ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 822/2541/16
адміністративне провадження № К/990/34969/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника позивача - Мельник О.В.,
представника відповідача - Карповича В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс Трейдінг" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ТОВ "Онікс Трейдінг" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до ГУ ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2016 року:
№0002492200 про сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 111856,90 грн та штрафної (фінансової) санкції в сумі 27 964,20 грн;
№0002512200 про сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 779 761 грн та штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 444 940 грн.
Постановою Хмельницький окружний адміністративний суд від 31.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2016 року №0002492200 у повному обсязі та податкове повідомлення-рішення від 21.11.2016 року №0002512200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5 777 499,80 грн за основним платежем та 1 444 374,70 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26.07.2021 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року скасовано в частині задоволення позову. В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 року залишено без змін.
Отже, під час нового розгляду справи дослідженню підлягала правомірність винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 21.11.2016 року №0002492200 у повному обсязі та від 21.11.2016 року №0002512200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5 777 499,80 грн за основним платежем та 1 444 374,70 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 року, позов про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2016 року №0002492200 у повному обсязі та від 21.11.2016 року №0002512200 у частині задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 21.11.2016 року №0002492200.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2016 року №0002512200 у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5 777 499,80 грн за основним платежем та 1 444 374,70 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівникам ГУ ДФС у Хмельницькій області (правонаступник ГУ ДПС в Хмельницькій області) проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Онікс Трейдінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2014 року по 31.03.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2013 року по 31.03.2016 року.
За результатами перевірки складений акт від 02.08.2016 року №0054/22-01-14-03/39332150.
На підставі висновків акта перевірки встановлено порушення ТОВ "Онікс Трейдінг" вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134.1, ст.134 ПК України, ст.4, п.1,2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.2,3 р. ІІІ П(С)БО 1, затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, №73, п.6, пп. 9.4 п.9 П(С)БО 16, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 року №318, п.п.5.4, п.п.5.5 п.5 П(с)БО №25, затвердженого наказом Мінфін від 25.02.2000 року №39, П (С) БО 9, затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 року №246, ст.47, п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176, п.54.2 ст.54, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, абз. "в" п.200.4 ст.200, п.п.200.13 ст.200 1, п.201.10 ст.201 ПК України, ч.1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", п.1. постанови правління НБУ від 03.06.2015 року №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".
Не погодившись із винесеними податковим органом податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до ГУ ДФС у Хмельницькій області та ДФС України.
За результатами оскарження, ГУ ДФС у Хмельницькій області винесені нові податкові повідомлення - рішення від 21.11.2016 року №0002512200 про сплату грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 779 761 грн та штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 444 940 грн та №0002492200 про сплату грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 111 856,90 грн та штрафної (фінансової) санкції в сумі 27 964,20 грн.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ "Онікс Трейдінг" звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.
Колегія суддів Верховного Суду, надаючи правову оцінку спірним відносинам та висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, виходить з такого.
Згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулює Закон України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV).
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73.
Згідно із частиною 1 розділу 2 Загальних вимог до фінансової звітності визначено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
Відповідно до частини 8 розділу 2 Загальних вимог до фінансової звітності, у Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 року №318.
Пункт 5 Положення передбачає, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
Відповідно до п.6 Положення, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Згідно із пунктом 20 Положення, до інших операційних витрат включаються, зокрема інші витрати операційної діяльності.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, відповідно до пункту 2.4, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.15 Положення, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення даної справи.
Вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.08.2022 року у справі №280/5277/19.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Онікс Трейдінг" та ТОВ "РІОТЕН" укладено договір поставки №030215 від 03.02.2015 року. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Онікс Трейдінг" - Покупець, ТОВ "РІОТЕН" - Продавець, предметом даного договору є зобов`язання Продавця передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену даним договором вартість. Найменування, кількість та ціна Товару вказується в накладних, які є невід`ємною частиною даного договору. Умови договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс 2010", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору. Кількість і асортимент Товару зазначається в накладних, які є невід`ємною частиною договору. Якість Товару, що поставляється в рамках даного договору, повинна відповідати нормам чинного законодавства України Місце відвантаження Товару; Броварський р-н, с, Погреби, вул. Лісова, 12 та Хмельницька обл., м. Славута, вул. Козацька, 122А. Факт здійснення господарських операцій між ТОВ "Онікс Трейдінг" та ТОВ "РІОТЕН" підтверджується Договором поставки №030215 від 03.02.2015 року, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.