ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 921/174/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Краснов Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Розанова О.З. (в режимі відеоконференції),
відповідача: Накельський Ю.Б.,
третьої особи: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022
та рішення Господарського суду Тернопільської області від 29.09.2022
у справі № 921/174/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Підгаєцької міської ради Кухаришин В.В.,
про визнання недійсним договору та усунення перешкод в користуванні майновими правами,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Товстеньківський Крохмальний Завод" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіара Компані" (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Підгаєцької міської ради Кухаришин В.В.) про:
1) визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис.т, площа 9648,8 кв.м) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис.т, площа 9651,8 кв.м) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б від 30.12.2014 та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища від 30.12.2014 між ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" і ТОВ "Термінал-Рент";
2) усунення перешкод в користуванні ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" майновими правами на Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис.т, площа 9648,8 кв.м) та ІІ-га черга Картоплесховище №2 (ємність 25 тис.т, площа 9651,8 кв.м) в с. Товстеньке, Чортівського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б, шляхом:
- визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Термінал-Рент" від 04.06.2015 №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О.;
- визнання незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасування Реєстраційного номера нерухомого майна: 651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо Картоплесховища (І-ша черга: Картоплесховище №1 (ємність 25 тис.т, площа 9648,8 кв.м) та II- га черга Картоплесховище № 2 (ємність 25 тис.т, площа 9651,8 кв.м) в с. Товстеньке, Чортківського району Тернопільської області по вул. Центральній, 57-Б.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся із заявою № 139118561 від 22.10.2015 до Реєстраційної служби Чортківського РУЮ Тернопільської області про проведення державної реєстрації права власності на Картоплесховища, у відповідь на яку отримав рішення № 25509394 від 23.10.2015 про відмову у такій реєстрації, обґрунтовану тим, що заявлене право вже зареєстроване за ТОВ "Тіара Компані" на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 16.06.2015, який позивач просить визнати недійсним, а також усунути перешкоди в користуванні належними йому майновими правами, відчуженими на підставі оскаржуваного правочину.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2021 провадження у справі №921/174/21 закрито.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2021 у справі 921/174/21 залишено без змін.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що у справі № 921/174/21 та у справі № 910/1308/16 між тими самими позивачем та відповідачем оспорюється один і той же договір купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30.12.2014, з підстав перевищення керівником ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" повноважень, наданих йому статутом, при укладенні зазначеного правочину, та є судове рішення, яке набрало законної сили.
Постановою Верховного Суду від 29.06.2022 постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2021 у справі 921/174/21 скасовано. Справу № 921/174/21 направлено до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду.
В даній постанові суд касаційної інстанції вказав, що обґрунтовуючи позовні вимоги у справі ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" зазначало про невідповідність форми договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30.12.2014, який на думку позивача, в порушення ст. 657 ЦК України укладений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений та не зареєстрований. Отже, такий правочин не відповідає вимогам ч. 4 ст. 203 ЦК України, оскільки вчинений не у формі, встановленій законом, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним. Позивач також вказував на порушення ст. 120 ЗК України при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30.12.2014, оскільки для вчинення правочину щодо об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) необхідно мати право на земельну ділянку, на якій він розташований, з присвоєнням цій ділянці кадастрового номера в установленому законом порядку. Отже, з наведених підстав договір купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30.12.2014 у справі №910/1308/16 не оскаржувався. Крім того, позивач при поданні позову в цій справі посилався на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.12.2017 у справі № 921/145/17-г/14, яким визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод", оформлене протоколом від 15.07.2014 № 7 (щодо надання згоди на відчуження майна). У справі №910/1308/16 позивач на такі обставини не посилався. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважав, що підстави позовів у справах № 921/174/21 та № 910/1308/16 не є тотожними, що не перешкоджає позивачу звернутися до суду з цією позовною заявою. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Разом з тим суд касаційної інстанції зазначив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.09.2022 справу №921/174/21 прийнято до провадженя. Розгляд даної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.
Під час нового розгляду справи 14.09.2022 представником позивача подано клопотання № 2022/14-09/01-2 від 14.09.2022 (вх. № 6008) про повернення до підготовчого провадження, яке обґрунтовано тим, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.06.2022, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій вказав фактично у який спосіб позивач повинен здійснювати захист та відновлення свого порушеного права, а відтак для надання можливості вчинити ті чи інші процесуальні дії, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, задля можливості реалізувати своє право на зміну позовних вимог, яке обмежено процесуальним строком (до закінчення підготовчого провадження) та необхідність реалізації якого виникла після вказання касаційним судом на належний спосіб захисту порушеного права позивача, останній просив задовольнити відповідне клопотання та постановити ухвалу про повернення до підготовчого провадження.
19.09.2022 представником позивача подано заяву №2022/19-09/01-2 від 19.09.2022 (вх. № 6097) про зміну предмета позову, у якій просив суд поновити ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" строк для подання заяви про зміну предмета позову як такий, що пропущено з поважних причин; прийняти до розгляду заяву ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" про зміну предмета позову та визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища та акт приймання-передачі майнових прав на вказані Картоплесховища між ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" і ТОВ "Термінал-Рент"; усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" майновими правами на Картоплесховища шляхом: визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Термінал-Рент" від 04.06.2015 №21825315 державного реєстратора Міністерства юстиції України Нілової А.О.; визнання незаконним (недійсним) з моменту його присвоєння і скасування Реєстраційного номера нерухомого майна: 651420061255 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо Картоплесховища; витребувати на користь ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" із незаконного володіння ТОВ "Тіара Компані" нерухоме майно Картоплесховища.
В судовому засіданні 29.09.2022 розпочато розгляд справи по суті та в порядку ст. 207 ГПК України розглянуто та залишено без задоволення подані позивачем клопотання № 2022/14-09/01-2 від 14.09.2022 (вх. № 6008) про повернення до підготовчого провадження у справі та заяву №2022/19-09/01-2 від 19.09.2022 (вх. № 6097) про зміну предмета позову, за наслідками розгляду яких постановлено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 29.09.2022 (суддя Охотницька Н.В.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 (колегія суддів у складі: Малех І.Б. - головуючий, Гриців В.М., Зварич О.В.), відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами ст.ст. 234, 236 ГПК України та вважає, що заява про повернення до стадії підготовчого засідання та про зміну позовних вимог з клопотанням про поновлення строку мала бути розглянута і за результатами розгляду такого мала бути прийнята ухвала про повернення даних заяв, а не про залишення їх без розгляду. Крім цього, ст. 46 ГПК України встановлено вимоги та висновки, які повинні міститися в ухвалі суду, постановленій за наслідками розгляду процесуального питання щодо заяви про зміну предмета позову, що свідчить про те, що ухвала має бути викладена окремим документом. Місцевий господарський суд зобов`язаний був за наслідками вирішення вказаного процесуального питання постановити ухвалу у формі окремого документа, яка відповідатиме вимогам, викладеним у ст. 234 ГПК України. Також, скаржник вказує, що при розгляді касаційної скарги ТОВ "Товстеньківський крохмальний завод" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 суд касаційної інстанції у постанові від 29.06.2022 не розглядаючи спір по суті вказав, що до спірних правовідносин можливе застосування ст. 388 ЦК України та належним способом захисту у конкретній справі є витребування належного позивачу майна з незаконного володіння, внаслідок чого у позивача саме після такого висновку виникла необхідність у зміні позовних вимог, а тому строк для подання відповідної заяви пропущено з поважних причин. Щодо суті спору то скаржник зазначає, що директор ТОВ "ТКЗ" Меліш Р.І. при укладенні договору купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища від 30.12.2014 діяв з перевищенням повноважень, наданих йому статутом товариства, отже і волевиявлення ТОВ "ТКЗ" як учасника правочину не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, що в силу ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання договору купівлі-продажу майнових прав від 30.12.2014 недійсним. Також підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину позивач зазначає порушення при його укладенні ст. 120 ЗК України.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - апеляційним господарським судом не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20 та від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.03.2023 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 03.03.2023.
До Верховного Суду 23.02.2023 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції та помилковість доводів скаржника, у звязку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів в межах підстав касаційного оскарження, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20 та від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
У справі № 204/6085/20 Дніпровська міська рада звернулась з позовом до фізичної особи, Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" (далі - КЖЕП "Південне"), третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - Департамент) про визнання недійсним свідоцтва про право власності, припинення права власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування нерухомого майна.