Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 372/1629/17
провадження № 61-574св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: Державне підприємство "Київське лісове господарство", Обслуговуючий кооператив "Мирна поляна", ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги керівника Київської обласної прокуратури та ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року в складі колегії суддів: Мережко М. В., Савченка С. І., Кашперської Т. Ц.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року прокурор звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, у якому просив витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння: ОСОБА_1 - земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:06:012:0011, площею 1,2502 га, 3223155400:06:002:0012, площею 1,2000 га, 3223155400:06:002:0016, площею 1,6000 га; ОСОБА_4 - земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:012:0010, площею 0,5000 га, ОСОБА_2 - земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:06:012:0008, площею 1,0500 га, 3223155400:06:003:0092, площею 1,2000 га;та ОСОБА_3 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:06:012:0007, площею 1,6000 га, 3223155400:06:012:0009, площею 0,4771 га, 3223155400:06:012:0012, площею 1,6687 га, 3223155400:06:012:0010, площею 0,4964 га, 3223155400:06:003:0093, площею 0,8000 га, 3223155400:06:003:0099, площею 1,2681 га, 3223155400:06:012:0018, площею 1,0 га.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що вищевказані земельні ділянки, які розташовані на території Обухівського району Київської області, перебували у власності держави та відносились до земель лісового фонду Козинського лісництва.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000148 від 23 січня 2013 року було встановлено укладення у жовтні 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, а також між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок, у яких зазначено, що ОСОБА_5 є власником земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу, укладених у квітні 2004 року, та державних актів на право власності, виданих у червні 2004 року.
Водночас установлено, що договори купівлі-продажу ОСОБА_5 у квітні 2004 року не укладалися, державні акти на право власності на його ім`я відповідним органом не видавалися. Крім того, рішення про вилучення цих земельних ділянок державної власності Кабінетом Міністрів України не приймалося.
Посилаючись на викладене, оскільки ОСОБА_5 не був власником спірних земельних ділянок і відповідно не мав права розпоряджатися ними та відчужувати їх на користь інших осіб, просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено у зв`язку із пропуском позовної давності.
Постановою Верховного Суду від 11 червня 2020 року постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що з заявами про застосування позовної давності до суду першої інстанції звернулися відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_5, питання перебігу позовної давності окремо за кожною звернутою до сторони позовною вимогою не вирішив, тому дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2017 року в частині відмови в задоволенні вимог про витребування земельних ділянок у ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Витребувано в ОСОБА_1 земельні ділянки площею 1,2502 га, 1,2000 га та 1,6000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані в смт Козині Обухівського району Київської області.
Витребувано в ОСОБА_2 земельні ділянки площею 1,0500 га та 1,2000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані в смт Козині Обухівського району Київської області.
Закрито провадження в частині вимог Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки.
У частині відмови у витребуванні земельних ділянок у ОСОБА_3 рішення залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт незаконного вибуття земельних ділянок з власності держави підтверджений належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги в частині їх витребування у ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 підлягають задоволенню. Водночас позовні вимоги до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском позовної давності.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У січні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року в справі № 21-570а14, у постановах Верховного Суду від 01 березня 2018 року в справі № 911/2032/17, від 26 вересня 2018 року в справі № 922/1471/17, від 11 липня 2018 року в справі № 904/8549/17, від 30 січня 2019 року в справі № 755/10947/17, від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що апеляційний суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, зокрема, не врахував відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави та недоведеність прокурором належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду.
У січні 2021 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 .
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2014 року в справі № 3-23гс14, від 25 березня 2015 року в справі № 3-21гс15) від 22 березня 2017 року в справі № 3-1486гс16, від 07 червня 2017 року в справі № 910/27025/14, у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 372/1387/13-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 372/1988/15-ц, від 05 лютого 2019 року в справі № 911/479/18, від 06 лютого 2020 року в справі № 916/2828/18, від 19 травня 2020 року в справі № 303/5411/17, від 15 липня 2020 року в справі № 369/9900/16-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо витребування земельної ділянки в ОСОБА_3,однак, відмовляючи в задоволенні цих вимог з підстав пропуску позовної давності, не врахував, що матеріали справи не містять доказів обізнаності Кабінету Міністрів України про порушення прав та законних інтересів держави.
Постанова апеляційного суду в частині позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_4 в касаційному порядку не оскаржується, тому в цій частині судом касаційної інстанції не перевіряється.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 23 лютого 2021 року та від 05 березня 2021 року відкрито касаційні провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
12 квітня 2021 року справа № 372/1629/17-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що 10 жовтня та 30 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 булиукладені договори купівлі-продажу земельних ділянок, відповідно до яких ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_1 придбав п`ять земельних ділянок: площею 1,2000 га,кадастровий номер 3223155400:06:012:0008, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3223155400:06:003:0092, площею 1,2000 га, кадастровий номер 3223155400:06:002:0012, площею 1,6000 га, кадастровий номер 3223155400:06:002:0016, площею 1,2502 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0011, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані на територіїсмт Козин Обухівського району Київської області.
Договори посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_14. та зареєстровані в реєстрі.
Також 23 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були укладені договорикупівлі-продажу земельних ділянок, відповідно до яких ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_7 придбав сім земельних ділянок: площею 1,6000 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0007, площею 0,4771 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0009, площею 1,6687 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0012, площею 0,9964 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0010, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0018, площею 0,8000 га, кадастровий номер 3223155400:06:003:0093, площею 1,2681 га, кадастровий номер 3223155400:06:003:0099, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані на територіїсмт Козин Обухівського району Київської області.
Договори посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_14. та зареєстровані в реєстрі.
У подальшому земельні ділянки площею 1,2000 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0008, та площею 1,0000 га, кадастровий номер 3223155400:06:003:0092, ОСОБА_1 були об`єднані та поділені й відчужені на користь Обслуговуючого кооперативу "Мирна поляна", яке в свою чергу відчужило їх ОСОБА_2
ОСОБА_3, за результатами поділу земельних ділянок, відчужено на користь ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0010, що є частиною земельної ділянки площею 0,9964 га, кадастровий номер 3223155400:06:012:0010.
Згідно з вищевказаними договорами купівлі-продажу земельних ділянок, продавець ОСОБА_5 є власником земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу № № 3016, 3018, 3014, 3012, 3010, 3024, 3028, 3026, 3020, 3022, 3030 від 05 квітня 2004 року та № 3144 від 12 квітня 2004 року та на підставі державних актів на право власності серії ЯА № № 864686, 864682, 864687 від 15 червня 2004 року, серії ЯГ № № 240319, 240321 від 15 червня2004 року, № № 240323, 240320, 240322, 240324, 240325 від 11 червня 2004 року, серії ЯБ № 794449 від 15 червня 2004 року, № 794106 від 18 червня 2004 року (ким видані в договорах не зазначено).
Відповідно до листа Головного управління Держкомзему у Київській області від 30 січня 2012 року № 07-03-1/1842 зазначені державні акти на право власності на землю Головним управлінням Держкомзему у Київській області були видані на Управління земельних ресурсів у Миронівському районі Київської області за накладною № 141 від 22 грудня 2005 року, а заявка на друк цих державних актів на право власності на землю була подана Держкомземом України лише 02 вересня 2005 року, що свідчить про неможливість їх видачі в 2004 році.