ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року
м. Київ
справа № 160/26351/21
адміністративне провадження № К/990/17215/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Лупу Ю.Д.,
представника позивача Лопатнікової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
треті особи: Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування розпорядження
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Жукова Є.О. від 7 лютого 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В., Сафронової С.В. від 6 червня 2022 року,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 21 грудня 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Дніпропетровська ОДА, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - треті особи), у якій просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Дніпропетровської ОДА від 12 квітня 1996 року № 158-р "Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області" в частині включення в додаток до вказаного розпорядження об`єкту нерухомості у місті Дніпро за № 82, який знаходиться за адресою: вул. Рогальова, 1, Особняк (узвіз Крутогірний, 1).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване розпорядження є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято органом, який не мав повноважень на його прийняття, з огляду на те, що, на думку позивача, затвердження пам`яток історії та культури місцевого значення було віднесено законом до повноважень виконавчих комітетів обласних, міських рад народних депутатів, а не державних адміністрацій, таким чином у Дніпропетровської ОДА були відсутні повноваження на прийняття спірного розпорядження.
3. Позивач також вказав, що відсутні підстави вважати, що цей об`єкт нерухомості належить до об`єктів культурної спадщини чи є пам`яткою культурної спадщини у розумінні Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2022 року, позовну заяву повернуто позивачеві.
5. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не були виконані вимоги суду першої інстанції, а саме: уточнена позовна заява не була подана, інші докази поважності причин пропуску строку також не були наведені.
6. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у наданій позивачем суду першої інстанції заяві про усунення недоліків, позивачем фактично було наведені ті ж самі причини пропуску ним строку оскарження розпорядження від 12 квітня 1996 року № 158-р "Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області", що і в позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2022 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2022 року, посилаючись на порушення норм процесуального права, АТ КБ "ПриватБанк" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 122 КАС України, у зв`язку із чим дійшли необґрунтованих висновків про наявність недоліків позовної заяви та їх неусунення позивачем. Скаржник вказує, що суди протиправно не звернули увагу на те, що АТ КБ "ПриватБанк" ознайомився з Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12 квітня 1996 року № 58-р "Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області" лише 22 липня 2021 року, коли отримав відзив у межах справи № 160/8554/21; у будь-який інший спосіб АТ КБ "ПриватБанк" не міг дізнатися про вказане Розпорядження.
9. Представником відповідача надіслано відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", в якому наголошується, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а наведені причини пропуску такого строку не є поважними; також відповідач наголошує, що об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Рогальова, 1, Особняк (узвіз Крутогірний, 1) у м. Дніпро з 23 вересня 2022 року вже належить на праві власності іншій особі - ТОВ "АЙ ТІ КОРП" відповідно до договору купівлі-продажу від 23 вересня 2022 року, просить з огляду на зазначене касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Касаційну скаргу подано до суду 7 липня 2022 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/26351/21, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк".
12. Ухвалою Верховного Суду від 7 вересня 2023 року справу № 160/26351/21 призначено до розгляду у судовому засіданні на 14 березня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
14. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
15. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2022 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2022 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними, з огляду на наступне.
18. Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" обґрунтована тим, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права, а саме статті 122, 123 КАС України.
19. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
20. Відповідно до статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії; процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
21. Правові висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20 та від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21.
22. Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
23. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
24. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
25. При цьому для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
26. Аналогічний правовий висновок щодо визначення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду висловлений Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі №2540/2618/18, від 5 травня 2020 року у справі №826/6830/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 640/12324/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 320/8317/20, від 16 вересня 2021 року у справах №120/3403/20-а, №560/5412/20 та № 240/10995/20, від 9 лютого 2022 року у справі № 460/8776/20 та від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21.
27. Суди першої та апеляційної інстанцій, повертаючи позовну заяву позивачу, виходили з неповажності причин пропуску загального шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.