ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/39027/21
адміністративне провадження № К/990/34146/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2022 (Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 (колегія суддів: Ключкович В.Ю., Беспалов О.О., Ганечко О.М.) у справі №640/39027/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство оборони України про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство оборони України, в якому просив суд зобов`язати Державу Україна в особі Кабінету Міністрів України забезпечити його належним, відповідно складу сім`ї жилим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення на підставі ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців", п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку із реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей", ст. 46 Житлового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, відмовлено у відкритті провадження, оскільки позов має розглядатись за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що спори про оскарження відмови у забезпеченні житловим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію стосуються проходження публічної (військової) служби, а також призначення і надання таких гарантій (пільг). Тому цей спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, при цьому посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 та від 08.06.2022 у справі № 362/643/21.
Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2023 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 2004 року звільнений у запас з військової служби в зв`язку з реформуванням Збройних Сил України.
Згідно листа Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 29.09.2019 №303/4/2125 та 27.12.2019 №303/4/2897 позивач перебуває у списку осіб, що набули права на позачергове отримання жилих приміщень по електронній базі квартирного обліку, який ведеться у Київському квартирно-експлуатаційному управлінні за № 866.
Зважаючи, що позивач житлом не забезпечений, звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права у сфері житлових відносин. Суди вказали, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на її думку, рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані з порушенням права особи на перебування на квартирному обліку з метою отримання житла, то такі спори є цивільними (житловими) спорами незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача. При цьому вказали, що позивач не проходить публічну службу, відсутній спір щодо, наприклад, скасування рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку. Доказів наявності рішення про відмову у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення матеріали справи також не містять, що свідчить про бажання отримати житлове приміщення, як особа, що потребує поліпшення житлових умов, отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції). Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини другої статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"). Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства (абзац третій пункту 1 цієї статті).