ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 520/9883/19
касаційне провадження № К/9901/10114/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року (головуючий суддя - Подобайло З.Г.; судді - Бартош Н.С., Григоров А.М.)
у справі № 520/9883/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" (далі - ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року № 00000981411.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджена належним чином оформленими первинними документами, тому висновки акта перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами не носили реального характеру.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому висновки контролюючого органу про порушення платником вимог податкового законодавства є безпідставними.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з його контрагентами. Зазначає, що cудом апеляційної інстанції не враховані правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.
15 вересня 2020 року від ТОВ "КОНСТРАКШН ПРОЕКТ ДИЗАЙН" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку платника з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Авест плюс" (далі - ТОВ "Авест плюс") за квітень - липень 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЛБРАЙТ" (далі - ТОВ "КУЛБРАЙТ") за жовтень 2016 року, Приватним підприємством "ХС Груп" (далі - ПП "ХС Груп") за вересень 2016 року, Приватним підприємством "Лакшмі" (далі - ПП "Лакшмі") за серпень 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Паверлайт" (далі - ТОВ "Паверлайт") за серпень, вересень 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Актид" (далі - ТОВ "Актид") за листопад 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Білд Прайм" (далі - ТОВ "Нью Білд Прайм") за лютий 2017 року, за результатами якої складено акт від 17 травня 2019 року № 1700/20-40-14-11-10/39829021.
Відповідно до висновків акта перевірки відповідачем встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 426 332,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на: недостатню кількість трудових ресурсів у контрагентів для виконання об`єму робіт згідно з укладеними договорами; відсутність інформації про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні); відсутність власних або орендованих фондів, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств; відсутність підприємств за юридичною адресою.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року № 00000981411, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 532 915,00 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 426 332,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 106 583,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.