1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 807/1396/17

адміністративне провадження № К/9901/52255/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 807/1396/17

за позовом Українського товариства охорони природи до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Громадська організація "Закарпатське товариство охорони природи", про визнання протиправним та скасування наказу і зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Українського товариства охорони природи на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 (головуючий суддя Іванчулинець Д.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 (головуючий суддя Большакова О.О., судді: Пліш М.А., Макарик В.Я.),

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Українське товариство охорони природи звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Громадська організація "Закарпатське товариство охорони природи" про визнання протиправним та скасування наказу Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції в Закарпатській області від 05 серпня 2014 року № 197 "Про видалення з Реєстру громадських об`єднань запису про реєстрацію Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи як місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації та поновлення відомостей про нього як громадської організації в Реєстрі громадських об`єднань"; визнання протиправними дій Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції в Закарпатській області щодо видалення на підставі наказу Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції в Закарпатській області від 05 серпня 2014 року № 197 з Реєстру громадських об`єднань запису про реєстрацію Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи як місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації та поновлення відомостей про неї як громадської організації в Реєстрі громадських формувань; зобов`язання поновити у Реєстрі громадських об`єднань запис про реєстрацію Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи (код ЄДРПОУ - 03920528) як місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації "Українське товариство охорони природи" (код ЄДРПОУ - 00020221); зобов`язання поновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про Українське товариство охорони природи, як орган управління Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 грудня 1993 року Закарпатська обласна організація Товариства охорони природи отримала свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи за № 783800 серія А00. Державну реєстрацію громадської організації було проведено відповідно до вимог Закону України "Про об`єднання громадян" у редакції, яка була чинною станом на 22 грудня 1993 року, в Управлінні юстиції Закарпатської обласної державної адміністрації, та отримано свідоцтво про реєстрацію місцевого осередку за № 035 від 22 грудня 1993 року.

З часу реєстрації Закарпатська обласна організація Товариства охорони природи, як місцевий осередок Українського товариства охорони природи, проводила свою роботу відповідно до Статуту, що затверджений конференцією Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи 22 червня 1993 року та зареєстрований управлінням юстиції Закарпатської обласної державної адміністрації 22 грудня 1993 року.

У 2006 році конференцією Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи було внесено зміни та доповнення до Статуту, що перевірені на відповідність вимогам чинного законодавства та даним про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі, і зареєстровані Головним управлінням юстиції у Закарпатській області 13 липня 2007 року наказом за № 227/01-06.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який сформовано станом на 03 вересня 2013 року, у відомостях про органи управління юридичною особою Закарпатською обласною організацією Товариства охорони природи зазначено Українське товариство охорони природи.

Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області на адресу Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи було направлено лист № 8486/04.4-12/16 від 06 січня 2017 року, відповідно до якого реєстраційний запис щодо Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи, як місцевого осередку Українського товариства охорони природи, був видалений у зв`язку з розбіжностями даних в реєстраційній справі та Реєстрі громадських об`єднань, й було зазначено відомості про самостійну громадську організацію на підставі наказу Ужгородського управління юстиції від 05 серпня 2014 року № 197.

Згідно цього наказу Ужгородського управління юстиції від 05 серпня 2014 року № 197, підставою для прийняття рішення про видалення з Реєстру громадських об`єднань запису про реєстрацію Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи, як місцевого осередку всеукраїнської громадської організації та внесення відомостей про неї, як громадської організації в Реєстрі громадських об`єднань стали норми Порядку ведення Реєстру громадських об`єднань та обміну відомостями між зазначеним Реєстром і Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року № 1212 (далі також - Порядок № 1212).

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним Українське товариство охорони природи звернулося до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуваний наказ Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції в Закарпатській області є актом індивідуальної дії, і стосується виключно інтересів, прав і обов`язків Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи і не породжує прав та обов`язків у позивача у справі - Українського товариства охорони природи; оскаржуваний наказ та дії відповідача не мають безпосереднього впливу на сферу правовідносин, у якій, як вважає позивач, порушені його права, при цьому їх дія на позивача як окремого суб`єкта господарських відносин не розповсюджується. Оскільки обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, то враховуючи, що оскаржуваними наказом та діями відповідача права та охоронювані законом інтереси позивача порушені не були, відсутні підстави для їх захисту.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач та звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що наказ Ужгородського управління юстиції № 197 від 5 серпня 2014 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо підпорядкованості Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи є протиправним, адже це товариство як місцевий осередок Українського товариства охорони природи було створено у Закарпатській області в грудні 1964 року без статусу юридичної особи. 22 грудня 1993 року Закарпатська обласна організація Товариства охорони природи отримала свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 873800. З часу реєстрації Закарпатська обласна організація Товариства охорони природи проводить роботу в системі Українського товариства охорони природи. Запис у Єдиному державному реєстрі, який був внесений ще у 1993 році відображав дійсний стан підпорядкованості Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи Українському товариству охорони природи і не міг бути видалений через "помилку реєстратора". Нормами Порядку ведення Реєстру громадських об`єднань та обміну відомостями між зазначеним Реєстром і Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 року за № 1212 та Законом України "Про громадські об`єднання", не було передбачено можливості самостійного здійснення реєстратором будь-яких дій, в тому числі самовільного поновлення чи видалення записів. Приймаючи оскаржуване рішення, Ужгородське міськрайонне управління юстиції позбавило Закарпатську обласну організацію Товариства охорони природи статусу місцевого осередку Українського товариства охорони природи. При цьому при прийнятті рішення відповідач не відібрав пояснень та не витребував документи від зазначених організацій.

У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі та залишити рішення попередніх інстанцій без змін, обґрунтовуючи відзив тим, що реєстраційний запис щодо Закарпатської обласної організації Товариства охорони природи, як місцевого осередку Українського товариства охорони природи, був видалений у зв`язку з розбіжностями даних в реєстраційній справі та Реєстрі громадських об`єднань, у зв`язку з чим було поновлено відомості про Закарпатську обласну організацію Товариства охорони природи як самостійну громадську організацію в Реєстрі громадських об`єднань.

Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Вирішуючи цей спір, суди виходили з того, що останній є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), тут і далі - у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду та прийняття рішення судом першої інстанції, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту сім частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

В свою чергу, пунктом першим частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми права узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.


................
Перейти до повного тексту