ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 753/7342/18
провадження № 61-16249св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Пелюк Станіслав Сергійович, на постанову Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Борисової О. В., та касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", в інтересах якого діє адвокат Коротун Олександр Михайлович, на постанову Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), про визнання умови трудового договору недійсною, визнання трудового договору таким, що укладений на невизначений строк, визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову вказував, що 9 грудня 2015 року на підставі наказу № 71/ос він прийнятий на роботу в АТ "Укрзалізниця" на посаду першого заступника начальника філії "Центр забезпечення виробництва" безстроково.
У 2017 році відбулись зміни в штатному розписі, зокрема, виключено посаду першого заступника начальника філії і замість неї запроваджено посаду першого заступника директора філії. Про ці зміни його завчасно відповідач не повідомив.
Рішенням правління АТ "Укрзалізниця", яке оформлене пунктом 1.5.1 протоколу від 22 лютого 2017 року № Ц-57/12 Ком.т., позивача як першого заступника начальника філії призначено на посаду першого заступника директора філії, трудові відносини не переривались. На виконання цього рішення видано наказ
від 22 лютого 2017 року № 317/ос про призначення його на посаду першого заступника директора філії на умовах трудового договору. Наказ не містив вказівки, що трудові відносини є строковими.
23 лютого 2017 року ОСОБА_1 подав голові правління
АТ "Укрзалізниця" заяву, у якій просив призначити його на посаду першого заступника директора філії. У цій заяві не зазначав про призначення його на посаду на певний строк, вважав, що трудова угода триватиме безстроково.
1 березня 2017 року з позивачем укладений трудовий договір № 59, у пункті 1.2 якого зазначено, що трудові відносини продовжуються, а в пункті 8.1 вказано, що він діє з 1 березня 2017 року до 1 березня 2018 року включно.
Вказував, що до підписання договору йому висунено умови про необхідність підписання цього договору або в іншому випадку - бути звільненим, тобто умови договору були нав`язані роботодавцем. Оскільки відповідач не дотримався вимог про завчасне повідомлення про зміни в умовах праці, він не міг прийняти виваженого рішення про подальшу трудову діяльність чи знайти за гарантовано виділений час нове місце роботи, у зв`язку з чим уклав трудовий договір на умовах відповідача.
Укладення трудового договору на певний строк, з урахуванням характеру праці та інтересів сторін, суперечить частині другій статті 23 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а отже, така умова є недійсною.
Форма трудового договору затверджена рішенням правління від 31 січня
2017 року (протокол № 57/7), яке не введено в дію.
З 18 січня до 27 березня 2018 року позивач перебував на лікарняному, а з наказом від 1 березня 2018 року № 33-ос про його звільнення ознайомився
28 березня 2018 року, проте із наказом від 1 березня 2018 року № 411/ос, який слугував підставою для видання наказу № 33-ос, його не ознайомлювали.
Відповідно до пункту 2.3.5 трудового договору № 59 про закінчення дії трудового договору його мали повідомити не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку його дії, проте звільнення відбулось у період непрацездатності.
Позивач вказував, що трудову книжку йому видали та провели з ним розрахунок тільки 28 березня 2018 року та у порушення частини першої статті 116 КЗпП України перед виплатою сум позивача не повідомили про їхній розмір.
Фактична управлінська та фінансова залежність від відповідача стримали позивача від пред`явлення позову про захист своїх порушених прав
невідкладно - у 2017 році.
За таких обставин просив суд:
- визнати недійсною умову трудового договору від 1 березня 2017 року № 59, укладеного АТ "Укрзалізниця" та ОСОБА_1, про встановлення строку дії трудового договору з 1 березня 2017 року до 1 березня 2018 року, яка закріплена в пункті 8.1 трудового договору від 1 березня 2017 року № 59, з часу укладення цього трудового договору;
- визнати трудовий договір від 1 березня 2017 року № 59, укладений
АТ "Укрзалізниця" та ОСОБА_1, безстроковим (таким, що укладений на невизначений строк) з дати його укладення - з 1 березня 2017 року;
- визнати незаконним та скасувати наказ АТ "Укрзалізниця" від 1 березня
2018 року № 33-ос та № 411/ос про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити його на посаді першого заступника директора філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця";
- стягнути з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 2 березня 2018 року до дня поновлення на роботі.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року, ухваленим у складі судді Комаревцевої Л. В., у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що сторони дійшли згоди про продовження трудових відносин на умовах контрактної форми, посада позивача є такою, до якої застосовується контрактна форма трудових відносин. При переході на цю форму відносин не відбулось змін в умовах праці, змінилась лише назва посади. Звільнення позивача у період тимчасової непрацездатності не є порушенням за цією підставою звільнення. Враховуючи, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 18 січня до 28 березня 2018 року, належні йому суми при звільненні були нараховані після надання листків непрацездатності
28 березня 2018 року, трудову книжку видано у перший день після закінчення лікування.
Справа переглядалась в апеляційному порядку неодноразово.
Останньою постановою Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 жовтня 2018 року змінено. Виключено з мотивувальної частини рішення вказівку (контракт) після слова договір (у відповідних відмінках). В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовлено представнику АТ "Укрзалізниця" - адвокату Коротуну О. М. у задоволенні заяви про поворот виконання рішення.
Апеляційний суд виходив з того, що правління АТ "Укрзалізниця" відповідно до мети діяльності акціонерного товариства в межах своєї компетенції при вирішенні питань кадрової політики з метою забезпечення отримання прибутку встановило певні умови виконання роботи апаратом управління товариства, а також апаратом управління філії "Центр забезпечення виробництва", що підтверджується особливими умовами та порядком оплати роботи працівника. Такі умови вимагали укладення саме строкового трудового договору, що не суперечить положенням частини другої статті 23 КЗпП України.
За таких обставин апеляційний суд вказав на правильність висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсною умови трудового договору № 59 від 1 березня 2017 року про встановлення строку його дії і визнання вказаного трудового договору таким, що укладений на невизначений строк.
Також апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, викладаючи мотивувальну частину оскаржуваного рішення і посилаючись на трудовий договір № 59 від 1 березня 2017 року, зазначає його як строковий трудовий договір, однак всупереч встановленим обставинам справи одночасно зазначає в дужках "контракт".
Вказане посилання, за висновком апеляційного суду, призводить до неоднозначного розуміння визначеної районним судом природи договору № 59 від 1 березня 2017 року, яка по суті встановлена правильно - строковий договір.
Вказавши про невідповідність викладених у рішенні суду першої інстанції висновків обставинам справи (помилкова вказівка після слова "договір" у відповідних відмінках - "контракт"), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну рішення місцевого суду шляхом виключення з його мотивувальної частини вказівки "контракт" після слова "договір".
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ "Українська залізниця" про поворот виконання рішення, суд апеляційної інстанції врахував, що за змістом
частини другої статті 445 ЦПК України у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. Апеляційний суд зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів того, що скасоване судове рішення апеляційного суду обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пелюк С. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року в частині вирішення справи по суті і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; в частині відмови у задоволенні заяви про поворот виконання рішення залишити без змін.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Пелюка С. В. мотивована помилковим тлумаченням судом апеляційної інстанції
частини другої статті 23 КЗпП України, що призвело до неправильного висновку про можливість укладення строкового трудового договору за відсутності обов`язкової визначеної для цього вказаною нормою права передумови - неможливості встановлення трудових відносин на невизначений строк.
Такий висновок не відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 27 червня 2018 року у справі № 199/1741/17
(провадження № 61-12823св18) та від 10 квітня 2019 року
у справі № 522/9763/17-ц (провадження № 61-3212св19).
Також вказує, що суддя апеляційного суду Пікуль А. А. порушила передбачене частиною другою статті 39 ЦПК України право на відвід, відмовивши йому у наданні часу для складання письмової заяви про відвід.
Зазначає про розгляд апеляційним судом справи за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Апеляційний суд в порушення частини п`ятої статті 411 ЦПК України не врахував висновки суду касаційної інстанції, які були підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції у цій справі. У постанові від 8 липня 2020 року Верховний Суд зазначив, що "апеляційний суд не дав оцінки змісту умов саме строкового договору, його меті, змісту спрямування волевиявлення
ОСОБА_1 (на укладення строкового чи безстрокового трудового договору)". З урахуванням вказівки Верховного Суду, неналежним повідомленням позивача про дату, час і місце судового засідання 6 жовтня
2020 року та перебування останнього в цей день за кордоном, заявник заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке безпідставно відхилено апеляційним судом.
У листопаді 2020 року представник АТ "Укрзалізниця" - адвокат Коротун О. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2020 року в частині відмови у задоволенні заяви про поворот виконання рішення і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга представника АТ "Укрзалізниця" - адвоката Коротуна О. М. мотивована порушенням судом апеляційної інстанції під час вирішення заяви про поворот судового рішення статей 444 та 445 ЦПК України та неврахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), від 4 вересня 2019 року у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18), у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 469/95/17 (провадження № 61-27077св18).
Також заявник вказує про відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо здійснення повороту виконання судового рішення, яким стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу
Позиція інших учасників справи
У грудні 2020 року представник АТ "Укрзалізниця" - адвокат Коротун О. М. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - адвоката Пелюка С. В., в якому зазначив про безпідставність її доводів та правильність висновків суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права.
У січні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пелюк С. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника АТ "Укрзалізниця" - адвоката Коротуна О. М., в якому зазначив про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції в частині вирішення заяви АТ "Укрзалізниця" про поворот виконання рішення та просив касаційну скаргу представника
АТ "Укрзалізниця" - адвоката Коротуна О. М. залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції у вказаній частині - без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника АТ "Укрзалізниця" - адвоката Коротуна О. М. і ухвалою цього ж суду від 2 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пелюка С. В.
Підставою відкриття касаційного провадження були доводи представника
АТ "Укрзалізниця" - адвоката Коротуна О. М. про:
- застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року
у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), від 4 вересня 2019 року
у справі № 569/15646/16-ц (провадження № 14-375цс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня
2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18),
у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 469/95/17 (провадження № 61-27077св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо здійснення повороту виконання судового рішення, яким стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою відкриття касаційного провадження були доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Пелюка С. В. про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 199/1741/17
(провадження № 61-12823св18) та від 10 квітня 2019 року
у справі № 522/9763/17-ц (провадження № 61-3212св19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом
АТ "Укрзалізниця" від 9 грудня 2015 року № 71/ос ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника філії "Центр забезпечення виробництва"
з 11 грудня 2015 року.
У січні 2017 року правлінням АТ "Укрзалізниця" вирішувалися кадрові питання щодо вилучення зі штатного розпису апарату управління "Укрзалізниця", а також апарату управління філії "Центр забезпечення виробництва" посад зі встановленим посадовим окладом та запровадження у штатному розписі посад з посадовим окладом, встановленим трудовим договором. Указаним рішенням (пункт 8.1) також затверджено у новій редакції форму трудового договору з працівниками АТ "Укрзалізниця".
31 січня 2017 року відбулось засідання правління АТ "Укрзалізниця", оформлене протоколом № Ц-57/7 Ком.т., відповідно до пунктів 4.1, 4.2 якого вирішено вилучити зі штатного розпису апарату управління філії "Центр забезпечення виробництва" посаду начальника філії та запроваджено у штатному розписі апарату управління філії "Центр забезпечення виробництва" посаду директора філії на умовах трудового договору.
22 лютого 2017 року АТ "Укрзалізниця" видано наказ № 317/ос за підписом виконуючого обов`язків голови правління Василевського І. про призначення ОСОБА_1 з 1 березня 2017 року на посаду першого заступника директора філії "Центр забезпечення виробництва" на умовах трудового договору. Підстава: рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 22 лютого 2017 року
(протокол № Ц-57/12 Ком.т.) та заява ОСОБА_1
23 лютого 2017 року ОСОБА_1 подав голові правління АТ "Укрзалізниця" заяву з проханням про призначення його на посаду першого заступника директора філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" на умовах трудового договору.