ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 420/6941/19
адміністративне провадження № К/990/797/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року (суддя Танцюра К.О.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року (судді: Скрипченко В.О., Косцова І.П. та Осіпов Ю.В.)
у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - ФОП ОСОБА_1, Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі також - Відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2019 року за №№0003351304, 0003371304, 0003371304, 0003331304, 0003341304, 0003361304, рішення від 30 жовтня 2019 року №0003391304, вимогу про сплату боргу №Ф-0003381304 від 30 жовтня 2019 року.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Як вказано судом першої інстанції, сторони повідомлялись про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з`явились, відтак з огляду на положення частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2021 року у задоволенні апеляційної скарги Позивача відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 7 липня 2022 року рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав неналежного повідомлення апеляційним судом представника Позивача про розгляд справи.
При цьому, Верховний Суд констатував також, що про дату, час і місце розгляду справи в суді першої інстанції 22 березня 2021 року Позивач також не повідомлений належним чином.
За результатами нового розгляду справи постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року без змін.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що відхиляє посилання на розгляд судом справи після поновлення провадження у справі, оскільки зазначене не призвело до неправильного вирішення даної справи. Разом з тим, у відповідності до частини другої статті 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого у даній справі колегією суддів не встановлено.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставами скасування цих судових актів Позивач, зокрема, визначив порушення судами норм процесуального права, у зв`язку із тим, що справу розглянуто за відсутності учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Так, Позивач стверджує що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, а апеляційний суд при вирішенні спору та розгляді його апеляційної скарги залишив поза увагою та без оцінки відповідні порушення процесуального закону судом першої інстанції. Наполягає, що суди не могли не знати про відсутність у матеріалах справи відомостей про своєчасне вручення Позивачу повісток.
Наведені обставини, на думку Позивача, свідчать про наявність безумовних підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції.
2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою суду першої інстанції від 4 лютого 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
10 березня 2020 року суд першої інстанції закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 17 березня 2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
В матеріалах справи міститься довідка про нездійснення фіксування судового засідання (том 1, а.с.112), де вказано, що у судове засідання, призначене на 17 березня 2021 року об 11:00, особи, які беруть участь у справі, не з`явились.
Самі ж судові повістки, які б вказували про призначення розгляду справи саме на 11:00 17 березня 2021 року, в матеріалах справи відсутні.
Втім, в матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про те, що "судова повістка на 17.03.21 р." вручена ОСОБА_1 17 лютого 2021 року.
17 березня 2021 року від представника Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване ростом чисельності випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу серед працівників ГУ ДПС в Одеській області. При цьому останній просив здійснювати розгляд справи лише у порядку відкритого судового засідання за участі його представників.
Ухвалою від 22 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС в Одеській області про відкладення розгляду справи. Постановляючи цю ухвалу, апеляційний суд вказав, що оголошення карантину не зупиняє роботи судів, а неявка в судове засідання з вказаних обставин не може вважатись поважною.
Цього ж дня, 22 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалою поновив провадження у справі та ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог з посиланням на наявність передбачених частиною дев`ятою статті 205 КАС України підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Копії цих ухвал та рішення отримані Позивачем в один день - 31 березня 2021 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, де зокрема вказував, про те, що розгляд справи суд першої інстанції здійснив за відсутності Позивача, який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку таким доводам, вказав, що їх відхиляє, оскільки зазначене не призвело до неправильного вирішення даної справи. При цьому послався на частину другу статті 317 КАС України, згідно з якою порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого у даній справі колегією суддів не встановлено.
Надаючи правову оцінку зазначеним висновкам апеляційного суду, Верховний Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства ((пункт 3) частини третьої статті 2 КАС України).