ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2023 року
м. Київ
справа № 5-02/08
провадження № 51-1557ск23
Суддя Третьої судової палати Касаційного Кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1, розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_2, яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_3,
встановив:
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року скасовано постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2008 року про скасування звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Також цією ухвалою постановлено відмовити в задоволенні подання Кіровської служби по виконанню покарань щодо скасування звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та направлення його у місця позбавлення волі для відбування покарання у виді позбавлення волі.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням прокурор ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перевірку ухвали Кропивницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_3, в касаційному порядку.
Однак, перевіривши доводи касаційної скарги та додану копію судового рішення, вбачається, що касаційна скарга прокурора ОСОБА_2 не може бути предметом касаційного розгляду з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а право на касаційне оскарження - лише у визначених законом випадках.
У відповідності до ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог
ст. 350, ч. 2 ст. 383, 384, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
За приписами ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року у касаційному порядку також можуть бути
перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах
про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру,
інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).