ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 520/10516/2020
адміністративне провадження № К/9901/41618/21, К/9901/41277/21, К/9901/45542/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 (головуючий суддя - О.В. Ніколаєва)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 (головуючий суддя - С.С. Рєзнікова, судді - А.О. Бегунц, Л.В. Мельнікова)
та за касаційною скаргою Міністерства юстиції України
на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 (головуючий суддя - С.С. Рєзнікова, судді - А.О. Бегунц, Курило Л.В.)
у справі № 520/10516/2020
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції,
Регіональної профспілкової організації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції,
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - третя особа-1), Регіональної профспілкової організації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - третя особа-2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.07.2020 № 2220/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту з 14.07.2020 відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" з припиненням державної служби;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту з 14.07.2020 з відновленням державної служби;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день постановлення рішення, з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнту підвищення тарифних ставок і посадових окладів.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем при звільненні позивача грубо порушено процедуру звільнення у зв`язку неналежним попередженням про наступне звільнення, а також не дотримання відповідачем гарантій, передбачених трудовим законодавством, оскільки з моменту попередження про звільнення їй не було запропоновано вакантні посади, які б вона могла обійняти відповідно до своєї кваліфікації, а також не враховано наявність у позивача переважного права на залишення на роботі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13.07.2020 № 2220/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту або на іншій рівнозначній посаді. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день постановлення рішення. У решті позовних вимог відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних та достатніх доказів того, що позивача було попереджено про наступне звільнення з урахуванням частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу". А тому дійшов висновку про не дотримання відповідачем процедури звільнення позивача, оскільки не дотримано передбачений частиною третьою статті 87 Закону України "Про державну службу" 30-денний строк з моменту попередження про наступне звільнення до моменту звільнення.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021 рішення суду першої інстанції скасовано в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту або на іншій рівнозначній посаді, стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день постановлення рішення та допущення судового рішення у частині присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання. Прийнято в цій частині постанову, якою поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день постановлення рішення, а саме за період з 13.07.2020 по 11.08.2021 у розмірі 146 225, 71 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ відповідача про звільнення позивача зі служби є протиправними та таким, що підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді. Водночас, змінив рішення суду першої інстанції в частині поновлення позивача саме на посаді заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб узятих під варту, з якої останню було звільнено на підставі оскаржуваного наказу, та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи позов в цій частині не визначив суму, яка підлягає стягненню з відповідача.
7. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задоволено. Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн 00 коп.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Міністерства юстиції України
8. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, скаржник просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 140/6353/20, від 28.07.2021 у справі № 640/11024/20.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує про дотримання ним та третьою особою-1 процедури ознайомлення позивача з попередженням про звільнення у відповідності до вимог частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу". Зазначає, що докази, які підтверджують вказані обставини містяться в матеріалах справи, однак судами не надано їм належної оцінки. Крім того, скаржник зазначає, що у спірних правовідносинах з врахуванням положень законодавства, якими вони регулюються, суб`єкт призначення не зобов`язаний був пропонувати позивачу іншу рівнозначну посаду державної служби, а в разі відсутності такої - іншу роботу (посаду державної служби) у цьому державному органі.
Позиція інших учасників справи
9. У відзиві на касаційну скаргу позивач категорично не погоджується з доводами та вимогами Міністерства юстиції України, просить закрити касаційне провадження, відкрите за поданням втретє касаційної скарги Міністерства юстиції України, у зв`язку з неподанням скаржником заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, підстав для поновлення строку касаційного оскарження; користуванням Міністерством юстиції своїм правом на повторне звернення з касаційною скаргою два рази, подаючи касаційну скаргу три рази за наявності двох ухвал Верховного Суду про повернення скарги Міністерству юстиції від 23.09.2021 та 02.11.2021; притягнути до юридичної відповідальності Міністерство юстиції щодо зловживання своїм правом на подання касаційної скарги відповідно до статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: користування своїм правом повторного звернення двічі; застосувати доктрину прямої дії Конституції України у межах конкретного спору на підставі пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України; звернутися з поданням до Конституційного Суду України щодо визнання абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" в редакції зі змінами, що набрали чинності 13.02.2020, внесеними Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 14.01.2020 неконституційним з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, зокрема неконституційними положення щодо відсутності у роботодавця обов`язку пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності) та відсутності застосування законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення; відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції
10. У касаційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, заявник вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 140/6353/20.
На переконання скаржника, суди дійшли помилкового висновку, що докази ознайомлення позивача з попередженням про звільнення засобами телефонного зв`язку, засобами електронного зв`язку та шляхом використання мобільного додатку "Viber", не можуть братися до уваги, оскільки приписами статті 87 Закону України "Про державну службу" передбачено лише письмову форму повідомлення. Вважає, що такі докази і є засобами телекомунікаційного зв`язку, передбачені статтею 9-1 Закону України "Про державну службу", а тому позивач попереджена про звільнення у спосіб, що визначений законодавством.
Позиція інших учасників справи
11. Позивач не погоджується з доводами Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, наведеними у касаційній скарзі, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.
Також позивач просить закрити касаційне провадження, відкрите за поданням втретє касаційної скарги Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, у зв`язку з неподанням скаржником заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, також ненаданням правових підстав та мотивації в тексті касаційної скарги для поновлення строку касаційного оскарження; користуванням Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції своїм правом на повторне звернення з касаційною скаргою два рази, подаючи касаційну скаргу три рази за наявності двох ухвал Верховного Суду про повернення скарги Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 23.11.2021 та 04.10.2021; притягнути до юридичної відповідальності Північно-Східне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо зловживання своїм правом на подання касаційної скарги відповідно до статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосувати доктрину прямої дії Конституції України у межах конкретного спору на підставі пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України; звернутися з поданням до Конституційного Суду України щодо визнання абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" в редакції зі змінами, що набрали чинності 13.02.2020, внесеними Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" від 14.01.2020 неконституційним з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, зокрема неконституційними положення щодо відсутності у роботодавця обов`язку пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності) та відсутності застосування законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Міністерства юстиції України на додаткову постанову
12. У касаційній скарзі відповідач вказує, що додаткова постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач вказує, що був позбавлений права на висловлення своєї позиції щодо заяви позивача, яку задоволено оскаржуваною постановою. Зазначає, що про існування ухвали від 12.10.2021, якою призначено до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на 20.10.2021, відповідач дізнався 22.10.2021, вже після розгляду такої по суті. При цьому, зазначає, що копія заяви позивача на адресу відповідача судом не надсилалась, що позбавило державний орган подати свої заперечення. А отже, на думку відповідача, під час прийняття додаткової постанови апеляційний суд порушив принцип рівності сторін.
Позиція інших учасників справи
13. У відзиві позивач з касаційною скаргою Міністерства юстиції на додаткову постанову не погоджується, вважає її вимоги необґрунтованою, просить відмовити в її задоволенні; закрити касаційне провадження, відкрите за поданою касаційною скарго Міністерством юстиції, у зв`язку з поданням надуманих відомостей щодо обмеження Міністерства юстиції судом для надання заперечень на заяву позивача, в той час, коли Міністерство юстиції володіло інформацією про існування заяви та відкритого судового провадження, крім того, направило відповідне заперечення на заяву позивача; притягнути до юридичної відповідальності Міністерство юстиції щодо надання неправдивих відомостей до суду в частині відсутності у скаржника можливості подати заперечення на заяву позивача при фактичному поданні таких заперечень відповідно до статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рух касаційних скарг
14. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021.
15. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021.
16. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021.
17. Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
18. Наказом Міністерства юстиції України від 05.04.2018 № 1346/к позивача призначено на посаду заступника начальника з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
19. Наказом Міністерства юстиції України "Про внесення змін до штату Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції" від 14.01.2020 № 203/к внесено зміни до штату Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.12.2018 № 4787/к.
20. Згідно вказаних змін, зокрема, посаду заступника начальника з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції - скорочено.
21. Дорученням в.о. Державного Секретаря Міністерства юстиції України від 20.02.2020 № 172/13/48-20 начальнику Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції доручено ознайомити заступника начальника з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції з питань дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту (позивача) з попередженням про звільнення під особистий підпис. До вказаного доручення долучено два примірника попередження про звільнення позивача та вказано про те, що один примірник попередження після ознайомлення - повернути до управління персоналу Міністерства юстиції.
22. З метою виконання вказаного доручення та у зв`язку з перебуванням позивача у період з 20.01.2020 по 26.02.2020 у відпустці, у подальшому з 27.02.2020 по 03.04.2020 на лікарняному, посадовими особами Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції 27.02.2020 підготовлено лист про доведення інформації до позивача щодо скорочення зазначеної посади з додатками (2 примірника попередження).
23. Вказаний лист 28.02.2020 направлений посадовими особами міжрегіонального управління Новою поштою, на підтвердження чого надано до суду копію експрес-накладної № 59000490922134, копія якої міститься у матеріалах справи.
24. 03.04.2020 позивач прибула до міжрегіонального управління для надання листків непрацездатності та одночасно позивачем була подана заява на творчу відпустку з 06.04.2020 по 05.07.2020.
25. Посадовими особами міжрегіонального управління запропоновано ознайомитися з попередженням про звільнення з посади, проте позивач відмовилася, про що 03.04.2020 складено відповідний акт.
26. 15.06.2020 позивач також прибула до міжрегіонального управління та їй посадовими особами міжрегіонального управління було запропоновано ознайомитися з попередженням про звільнення, проте вона відмовилася, що зафіксовано актом від 15.06.2020.
27. Позивача 06.07.2020 під особистий підпис посадовими особами міжрегіонального управління попереджено про звільнення із займаної посади не раніше ніж через 30 календарних днів з дня ознайомлення з даним попередженням та про припинення державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.
28. Позивачем під час вручення даного попередження викладено заперечення у письмовій формі про не згоду з звільненням.