ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2023 року
м. Київ
справа №640/835/20
адміністративне провадження №К/9901/8729/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2019, визнання протиправними та скасування пунктів 2 та 3 рішення від 23.12.2019, пунктів 2 та 3 рішення від 28.01.2020, за касаційною скаргою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Шейко Т.І. від 26.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Собківа Я.М., Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т. від 21.12.2020,
УСТАНОВИВ:
I. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі також Національне агентство, НАЗЯВО, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Апеляційного комітету Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 10.12.2019, змістом якого є: 1) внесення подання Національному агентству з пропозицією повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 із попереднім повідомленням заінтересованих осіб про дату, час і місце розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності; 2) доручення Секретаріату Національного агентства проінформувати ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про рішення Апеляційного комітету за скаргою ОСОБА_1 на рішення від 29.10.2019.
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 23.12.2019, змістом якого є повторний розгляд скарг ОСОБА_2 від 10.07.2019 та 19.09.2019 про порушення академічної доброчесності у вигляді плагіату результатів її досліджень і наукових праць співробітниками Національної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та скарги к.м.н. ОСОБА_8 та к.м.н. ОСОБА_9 від 23.09.2019 на дії проф. ОСОБА_1 в яких, за думкою заявниць, присутні ознаки порушення академічної доброчесності на наступному засіданні Національного агентства, та пункт 3 цього рішення про взяття до уваги інформацію, надану всіма заінтересованими сторонами стосовно перелічених скарг, а також повідомити ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про дату, час і місце наступного засідання Національного агентства, на якому має бути прийняте остаточне рішення.
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 28.01.2020, яким підтверджено встановлене раніше порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату авторським колективом навчального посібника "Судово-медична характеристика ушкоджень внутрішніх органів (селезінка, підшлункова залоза, печінка, нирки) та визначення давності їх утворення" / ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 -Чернівці Місто", 2019 року на сторінках 15-20, та залишено в силі листи Національного агентства з інформацією про встановлені порушення до ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та до Міністерства освіти та науки України (далі - спірне, оскаржуване рішення).
2. В обґрунтуванні підстав та вимог позову зазначалось, що вищевказані рішення відповідача прийняті ним за межами наданих законом повноважень (за їх відсутності), завдали шкоди його діловій репутації, порушили його право на честь та гідність, поставили під сумнів його авторство.
3. Позивач також стверджував, що через протиправні, як він вважає, дії відповідача порушився його звичний спосіб життя, оскільки він змушений витрачати час для захисту від безпідставних, на його думку, звинувачень, а також нести непередбачувані витрати на оплату послуг з надання правової допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020, позов задоволено.
5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки посилання відповідача на Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджене протоколом засідання №2 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 25.02.2019, в частині повноважень Комітету з питань етики стосовно розгляду звернень, заяв і скарг щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності, як на окрему функцію з розгляду будь-яких звернень, заяв, скарг відносно будь-якого учасника освітнього процесу, не можливо прийняти до уваги.
6. Суди попередніх інстанцій вважали, що вказана вище функція Комітету з питань етики щодо розгляду зазначених звернень, заяв і скарг відноситься до повноважень відповідача лише в двох випадках, а саме: в частині скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня; в частині контролюючої функцій щодо дотримання академічної доброчесності при здійсненні службових обов`язків членами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та усіма особами, залученими до діяльності Національного агентства.
7. Питання ж, які були розглянуті, та по яким прийняті оскаржувані рішення, за позицією судів попередніх інстанцій, безпосередньо відносяться до повноважень відповідного колегіального органу (комісії) управління закладу освіти, а саме - Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.
8. З урахуванням вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що спірні рішення Національного агентства (в оскаржуваній позивачем частині) є протиправними, а тому підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.10.2019 Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти розглянуті скарги ОСОБА_2 від 10.07.2019 та від 19.09.2019 та прийнято рішення, змістом якого є:
1) вказати ректорові Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика на його персональну та інституційну відповідальність за приховування фактів плагіату в роботах професора ОСОБА_1, який входить до керівництва Спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03. Ніякі довідки про відсутність плагіату, у т.ч. спираючись на спеціалізоване програмне забезпечення, не можуть бути виправданням плагіату, допущеному у згаданих публікаціях. Національне агентство розглядає відповідь ректора на цю тему від 12.09.2019 як спробу покривання порушень академічної доброчесності в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика;
2) проінформувати ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика про порушення академічної доброчесності у формі плагіату авторським колективом навчального посібника "Судово-медична характеристика ушкоджень внутрішніх органів (селезінка, підшлункова залоза, печінка, нирки) та визначення давності їх утворення" / ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - Чернівці: "Місто", 2019 року на сторінках 15-20 та запропонувати вирішити питання про притягнення до академічної відповідальності зазначених осіб відповідно до внутрішніх положень (за наявності) та законодавства України;
3) проінформувати ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика про порушення академічної доброчесності у формі плагіату авторським колективом навчального посібника "Судово-медична характеристика ушкоджень внутрішніх органів (селезінка, підшлункова залоза, печінка, нирки) та визначення давності їх утворення" / ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - Чернівці: "Місто", 2019 року для вирішення питання про можливість (доцільність) зайняття зазначеними особами адміністративні посади, наукові посади, участь їх у роботі спеціалізованих вчених рад тощо;
4) проінформувати Міністерство освіти та науки України про те, що заступник голови Спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03, д.мед.н., професор, ОСОБА_1 допускає у своїй науковій діяльності порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату, а керівництво Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика його в цьому покриває. У зв`язку із цим Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти просить Міністерство освіти і науки України розглянути питання про дострокове припинення діяльності згаданої спецради. У свою чергу, Національне агентство не допустить відкриття спеціалізованих вчених рад у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика в майбутньому у разі продовження практики толерування очевидних порушень принципів академічної доброчесності.
11. Не погодившись з даним рішенням позивач подав скаргу, за результатом розгляду якої 10.12.2019 Апеляційний комітет Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти прийняв рішення про внесення подання Національному агентству з пропозицією повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 із попереднім повідомленням заінтересованих осіб про дату, час і місце розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності, та доручення Секретаріату Національного агентства проінформувати ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 про рішення Апеляційного комітету за скаргою ОСОБА_1 на рішення від 29.10.2019.
12. 29.12.2019 відповідач прийняв рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1, що полягає у скасуванні рішення від 29.10.2019 у зв`язку з порушенням процедури його прийняття - неповідомленням заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду відповідних скарг. Даним рішенням також вирішено повторно розглянути скарги ОСОБА_2 від 10.07.2019 та від 19.09.2019.
13. У подальшому, 28.01.2020 відповідач прийняв рішення, яким підтвердив встановлене раніше порушення академічної доброчесності у формі академічного плагіату авторським колективом навчального посібника "Судово-медична характеристика ушкоджень внутрішніх органів (селезінка, підшлункова залоза, печінка, нирки) та визначення давності їх утворення"/ ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 -Чернівці "Місто", 2019 року на сторінках 15-20, та залишив в силі листи Національного агентства з інформацією про встановлені порушення до ректора Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та до Міністерства освіти та науки України.
III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Підставами касаційного оскарження, скаржник зазначає підпункти "а", "в" пункту 2 частини п`ятої та пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Вказані підстави мотивує тим, що розгляд цієї справи Верховним Судом стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки щодо питання академічної доброчесності в контексті реалізації повноважень Національним агентством відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
16. Також скаржник вважає, що в контексті вищевикладеного, касаційна скарга має для нього виняткове значення. Зважаючи на пильну увагу академічної спільноти та міжнародних партнерів щодо діяльності Національного агентства з питань забезпечення якості вищої освіти у сфері академічної доброчесності та зважаючи на потребу суспільства у захисті від порушень академічної доброчесності, скаржник вважає, що розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес.
17. У відзиві на касаційну скаргу позивач висловлює незгоду з її доводами та вимогами, вважає їх необґрунтованими.
18. В обґрунтуванні таких аргументів позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій, на його думку, дійшли правильного висновку по суті спору з огляду на перевищення Національним агентством своїх повноважень. Звертає увагу й на те, що у касаційній скарзі відповідач так і не навів правового обґрунтування наявності у нього повноважень на прийняття оскаржуваних у справі рішень з посиланням на конкретні норми законодавства.
19. Позивач вважає, що НАЗЯВО шляхом подання цієї касаційної скарги фактично домагається нового слухання і вирішення справи Верховним Судом з метою розширення своїх повноважень, які, як виявилось на етапі касаційного оскарження, є не зовсім зрозумілими й самому відповідачу. Це, на переконання позивача, свідчить про невідповідність мети касаційного оскарження завданням адміністративного судочинства.
20. ОСОБА_1 вкотре акцентує увагу на помилковості висновку НАЗЯВО про те, що на підставі Статуту цього органу останній мав право розглядати скарги, які не стосуються діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад, а також на свідомому ігноруванні відповідачем факту розгляду ним скарг, які навіть не стосуються учасників освітнього процесу і поняття академічної доброчесності в цілому.
21. Хибними, на думку позивача, є й твердження касаційної скарги про те, що судами не враховано характер і юридичну природу оскаржуваних рішень Національного агентства, які, за позицією скаржника, не носять правовстановлюючого, або правоприпиняючого характеру для особи щодо якої розглядаються питання академічного плагіату, а мають кореспондуючий характер до правомочних суб`єктів, які відповідно до законодавства зобов`язані забезпечити законність у сфері забезпечення академічної доброчесності.
22. Заперечуючи такі аргументи касаційної скарги, позивач відзначає, що судами враховано, що сам факт розгляду скарг та винесені оспорювані рішення НАЗЯВО носять протиправний характер, що і є підставою для їх скасування у порядку адміністративного судочинства. При цьому, позивач наголошує, що суб`єктом, який відповідно до частини восьмої статті 42 Закону України "Про освіту" уповноважений на встановлення факту недотримання академічної доброчесності, було винесено рішення з питання дотримання ним академічної доброчесності, а відповідач не визначений законом як орган, уповноважений на перегляд рішень належного суб`єкта.
23. Відзив на касаційну скаргу містить доводи й про те, що згідно з підставами позову такий обґрунтовувався, зокрема, позицією стосовно того, що зміст і характер прийнятих рішень, а також відсутність правових підстав для реалізації рішень НАЗЯВО щодо встановлення факту порушення мною академічної доброчесності, дають підстави вважати, що цілями відповідача, на досягнення яких спрямовані його дії у цій справі, є несприятливі наслідки для прав та інтересів ОСОБА_1, завдання шкоди його діловій репутації.
24. Не погоджується позивач й з доводами касаційної скарги стосовно неналежності оскаржуваних рішень до індивідуальних актів.
25. З цього приводу позивач наводить міркування про те, що НАЗЯВО не навело жодної ознаки свого рішення, яке суперечить визначенню індивідуального акта, у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
26. За твердженням позивача, відповідач у такий спосіб намагається заперечувати його конституційне право на судовий захист та оскарження прийнятих ним рішень, позиціонуючи свої незаконні рішення як вкрай суспільно-необхідні, і одночасно як такі, що не підпадають під ознаки рішень адміністративних актів, які можуть бути скасовані у порядку адміністративного судочинства.
27. Наведене, за доводами позивача, свідчить про неправильне розуміння або умисне спотворення змісту норм матеріального та процесуального права НАЗЯВО у касаційній скарзі.
28. Посилаючись на вищевикладені аргументи, ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
29. Частина перша статті 53 Конституції України гарантує право кожному на освіту, а частина третя цієї ж норми визначає, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
30. Засади регулювання, зокрема, освіти визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України), а Кабінет Міністрів України забезпечує, у тому числі, проведення політики у сфері освіти (пункт 3 частини першої статті 116 Конституції України).
31. Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII "Про освіту", який також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти (преамбула до Закону).
32. За змістом частини першої статті 6 вищеназваного Закону засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, академічна доброчесність.
33. Визначення поняття академічної доброчесності наводиться у статті 42 Закону України "Про освіту", за приписами частини першої якої це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
34. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 54 цього ж Закону педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності.
35. Схожі приписи містять й норми статті 58 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII "Про вищу освіту".
36. Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об`єктивне оцінювання результатів навчання (частина друга статті 42 Закону України "Про освіту").
37. У розумінні абзацу першого частини четвертої статті 42 Закону України "Про освіту" порушенням академічної доброчесності вважається, окрім іншого, академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.
38. Згідно з положеннями частини п`ятої вищенаведеної статті за порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
позбавлення присудженого наукового (освітньо-творчого) ступеня чи присвоєного вченого звання;
відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
39. Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.
Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.
За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом (частини сьома, восьма, десята статті 42 Закону України "Про освіту").
40. Визначення поняттю академічної доброчесності надається й у пункті 1-1 частини першої статті 1 Закону України "Про вищу освіту", а саме - сукупність етичних принципів та визначених Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
41. У цій же статті Закону України "Про вищу освіту" (пункт 23 частини першої) надається визначення поняттю "якість вищої освіти", а саме - відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, що забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості.
42. Пунктом 8 та абзацом другим пункту 9 частини другої статті 16 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що система забезпечення закладами вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів, зокрема, забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладів вищої освіти та здобувачами вищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату.
Система забезпечення закладом вищої освіти якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
43. Пунктом 8 частини першої статті 12 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
44. Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти визначає стаття 17 Закону України "Про вищу освіту" відповідно до частин першої, другої якої Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
45. Повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти встановлює стаття 18 Закону України "Про вищу освіту". Частина перша цієї статті закріплює, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти:
1) формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти;
3) проводить інституційну акредитацію;
5) формує єдину базу даних запроваджених закладами вищої освіти спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;
6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;
7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти України, за якими можуть визначатися рейтинги закладів вищої освіти України;
8) розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, розробляє порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами закладів вищої освіти (наукових установ) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради (спеціалізовані ради з присудження ступеня доктора мистецтва) та контролює їх діяльність;
10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр;
11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
46. Частинами дев`ятою, десятою статті 18 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти може бути оскаржене вищим навчальним закладом у порядку, визначеному Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, який має бути оприлюднений. За результатами розгляду скарги Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти приймає обґрунтоване рішення.
47. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та направляє зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення та належного реагування (частина друга статті 18 Закону України "Про вищу освіту").
48. Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №244 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №761).
49. Згідно з пунктами 9, 11 цього Статуту Національне агентство:
формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його МОН для затвердження;
розробляє порядок інституційної акредитації закладів вищої освіти і подає його МОН для затвердження;
аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти;
проводить ліцензійну експертизу, готує експертний висновок щодо можливості видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти;
формує галузеві експертні ради у складі від дев`яти до п`ятнадцяти членів на строк не більше ніж три роки з числа осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менш як п`ять років, крім представників органів студентського самоврядування;
формує за поданням закладів вищої освіти та наукових установ, що провадять освітню діяльність у сфері вищої освіти, пропозиції, зокрема з метою запровадження міждисциплінарної підготовки, щодо переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на відповідних рівнях вищої освіти, і подає його МОН;