ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа №260/2595/22
провадження № К/990/383/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, прийняту 19 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Ільчишин Н. В., суддів: Гудима Л. Я., Гуляка В. В.,
І. Суть спору
1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі також - ВДВС, відповідач) в якому просив:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06 липня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 69346079, визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06 липня 2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69346079, визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06 липня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 69346079, стягнути на користь позивача судові витрати.
2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що постановою головного державного виконавця від 06 липня 2022 року було відкрито виконавче провадження № 69346079 з виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2022 року, однак вказаний виконавчий документ пред`явлено до примусового виконання тільки 29 червня 2022 року, тобто з пропуском строку пред`явленням постанови серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року до примусового виконання.
Позивач вважає, що протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження прямо вказує на протиправність постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оскільки останні не могли бути прийняті за умови додержання виконавцем вимог законодавства та повернення виконавчих документів стягувачу у зв`язку з пропуском строку їх пред`явлення до виконання.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року, ОСОБА_1, як особу, відповідальну за правопорушення, вчинені на транспортних засобах TOB "ВАГО", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.
3.1. Зазначена постанова набрала законної сили 31 березня 2022 року, а строк пред`явлення постанови до виконання - до 30 квітня 2022 року.
4. Листом Державної служби України з безпеки на транспорті від 26 червня 2022 року № 5275/3.6/14-22 вказану постанову серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року було повторно надіслано до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) примусового для виконання.
4.1. Поряд з іншим, вказаним листом також підтверджується, що постанову серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року було подано для примусового виконання до Ужгородського районного відділу ДВС 03 червня 2022 року, однак вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачеві, у зв`язку з подачею не за підвідомчістю.
5. Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2022 року було відкрито виконавче провадження № 69346079 з виконання вказаної постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00002109 від 08 грудня 2021 року.
6. 06 липня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було прийнято постанову у виконавчому провадженні № 69346079 про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 17000 гривень.
7. 06 липня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було прийнято постанову у виконавчому провадженні № 69346079 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
8. Вважаючи вказані постанови відповідача протиправними позивач звернувся з цим позовом за захистом свого порушеного права.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 05 серпня 2022 року позов задовольнив в повному обсязі.
9.1. Визнав протиправною та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № 69346079.
9.2. Визнав протиправною та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2022 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 69346079.
9.3. Визнав протиправною та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 06 липня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 69346079.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець 06 липня 2022 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, тримісячний строк пред`явлення якої до виконання сплинув, чим були порушені права позивача.
10.1. З огляду на викладене, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №69346079 від 06 липня 2022 року.
10.2. Відповідно, необхідно скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору як такі, які прийняті у зв`язку з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, про скасування якої суд дійшов висновку за результатами розгляду цієї справи.
11. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 жовтня 2022 року скасував рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року та ухвалив нове, яким в позові відмовив.
12. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.
12.1. З огляду на те, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як Кодексом про адміністративні правопорушення так і іншими законами України, зокрема Законом України "Про виконавче провадження", державним виконавцем обгрунтовано враховано чинні законодавчі зміни у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання.
12.2. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору від 06 липня 2022 року № 69346079 та дій державного виконавця при прийнятті таких постанов.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
13.1. Так, автор скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 10 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" у подібних правовідносинах.
13.2. Просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
14. Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Представник Відділу ДВС не скористався правом наданим йому згідно статті 338 КАС України подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі, відзив на касаційну скаргу не подав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
20. Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
21. Частина перша статті 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".