ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/3461/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранця О.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
Позивача: Буркова О.М.
Відповідача : не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022
(головуючий -Кравчук Н.М., судді Кордюк Г.Т., Марко Р.І.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2022
(суддя - Фартушок Т.Б.)
у справі № 914/3461/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Укренерго", позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ"ДТЕК Західенерго", відповідач), про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору в редакції позивача.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовляється підписувати проект додаткової угоди до договору з передачі електричної енергії від 04.05.2019 № 0424-02013, який було надіслано позивачем на адресу відповідача листом від 17.09.2021.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022, у позові відмовлено.
4. Судові рішення мотивовано тим, що проект надісланої позивачем відповідачу додаткової угоди, листом від 17.09.2021, не містить посилання на те, що вказана угода поширюється на правовідносини сторін, що виникли з 08.02.2020 по 01.02.2022 включно, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України. Відтак, беручи до уваги предмет позову - зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду до договору від 04.05.2019 саме в редакції позивача, підстави позову - приведення договірних правовідносин у відповідність до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 07.02.2020 № 360, зважаючи, що позивач звернувся з позовом 17.11.2021 і на момент звернення з позовом та розгляду спору НКРЕКП вже прийняло постанову № 2027 від 10.11.2021, яка регулює правовідносин сторін з передачі електричної енергії і саме у відповідності до якої сторонами 08.02.2022 укладено додаткову угоду до договору. Отже, позов є безпідставним і необґрунтованим, а тому відсутні підстави для його задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
6. Скаржник, посилаючись на п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. При цьому, скаржник зазначає, що постанова НКРЕКП № 360 від 07.02.2020 є чинною, а тому правовідносини сторін регулюються цією постановою, отже, сторони повинні враховувати вказану постанову у правовідносинах, що виникли з 08.02.2020 по 01.02.2022 та укласти додаткову угоду до договору від 04.05.2019.
7. Також, скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на неврахування судами правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18, щодо застосування положень ст. 187 Господарського кодексу України, та належності обраного позивачем способу захисту прав шляхом пред`явлення відповідного позову.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених позивачем у касаційній скарзі, та водночас вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
9. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту ПрАТ "Укренерго".
10. ПрАТ "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
11. АТ "ДТЕК Західенерго" є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 18.06.2019 № 1074.
12. 04.05.2019 між ДП "НЕК "Укренерго" (ОСП) та АТ "ДТЕК Західенерго" (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0424-02013 (далі договір), відповідно до пункту 1.1 якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору .
13. Вказаний Договір відповідає умовам типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 "Про затвердження Кодексу системи передачі".
14. Постановою НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 внесено зміни до Кодексу системи передачі в частині типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії щодо встановлення тарифу на передачу електричної енергії.
15. На виконання вимог постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 позивач листом від 17.09.2021 вих. №01/41417 звернувся до відповідача з пропозицією підписати проект додаткової угоди до договору. До листа позивач долучив додаткову угоду до договору на 10 аркушах та договір з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 №0424-03013 на 14 аркушах, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 17.09.2021 за ідентифікатором 0505020344762.
16. Лист позивача від 17.09.2021 відповідачем отримано 20.09.2021, однак, залишено без відповіді та реагування.
17. 10.12.2021 позивач надіслав відповідачу ще один лист вих. №01/58444 з пропозицією підписати проект додаткової угоди до договору та проект додаткової угоди до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з врахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 10.11.2021 № 2027. У вказаному листі позивач просив підписати додаткову угоду та направити обидва примірники додаткових угод протягом 20 календарних днів на адресу позивача для подальшого їх оформлення. До листа долучено копію додаткової угоди до договору (в редакції змін, внесених постановою НКРЕКП від 10.11.2021 №2027).
18. Листом від 27.01.2022 вих. №12/50 щодо підписання додаткових угод: до договору та до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, відповідач повідомив позивача про отримання листів-вимог від 10.12.2021 вих. №01/58444 та від 17.09.2021 №01/41417, та зазначив, що зміни до типової форми договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління вносились згідно з постановами НКРЕКП № 2267 від 05.11.2019; № 360 від 07.02.2020; № 1680 від 29.09.2021; № 2027 від 10.11.2021. До вищевказаного листа, відповідач долучив підписану додаткову угоду до договору про надання послуг з передачі електричної енергії та додаткову угоду до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
19. Листом № 01/7538 ПрАТ "Укренерго" повідомило що, розглянувши лист від 27.01.2022 щодо підписання додаткових угод до договору та договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019, позивач продовжує наполягати на необхідності врегулювання договірних відносин минулих періодів у відповідності до постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360.
Позиція Верховного Суду
20. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
21. Відповідно до ч. 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Як вказувалось, предметом спору у даній справі є вимоги позивача про зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду до договору в редакції надісланій позивачем відповідачу листом від 17.09.2021. Звертаючись з позовом позивач посилався на те, що ним на адресу відповідача листом від 17.09.2021 було надіслано проект додаткової угоди, який відповідачем не підписано та не повернуто позивачу. Як зазначав позивач, не підписання запропонованого ним проекту додаткової угоди суперечить положенням постанови НКРЕКП від 07.02.2020 № 360, та свідчить про порушення відповідачем, учасником ринку передачі електричної енергії, положень Кодексу системи передачі, якими зобов`язано учасників ринку передачі електроенергії привести договори, на підставі яких надаються послуги передачі електроенергії, у відповідність до діючого нормативного акту, яким визначено типову форму такого договору.
24. Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
25. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
26. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
27. Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
28. Порядок укладення, зміни та розірвання договору - це нормативно закріплені взаємні дії сторін, спрямовані відповідно на встановлення господарсько-договірних відносин і визначення змісту договірного зобов`язання, їх зміну або припинення.
29. Як передбачено ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
30. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
31. Як визначено приписами ст. 651, 654 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
32. Зважаючи на вищезазначене суд має право встановити у рішенні дату набрання чинності змін до договору, яка може бути іншою, ніж дата набрання чинності рішенням суду.
33. Разом із цим для реалізації права сторони на зміну умов договору в судовому порядку з іншої дати, ніж дата набрання чинності рішенням суду, має враховуватися момент, з якого зобов`язання можуть змінюватися.
34. Згідно із ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
35. У ст. 653 Цивільного кодексу України розмежовано поняття "зміна договору" та "зміна зобов`язання, що випливає з договору": якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
36. За змістом зазначених норм внесення змін можливе лише до чинного договору (такого, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення). В іншому разі буде відсутній предмет спору, яким і є у такому разі договір, до якого вносяться зміни. (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 910/288/20).
37. Водночас, відповідно до п. 26 ч.1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія - це енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.
38. Передача електричної енергії - це транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п.60 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
39. Згідно ч.1, п. 7 ч.2 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договори про надання послуг з передачі; для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про надання послуг з розподілу.
40. Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
41. Оператор системи передачі зобов`язаний укладати договори, які є обов`язковими для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорі (п.6 ч.3 ст.33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
42. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України; регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
43. Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
44. Приписами ч. 2 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.
45. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі (далі - КСП), відповідно до ст.ст.1.1., 1.2. глави 1 розділу І якого Кодекс регулює взаємовідносини Оператора системи передачі (далі - ОСП) та користувачів системи передачі (далі - Користувач) щодо планування, розвитку та експлуатації (у тому числі оперативно-технологічного управління) системи передачі у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а також приєднання та доступу до системи передачі; цей Кодекс є обов`язковим для виконання ОСП та у визначених цим Кодексом випадках користувачами систем розподілу та всіма Користувачами і застосовується на недискримінаційних умовах.