ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 380/14196/21
адміністративне провадження № К/990/36251/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі
секретаря судових засідань Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Стеця Р.Я.,
представника Відповідача: Дорош А.Б.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-2012"
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2022 року (судді Глушко І.В., Довга О.І., Запотічний І.І.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "УКРБУД-2012"
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "УКРБУД-2012" (надалі також - Позивач, ТОВ "УКРБУД-2012") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі також - Відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2021 року № 17820/13-01-07-01, №17822/13-01-07-01.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані індивідуальні акти не відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), оскільки викладені в акті перевірки висновки щодо порушення Позивачем вимог Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) є необґрунтованими, адже ним з дотриманням вимог чинного законодавства відображено в податковому обліку наслідки господарських операцій з контрагентами: ТОВ "АСТБУД", ТОВ "ВЕСТ ТОРГ ГРУП".
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зробив висновки:
- суд не встановив істотних недоліків форми чи змісту первинних документів, якими Позивач доводить реальність досліджуваних господарських операцій;
- ТОВ "УКРБУД-2012" як платник податків та юридична особа не може відповідати за ведення податкового обліку іншими платниками (контрагентами) - ТОВ "АСТБУД", ТОВ "ВЕСТ ТОРГ ГРУП", а відповідальність за порушення тих чи інших норм є індивідуальною та не передбачає колективної відповідальності;
- лише реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальних проваджень, порушених щодо посадових осіб контрагентів позивача та контрагентів - юридичних осіб, не може слугувати доказом їх протиправної діяльності та підставою для твердження про безтоварність господарських операцій, здійснених такими суб`єктами господарювання;
- у висновку судово-економічної експертизи № 55 від 13 жовтня 2021 року на підставі проведеного дослідження первинних документів встановлено, що висновки акта перевірки щодо заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 7416952,00 грн та щодо заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 4391276,00 грн поданими на дослідження документами не підтверджуються.
19 травня 2022 року представник Позивача звернувся до суду із заявою про стягнення судових витрат з покликанням на те, що про понесення витрат на професійну правову допомогу було заявлено 12 травня 2022 року до завершення дебатів у справі. Водночас надано докази понесення позивачем заявлених витрат, з яких слідує, що розмір заявлених до стягнення на користь позивача витрат становить 21200,00 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року заяву представника Позивача про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на корить ТОВ "УКРБУД-2012" 19100,00 грн витрат на правову допомогу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задоволено, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2022 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі №380/14196/21 скасовано. В задоволенні адміністративного позову ТОВ "УКРБУД-2012" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено. В задоволенні клопотання ТОВ "УКРБУД-2012" про відшкодування витрат на правову допомогу відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 27240 (двадцять сім тисяч двісті сорок) грн 00 коп.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, вказав, що:
- висновок експерта, який містить зазначення саме про дослідження поданих підприємством документів експерту, а не тих, що надавались контролюючому органу, не є особливим доказом у даній справі і оцінюється за загальними правилами оцінки доказів у сукупності з встановленими обставинами справи та поряд з іншими доказами;
- у матеріалах справи відсутні первинні документи, які передбачені основними умовами вищевказаних договорів підряду, а саме: додаток №1 до договорів, проекти виконання монтажних робіт; додаток до договорів, що стосується матеріалів замовника; додатки до договорів, що стосується об`ємів та характеру робіт;
- журнали, додатки, проекти Позивачем контролюючому органу не надавались;
- ТОВ "УКРБУД-2012" укладено з ТОВ "ВЕСТ ТОРГ ГРУП" ряд договорів підряду про виконання комплексу будівельно-монтажних робіт на об`єктах, які не перебувають у власності та оренді Позивача;
- судом першої інстанції не досліджено усі первинні документи на їх відповідність як закону, так і змісту в контексті підтвердження і розкриття ними суті, внутрішньої сторони господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету;
- поза увагою суду першої інстанції залишились обставини, що вимогами укладених договорів між ТОВ "АСТБУД" та ТОВ "УКРБУД-2012" встановлено обов`язковість складання первинних документів форми КБ-2в та КБ-3 при взаєморозрахунках за виконані будівельні роботи між замовником та виконавцем робіт;
- судом першої інстанції не враховано доводів та доказів Відповідача щодо відсутності матеріально-технічних можливостей у контрагентів виконати для Позивача роботи; у зв`язку з недостатньою чисельністю працівників, відсутністю придбання матеріалів, які зазначені в актах виконаних робіт (в частині наданих підрядником), відсутністю основних засобів, "здійснення робіт" для значної чисельності суб`єктів господарювання, ТОВ "АСТБУД", ТОВ "ВЕСТ ТОРГ ГРУП" не мало можливості проводити зазначені в актах роботи.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, як підстави касаційного оскарження визначив пункти 1, 4 частин и четвертої статті 328 КАС України.
Ознайомившись із касаційною скаргою, Відповідач вважає викладені у ній доводи законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують правової позиції, викладеної у рішенні суду апеляційної інстанцій, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 11 червня 2021 року № 12617/13-01-07-01/38375555, згідно з висновками якого ТОВ "УКРБУД-2012" порушено вимоги:
- пунктів 5, 6, 7, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та пункту 134.1 статті 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 7416952,00 грн, в тому числі: за 2-й квартал 2017 року на суму 63253,00 грн, за 3-й квартал 2017 року на суму 351647,00 грн, за 4-й квартал 2017 року на суму 63253,00 грн за 2019 рік на суму 1477910,00 грн, за 1-й квартал 2020 року на суму 2624584,00 грн, за 2-й квартал 2020 року на суму 2721011,00 грн;
- пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 4391276,00 грн, в тому числі: за липень 2017 року на суму 268035,00 грн; за серпень 2017 року на суму 227845,00 грн; за вересень 2017 року на суму 29417,00 грн; за жовтень 2017 року на суму 39598,00 грн; за грудень 2017 року на суму 80309,00 грн; за вересень 2019 року на суму 506580,82 грн; за листопад 2019 року на суму 169609,00 грн; за лютий 2020 року на суму 704605,70 грн; за березень 2020 року на суму 854330,00 грн; за травень 2020 року на суму 4508,10 грн; за червень 2020 року на суму 1506438,00 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2020 року:
- №17820/13-01-07-01, яким визначено грошове зобов`язання у зв`язку з заниженням податку на прибуток на загальну суму 7934791,25 грн, з них 7416952 грн сума податкового зобов`язання та 517839,25 грн - сума штрафних санкцій;
- №17822/13-01 07-01, яким ТОВ "УКРБУД-2012" визначено грошове зобов`язання у зв`язку з заниженням податку на додану вартість на загальну суму 5489095 грн, з них 4391276 грн сума податкового зобов`язання та 1097819 грн - сума штрафних санкцій.
Фактичною підставою прийняття вказаних індивідуальних актів стали висновки Відповідача про фактичне нездійснення Позивачем господарських операцій з ТОВ "АСТБУД", ТОВ "ВЕСТ ТОРГ ГРУП". За висновками акта перевірки зазначені операції із цими контрагентами не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів Позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов`язань, господарські операції між фактично не здійснювались, тому первинні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо), які видані не є підставою для бухгалтерського обліку.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Передусім вказує, що апеляційним судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, від 15 вересня 2022 року у справі N1.380.2019.004012, від 2 лютого 2022 року у справі № 300/718/20, від 7 липня 2022 року у справі N160/3364/19, від 6 лютого 2018 року у справі № 826/15139/16, від 17 квітня 2018 року у справі № 2а-10031/12/2670, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.
Вказані у цих рішеннях висновки, за наведеними у касаційній скарзі доводами Позивача, підтверджують помилковість рішення суду апеляційної інстанції в аспекті того, що:
- твердження про те, що контрагенти не мали змоги здійснювати спірні роботи зважаючи на наявні трудові та матеріальні ресурси сформовані виключно на податковій інформації, а не шляхом проведення заходів податкового контролю - позапланових перевірок, зустрічних звірок, скерування запитів, отримання пояснень;
- стверджуючи про відсутність первинних документів суд фактично процитував зміст апеляційної скарги, однак при проведенні контрольного заходу Позивачем надано документи в повному обсязі, зокрема і додатки до договорів, які були предметом дослідження, що вказано на сторінці 3 Акта перевірки та в додатку № 4;
- первинними документами для податкового обліку є ті, які в повному обсязі були надані в копіях до суду та про які згаданому в Акті перевірки і апеляційний суд не встановив їх дефектності, а журнали, проекти робіт не є первинними документами для податкового, бухгалтерського обліку та на них не ґрунтується порушення податкового законодавства, викладені в акті;
- під час судового розгляду в суді першої інстанції було встановлено, що внаслідок отримання послуг від ТОВ "Астбуд", ТОВ "Вест Торг Груп" Позивач отримав дохід та сплатив необхідні податки;
- твердження апеляційного суду, що реальність господарських підтверджено тільки наявністю первинних документів, без встановлення фактичних обставин щодо об`єктів будівництва, строків, об`ємів та характеру робіт є помилковим, оскільки під час судового розгляду в суді першої інстанції було встановлено, що отримані будівельні послуги були використані для їх подальшої реалізації замовникам, з зазначенням переліку об`єктів будівництва, найменування замовників та строку виконання цих робіт.
Також, як вважає Позивач, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору безпідставно не врахував висновку експертизи з посиланням на те, що для її проведення надавались відмінні документи в порівнянні з тими, що подавались до перевірки. На думку Позивача, експертне дослідження проводилось лише щодо висновків Акта, на підставі яких було прийнято оскаржувані рішення, експерту надано в повному обсязі і достатньому об`ємі документи для вирішення питань, що були поставлені перед ним. Висновком судово-економічної експертизи встановлено, що ТОВ "УКРБУД-2012" не в повному обсязі включено до складу податкового кредиту суми ПДВ від господарських операцій з ТОВ "АСТБУД" та ТОВ "ВЕСТ ТОРГ ГРУП", що не відповідає даним акта перевірки від 11 червня 2021 року, тобто внаслідок проведеного експертного дослідження експертом було встановлено суттєві недоліки в проведенні податкової перевірки Відповідачем. Звертає увагу на те, що суд вказав про обов`язковість наявності підпису експерта про обізнаність про кримінальну відповідальність в певній графі, однак в наданому на замовлення Позивача висновку експерта містяться відомості та зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.
Крім того, як вважає Позивач, апеляційний суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
В обґрунтування цього, якщо узагальнити, Позивач вказує, що суд при вирішенні спору безпідставно не врахував:
- зібрані у справі докази на підтвердження подальшої реалізації придбаних у контрагентів робіт;
- наявності наданого до суду та долученого до матеріалів справи акта позапланової документальної перевірки ТОВ "УКРБУД-2012" від 13 липня 2020 року щодо взаємовідносин з ТОВ "АСТБУД", який охоплював період планової документальної перевірки, та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих на підставі такого в судовому порядку;
- наявності наданих до суду та долучених до матеріалів справи копій адвокатських запитів та відповідей на них контролюючого органу на спростовування доводів щодо обізнаності платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій.
3.2. Позиція Відповідача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, Відповідач у відзиві на касаційну скаргу покликається на те, що апеляційним судом надано юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких підтверджуються недотримання Позивачем вимог ПК України при формуванні даних податкового обліку.
За висновками, наведеними у відзиві, висновки суду апеляційної інстанції відповідають судовий практиці верховного Суду, що, зокрема, сформована у постановах від 31серпня 2021 року у справі №420/6428/19, від 12 квітня 2021 року у справі №815/2375/18, від 24 березня 2021 року у справі №640/11686/19, від 13 листопада 2020 року у справі №820/820/18, від 19 листопада 2019 року у справі №820/922/17, від 3 червня 2021 року по справі №821/1949/17.
При цьому, вважає, що наведені у касаційній скарзі рішення ухвалені не за подібних правовідносин.
Акцентує увагу на помилковості доводів щодо допущених судом апеляційної інстанції порушень при наданні оцінки висновку експерта, адже експертне дослідження не є особливим доказом уданій справі і оцінюється за загальними правилами оцінки доказів у сукупності з встановленими обставинами справи та поряд з іншими доказами. Цей доказ, як стверджує Відповідач, було оцінено апеляційним судом.
При цьому, Відповідач звернув увагу на те, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що протягом квітня 2020 року ТОВ "АСТБУД", ТОВ "ВЕСТ ТОРГ ГРУП" здійснюють придбання ТМЦ, відмінних від реалізованих (наявна підміна товарних позицій), зокрема: яйця курячі, велосипеди двохколісні, кава, чай, йогурти, цукерки, дитячий, жіночий та чоловічий одяг, засоби гігієни та косметика, електронні сигарети та тв. приставки, м`ясо та м`ясопродукти, запчастини, килими, ліжка, крісла, дивани, риба, подушки, столи, шафи, картопля, корми для тварин, посуд, ін. товари широкого асортименту.
Також, проведеним аналізом інформаційних систем баз даних ДПС встановлено неможливість здійснення контрагентами господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання чи відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів/робіт (послуг).
3.3. Позиція Позивача, наведена у відповіді на відзив на касаційну скаргу
Представник Позивача вважає необґрунтованими доводи Відповідача, наведені у відзиві на касаційну скаргу, та стверджує, що додатки до договорів наявні у матеріалах справи та досліджувались судами при вирішенні спору, однак безпідставно не враховані апеляційним судом.
Наведене, на думку представника Позивача, підтверджує надуманість тверджень Відповідача про не долучення Позивачем документів, і є беззаперечним фактом, що суд апеляційної інстанції взагалі не проводив дослідження матеріалів справи, а лише формально виклав в судовому рішенні позицію Відповідача.
Щодо доводів про не долучення проектів виконання монтажних робіт, то ці документи, як стверджує представник Позивача, є власністю Генерального підрядника, не є документами для відображення в обліку господарських операцій, які і інші вказані Відповідачем документи і основне на них не ґрунтується порушення податкового законодавства.
Також звергнуто увагу Позивачем і не те, що Відповідач у письмовій відповіді підтвердив реєстрації податкових накладних, складених контрагентами, та те, що ним не проводились зустрічні звірки по контаргентах.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5-7 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Як передбачено пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Верховними Судом вже сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 сформувала ряд важливих правових висновків, зокрема, про таке.