1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/735/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників:

прокурор: Круш Т.О.

відповідача-1: не з`явився

відповідача-2: не з`явився

відповідача-3: не з`явився

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021

та рішення Господарського суду Харківської області від 28.10.2020

у справі № 922/735/19

за позовом керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області

до: 1. Лозівської районної державної адміністрації Харківської області; 2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області; 3. Фермерського господарства "Яровіт - 2018"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним договорів оренди, зобов`язання повернути майно

(відповідно до ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 21.02.2023 було оголошено перерву до 14.03.2023. 14.03.2023 у зв`язку з тривалою повітряною тривогою розгляд справи не відбувся та був призначений на 16.03.2023)

В С Т А Н О В И В:

Керівник Лозівської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до Лозівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Лозівська РДА, відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр, відповідач-2) та Фермерського господарства "Яровіт-2018" (далі - ФГ "Яровіт-2018", відповідач-3) про:

- визнання незаконними та скасування двох розпоряджень Лозівської РДА від 18.11.2011 № 395 (далі - розпорядження № 395) та від 26.09.2012 № 405 (далі - розпорядження №405);

- визнання недійсними трьох договорів оренди від 03.10.2013, укладених між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1, з одночасним скасуванням їх державної реєстрації, а саме: (1) земельних ділянок площею 59,3133 га (кадастровий номер 6323983500:03:000:0006), площею 49,6933 га (кадастровий номер 6323983500:04:000:0001), площею 14,6974 га (кадастровий номер 6323983500:11:000:0008), які розташовані за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району;

- зобов`язання ФГ "Яровіт-2018" та ОСОБА_1 повернути державі в особі Держгеокадастру вказані три земельні ділянки.

Позов обґрунтований порушенням внаслідок прийняття спірних розпоряджень вимог статей 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 1, 2, 7, 8, 14 Закону України "Про фермерське господарство" ( тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до незаконного передання громадянину ОСОБА_1 поза конкурсом земельних ділянок загальною площею понад 123 га для ведення фермерського господарства

Так, на час звернення із заявою про надання в оренду спірних земельних ділянок ОСОБА_1 вже був власником та керівником трьох фермерських господарств (ФГ "Святовіт-2011", ФГ "Святовіт-2013", ФГ "Пінгала"), у користуванні яких уже перебувають земельні ділянки, які раніше були отримані ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

При цьому у заяві ОСОБА_1 про надання в оренду земельних ділянок не зазначено дані щодо членів сім`ї, з числа яких останній начебто планував в подальшому створити фермерське господарство; не підтверджено наявності в нього необхідної матеріально-технічної бази для обробітку такої площі землі (найманих працівників, сільськогосподарської техніки тощо), відсутня зареєстрована за ОСОБА_1 сільськогосподарська техніка для обробітку землі такої значної площі. Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про отримання ОСОБА_1 в оренду додаткових земельних ділянок для ведення фермерського господарства з метою уникнення проведення обов`язкових земельних торгів не для створення нового фермерського господарства, а для розширення площ земель, які уже перебувають у користуванні існуючих фермерських господарств.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.10.2020 (суддя Шарко Л.В. ), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 (колегія суддів: Фоміна В.О. - головуючий, Білоусова Я.О., Тарасова І.В.), у позові відмовлено повністю.

Судами встановлено, що 11.10.2011 ОСОБА_1 звернувся до Лозівської РДА із заявою від 01.10.2011 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок загальною площею 126,04 га, розташованих на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району для подальшого їх отримання в оренду для ведення фермерського господарства.

В якості підстави звернення із вказаною заявою про виділення земельної ділянки у бажаному розмірі 126 га заявник визначив створення фермерського господарства у складі 1 його члена, з метою вирощування зернових та технічних культур із зазначенням наявності для цього відповідної сільськогосподарської техніки (трактора, комбайна, причіпної техніки, автомобіля тощо). До вказаної заяви додано, зокрема, викопіювання з проекту організації території земельних ділянок, копію диплома про набуття повної вищої сільськогосподарської освіти у Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за спеціальністю "Агрономія" та здобуття кваліфікації вченого агронома.

Розпорядженням №395 надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 49,69 га, площею 17,0 га та площею 59,35 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства на умовах оренди.

Розпорядженням № 405 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства; надано ОСОБА_1 в оренду терміном на 50 років для ведення фермерського господарства земельні ділянки площею 14,6974 га, 49,6933 га та 59,3133 га на території Новоіванівської сільської ради за межами населеного пункту.

03.10.2013 між ГУ Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 укладено три договори оренди трьох спірних земельних ділянок строком на 50 років для ведення фермерського господарства. Державна реєстрація права оренди проведена 22.10.2013

17.09.2018 ОСОБА_1 було зареєстровано ФГ "Яровіт-2018".

Суди попередніх інстанцій вказали про відсутність порушень вимог чинного земельного законодавства Лозівською РДА при видачі оспорюваних наказів та наданні у користування ОСОБА_1 земельних ділянок. Ураховуючи чинність наказів Лозівської РДА та недоведеність підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди, вимоги прокурора про визнання недійсними таких договорів також задоволенню не підлягають. Також не може бути задоволена вимога прокурора про повернення земельних ділянок як похідна від основної вимоги про визнання недійсними наказів.

Суди визнали необгрунтованими посилання прокурора на відсутність обґрунтування одержання землі такої значної площі та підтвердження наявності у заявника необхідної матеріально-технічної бази для обробітку такої площі землі (найманих працівників, сільськогосподарської техніки тощо), оскільки вказані вимоги до заяви громадянина щодо отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства чинним законодавством не передбачені, а відсутність у власності заявника зареєстрованої сільськогосподарської техніки не є перешкодою для оброблення земельної ділянки за допомогою найманих працівників та орендованої техніки.

При цьому після отримання спірних земельних ділянок ОСОБА_1 створено та здійснено державну реєстрації ФГ "Яровіт - 2018", тобто дотримано вимоги закону в частині цільового призначення землі.

Відхиляючи твердження прокурора про те, що ОСОБА_1 вже скористався правом на одержання в користування земель державної власності на пільгових умовах для створення ФГ "Святовіт-2011", ФГ "Святовіт-2013" та ФГ "Пінгала", суд апеляційної інстанції встановив, що: (1) у 2007 році земельні ділянки для створення ФГ "Пінгала" були отримані іншою особою, а ОСОБА_1 лише з 05.03.2013 набув майнове право засновника ФГ "Пінгала"; (2) земельні ділянки, якими користується ФГ "Святовіт-2011", також були надані іншій особі - ОСОБА_4 за розпорядженнями Лозівської РДА від 17.01.2011 №10, від 07.06.2011 №205 і договорами оренди від 03.10.2011 та передані в оренду ФГ "Святовіт-2011" 19.03.2012 на підставі відповідних додаткових угод, при чому ОСОБА_1 став членом вказаного фермерського господарства лише 02.11.2011 (тобто після звернення до Лозівської РДА із заявою про отримання спірних земельних ділянок); (3) щодо ФГ "Святовіт-2013", то право оренди земельної ділянки для створення цієї юридичної особи зареєстровано за ОСОБА_1 19.03.2014 на підставі договору оренди від 29.12.2012 та розпорядження Близнюківської РДА від 13.11.2012 № 1312.

Отже, на час отримання спірних земельних ділянок на підставі оспорюваних розпоряджень ОСОБА_1 не був у складі засновників (членів) ФГ "Святовіт-2011", ФГ "Святовіт-2013" та ФГ "Пінгала" та не отримував у користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства поза конкурсною процедурою.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Прокурор посилається на неправильне застосування судами статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, статей 1, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" без урахування висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі №6-2902цс15, від 11.05.2016 у справі №6-2903цс15, від 18.05.2016 у справі №6- 248цс16, постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №314/3881/15-ц, від 25.09.2019 у справі № 397/30/17, від 29.01.2020 у справі №927/83/19, від 20.02.2020 по справі № 297/616/17, від 25.03.2020 у справі №357/2418/15-ц, від 30.06.2020 у справі №665/2508/16-ц, від 27.08.2020 у справі №922/1948/19, від 17.09.2020 у справі №917/1416/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц про те, що розглядаючи заяву про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства орган державної виконавчої влади повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Суди не врахували, що ОСОБА_1 у заяві до Лозівської РДА не обґрунтував необхідності одержання землі значної площі з урахуванням можливості її обробітку, перспектив діяльності фермерського господарства, що свідчить про незаконність передання йому земельних ділянок значної площі поза конкурсом.

Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 07.06.2021.

До Верховного Суду 08.06.2021 від Держгеокадастру надійшов відзив на касаційну скаргу (направлений поштою 03.06.2021), в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, стверджуючи про не доведення прокурором факту порушення відповідачем-2 вимог законодавства при наданні в користування ОСОБА_1 земельних ділянок.

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2021 зупинено касаційне провадження у справі № 922/735/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1830/19. Касаційне провадження у даній справі було поновлено за ухвалою Суду від 24.01.2023.

ФГ "Яровіт-2018" 16.03.2023 до Верховного Суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечення явки представників в судове засідання, яке відхилено судом як безпідставне. Наведені підстави не підпадають під випадки, встановлені частиною 2 статті 202 ГПК України; усі учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання; явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Підставою позовних вимог прокурора є те, що ОСОБА_1 незаконно, без належного обґрунтування, передано в оренду земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею понад 123 га без проведення земельних торгів не для створення нового фермерського господарства, а для розширення площ земель, які уже перебувають у користуванні існуючих заснованих ОСОБА_1 фермерських господарств.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушень вимог земельного законодавства та правомірність прийняття Лозівською РДА оспорюваних розпоряджень оскільки: (1) на момент прийняття спірних розпоряджень у користуванні ОСОБА_1 не перебувало земельних ділянок, отриманих поза конкурсною процедурою для створення фермерського господарства; (2) чинним законодавством не передбачені вимоги до заяви громадянина про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства в частині обґрунтування одержання землі значної площі та підтвердження наявності у заявника необхідної матеріально-технічної бази для обробітку землі.

Провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1830/19 і колегія суддів відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у наведеній справі.

Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про дотримання вимог законодавства при наданні ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок на пільгових умовах передчасними з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 ЗК України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Частинами 1, 2 статті 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.


................
Перейти до повного тексту