягають розгляду по суті.
11. У касаційній скарзі від 09.01.2023 Боржник просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287, пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
13. Боржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 10.02.2021 у справі №910/1678/20, від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 03.09.2020 у справі №910/4658/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, щодо застосування статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) стосовно відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство у випадку, коли вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право. При цьому Боржник посилається на залишення судом поза увагою обставин підписання від його імені неуповноваженою особою додаткової угоди №1 до договору №02-2017 про зміну строку повернення позики.
14. Боржник зазначає про неврахування апеляційним господарським судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.04.2021 у справі №905/411/17, щодо застосування положень статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
15. На думку Боржника, суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі, зокрема витребувані ним у банківських установ, докази, які підтверджують платоспроможність Боржника, що призвело до порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
16. У касаційній скарзі від 13.01.2023 (з урахуванням уточнень) Боржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Кредитора.
17. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287, пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
18. Боржник посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування положень статті 39 КУзПБ, викладених у постановах від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20, від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.06.2020 у справі №910/1067/19, від 13.08.2010 у справі №910/4658/20б.
19. Боржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини 3 статті 39 КУзПБ в частині обов`язку суду перевіряти можливість боржника виконати майнові зобов`язання в разі наявності у нього коштів для задоволення вимог кредиторів.
20. За доводами Боржника, вимоги Кредитора свідчать про наявність спору в справі в розумінні частини 6 статті 39 КУзПБ, оскільки відповідні договори та додаткова угода підписані від імені Боржника особами з перевищенням наданих їм повноважень. Також Боржник стверджує про відсутність ознак його неплатоспроможності.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
21. Кредитор подав відзиви на касаційні скарги, в яких просить у задоволенні скарг відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
22. На думку Кредитора, касаційні скарги є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
23. Зокрема, Кредитор вважає, що фактичні обставини справ, на постанови в яких посилається Боржник, не є подібними до фактичних обставин цієї справи, оскільки між ним і Боржником не існувало та не існує спору про право щодо тих грошових вимог, які є підставою для звернення Кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
24. Також Кредитор заперечує проти аргументів Боржника щодо його платоспроможності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
25. Між Кредитором (позикодавець) та Боржником (позичальник) укладено договір №01-2017 від 25.05.2017 про безвідсоткову поворотну позику, за умовами якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику позику в розмірі 100000,00 грн, а позичальник зобов`язався використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений договором строк (п.п. 1.1, 3.1 договору №01-2017).
26. Позикодавець зобов`язаний надати позику протягом дванадцяти місяців з моменту підписання договору. Позика надається шляхом надходження необхідних коштів до каси або на розрахунковий рахунок позичальника (п.п. 4.1, 4.2 договору №01-2017).
27. Строк повернення позики позичальником становить шістдесят місяців з моменту підписання даного договору. По закінченні вказаного строку позичальник зобов`язується протягом одного дня повернути суму позики (п.п. 5.2, 6.1 Договору №01-2017).
28. Згідно з пунктом 7.1 договір №01-2017 набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його виконання 24.05.2022, проте у будь-якому випадку до остаточного розрахунку.
29. Надання Кредитором Боржнику грошових коштів за договором №01-2017 підтверджується прибутковим касовим ордером №298 від 27.10.2017 на суму 20940,80 грн.
30. Надані Кредитором копії прибуткових касових ордерів №214 від 04.08.2017 на суму 17395,50 грн, №216 від 04.08.2017 на суму 17000,00 грн та №223 від 12.08.2017 на суму 5000,00 грн не прийняті судами як належні докази на підтвердження заявлених вимог за договором №01-2017 від 25.05.2017, оскільки видані на підставі іншого договору №01-2017 від 04.08.2017.
31. Також між Кредитором (позикодавець) та Боржником (позичальник) укладено договір №02-2017 від 13.10.2017 про безвідсоткову фінансову позику, за умовами якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику фінансову позику в розмірі 975000,00 грн, а позичальник зобов`язався використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений договором строк (п.п. 1.1, 3.1 договору №02-2017).
32. Позикодавець зобов`язаний надати позику протягом дванадцяти місяців з моменту підписання даного договору. Позика надається шляхом надходження необхідних коштів до каси або на розрахунковий рахунок позичальника (п.п. 4.1, 4.2 договору №02-2017).
33. Строк повернення позики позичальником становить шістдесят місяців з моменту підписання даного договору. По закінченні вказаного строку позичальник зобов`язується протягом одного дня повернути суму позики (п.п. 5.2, 6.1 договору №02-2017).
34. Згідно з пунктом 7.1 договір №02-2017 набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його виконання 12.10.2022, проте у будь-якому випадку до остаточного розрахунку.
35. У подальшому 02.10.2018 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №02-2017 про безвідсоткову фінансову позику від 13.10.2017 та виклали пункт 5.2 договору в новій редакції, згідно з якою строк повернення позики позичальником становить сорок вісім місяців з моменту підписання даного договору.
36. Надання Кредитором Боржнику грошових коштів за договором №02-2017 підтверджується платіжним дорученням №1 від 17.10.2017 на суму 975000,00 грн.
37. Протягом підготовчого засідання Боржник не спростував наявності вказаної заборгованості за договором №01-2017 і договором №02-2017.
Позиція Верховного Суду
38. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
39. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
40. При цьому грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
41. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
42. Згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.
43. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
44. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч.ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ).
45. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.
46. При цьому системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
47. Тобто положення КУзПБ не встановлюють обов`язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов`язання покладено саме на боржника.
48. Зокрема, належними доказами платоспроможності боржника як однієї з підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є докази сплати боржником до підготовчого засідання боргу, на підставі якого ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Подібні за змістом висновки неодноразово викладались Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.08.2022 у справі №910/15533/20.
49. Також обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора.
50. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
51. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
52. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, на яку посилається Боржник у касаційній скарзі.
53. Верховний Суд (зокрема в постанові від 16.08.2022 у справі №910/10741/21, ухваленій у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду) неодноразово зазначав, що спір про право - це суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
54. Поняття "спір про право" має розглядатися з його наповненням сутнісним, а не виключно формальним змістом. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення/забезпечення належного виконання за зверненням до суду. Спір про право може проявлятися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за участю суду. Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
55. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
56. Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.