Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 490/10490/19
провадження № 61-18272св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради,
третя особа - ОСОБА_3,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року в складі судді Шолох Л. М. і постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Крамаренко Т. В., Бондаренко Т. З., Темнікової В. І., та за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Крамаренко Т. В., Бондаренко Т. З., Темнікової В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради та просив: визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. № 37548392 від 12 жовтня 2017 року про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1, який складається зі складу літ. 3-1 загальною площею 70,3 кв. м; адміністративної будівлі літ. Я-1 загальною площею 12,5 кв. м.; адміністративно-виробничо-побутової будівлі літ. Я1-1 загальною площею 67,4 кв. м.; вбиральні літ. Б-1, камінь споруди № 1,2,І., за ОСОБА_2 ;
визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. № 37547054 від 12 жовтня 2017 року про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 0,2518 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, обслуговування адміністративно-побутового та торгівельного комплексу, кадастровий номер 4810137200:16:003:0016, за ОСОБА_2 ;
визнати незаконним, протиправним і скасувати запис державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. від 22 вересня 2017 року, номер запису: 22801382, про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер: 4810137200:16:003:0016;
визнати незаконним, протиправним та скасувати запис державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. від 22 вересня 2017 року, номер запису: 22802231, про право власності ОСОБА_2 на об`єкту нерухомого майна - адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1, який складається зі складу літ. 3-1 загальною площею 70,3 кв. м, адміністративної будівлі літ. Я-1 загальною площею 49,2 кв. м, сторожки літ. А-1 загальною площею 12,5 кв. м; адміністративно-виробничо-побутової будівлі літ. Я1-І загальною площею 67,4 кв. м; вбиральні літ. Б-1, камінь, споруди № 1,2,І.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій він окрім раніше зазначених вимог просив також суд: визнати недійсними, протиправними та скасувати документи, на підставі яких Департаментом проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також повернути йому предмет іпотеки.
08 вересня 2021 року від представника ОСОБА_1 - Розніна В. А. надійшла заява про зміну (доповнення) позовних вимог, в якій просив також визнати за позивачем право власності на земельну ділянку, реєстраційний номер: 25175848101, кадастровий номер: 4810137200:16:003:0016, за адресою: АДРЕСА_1, та на адміністративно - побутовий та торгівельний комплекс за вищевказаною адресою.
Окрім того, адвокат Рознін В. А. подав до суду клопотання про залишення без розгляду позову в частині визнання недійсними та скасування документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав на нерухоме майно, зазначених в пункті 3 прохальної частини уточненої позовної заяви від 11 лютого 2021 року.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто позивачу уточнену позову заяву від 11 лютого 2021 року і заяву про зміну (доповнення) позовних вимог від 08 вересня 2021 року.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач в уточненій позовній заяві та заяві про зміну (доповнення) позовних вимог змінив підстави та предмет позову, що по своїй суті є пред`явленням нового позову.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року задоволено частково клопотання відповідача ОСОБА_2 про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язано ОСОБА_1 протягом 20 днів з моменту отримання ним копії даної ухвали внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області суму в розмірі 31 004,50 грн в якості забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції виходив з відсутності зареєстрованого місця проживання позивача в Україні та ненадання ним доказів, які б свідчили про те, що його майновий стан дозволить компенсувати відповідачу понесені ним судові витрати у разі відмови в задоволенні позову.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року повернуто заявнику.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала про забезпечення судових витрат не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому апеляційна скарга на цю ухвалу підлягає поверненню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про те, що за своєю правовою природою ухвала про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу є ухвалою, передбаченою пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України (про визначення розміру судових витрат), тому підлягає оскарженню окремо від рішення суду в апеляційному порядку.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року в частині відмови у прийнятті до розгляду та повернення уточненої позовної заяви від 11 лютого 2021 року та заяви про зміну (доповнення) позовних вимог від 08 вересня 2021 року, а також скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що уточнена позовна заява від 11 лютого 2021 року не змінювала підставу та предмет позову. Однією з первісних підстав позову була відсутність в матеріалах реєстраційної справи документів, на підставі яких було прийнято рішення про перереєстрацію майна. Ознайомившись з матеріалами справи позивач не змінив, а уточнив позовні вимоги, визначивши, які саме документи відсутні або не відповідають вимогам закону. Після повернення уточненої позовної заяви від 11 лютого 2021 року у суду були відсутні підстави для повернення заяви про зміну (доповнення) позовних вимог від 08 вересня 2021 року.
Він та його представники не були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 20 вересня 2021 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року та витребувано її матеріали з Центрального районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року.
31 січня 2022 року матеріали справи № 490/10490/19 надійшли до Верховного Суду.
ОСОБА_2 направив відзиви на касаційні скарги, в яких просив залишити касаційні скарги на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, а також на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року без задоволення та закрити касаційне провадження.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотаннями про закриття касаційних проваджень у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 396 ЦПК України.
Перевіривши вказані клопотання, Верховний Суд не встановив підстав для закриття касаційних проваджень.
Також представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду на підставі пункту 10 частини першої статті 257 ЦПК України, мотивуючи його тим, що позивач у визначений в ухвалі Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року строк не вніс на депозитний рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області грошові кошти в якості забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 .