1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Окрема думка


ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Григор`євої І. В., Желєзного І. В., Князєва В. С.

02 березня 2023 року

м. Київ

у справі № 9901/61/20 (провадження № 11-278заі21)

за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 11 вересня 2019 року № 680/2019 у частині за апеляційною скаргою ОСОБА_2 як представника Президента України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року (судді Юрченко В. П., Васильєва І. А., Гусак М. Б., Пасічник С. С., Хохуляк В. В.)

Рух справи

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним Указ Президента України від 11 вересня 2019 року № 680/2019 "Про скасування деяких указів Президента України" (далі - Указ № 680/2019). Цим Указом був скасований Указ Президента України від 19 травня 2019 року № 298 (далі - Указ № 298) про присвоєння ОСОБА_1 дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що вважає оскаржуваний Указ № 680/2019 незаконним і безпідставним, оскільки у Президента України, попри встановлені пунктом 24 статті 106 Конституції України повноваження присвоювати, зокрема, вищі дипломатичні ранги, немає повноважень на позбавлення цих рангів на підставі власного акта. За частиною п`ятнадцятою статті 25 Закону України від 07 червня 2018 року № 2449-VIII "Про дипломатичну службу" (далі - Закон № 2449-VІІІ) позбавлення дипломатичного рангу, який було присвоєно дипломатичному службовцю, здійснюється в судовому порядку, за рішенням суду. Іншого порядку позбавлення дипломатичного рангу законодавство не передбачає.

Видаючи Указ № 680/2019, Президент України перебрав на себе не властиві йому функції та повноваження.

Позивач посилався також на те, що в оскаржуваному акті не зазначено належного його обґрунтування, а також що оспорюваний акт глави держави не ґрунтується на документальних відомостях (пояснювальній записці, довідкових та аналітичних матеріалах, довідці про погодження проєкту тощо), які б виправдовували необхідність його видання і мали йому передувати відповідно до Положення про порядок підготовки та внесення проєктів актів Президента України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2016 року № 142/2006.

Наголосив на тому, що дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла він отримав на законних підставах з дотриманням порядку, визначеного частиною четвертою статті 25 Закону № 2449-VІІІ.

Крім того, позивач зауважив, що Указ № 298 є ненормативним актом, який застосовується одноразово і фактом присвоєння дипломатичного рангу вичерпує свою дію, відтак є актом, до якого суб`єкт його видання може вносити зміни чи приймати рішення про його скасування.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням

від 16 червня 2021 року позов задовольнив.

Своє рішення суд мотивував тим, що Президент України наділений лише тими повноваженнями, які визначені Конституцією України, до переліку яких входить, зокрема, право присвоювати вищі дипломатичні ранги, а також здійснювати інші повноваження, визначені Конституцією України.

Суд дійшов висновку, що закріплене в Конституції України право Президента України присвоювати вищі дипломатичні ранги не тотожне праву на скасування власного акта про присвоєння таких рангів, оскільки скасування власного акта про присвоєння рангу Надзвичайного і Повноважного Посла не є способом реалізації конституційних повноважень.

Суд визнав, що Указ № 298 відноситься до актів індивідуальної дії, який шляхом присвоєнням ОСОБА_1 дипломатичного рангу вичерпав свою дію, тому не може бути скасований.

Не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, представник Президента України оскаржив його до Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу представника Президента України залишила без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 червня

2021 року - без змін.

Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду

Представник відповідача звертав увагу суду на те, що присвоєння позивачеві дипломатичного рангу відбулося безпідставно. Зокрема, наголосив на тому, що ОСОБА_1 не мав відношення до дипломатичної служби, не був дипломатичним службовцем і тому за цією функціональною ознакою не підпадав під категорію службовців, яким присвоюється дипломатичний ранг. Оскільки ОСОБА_1 не проходив дипломатичну службу і не звільнявся з цієї служби, то, на думку апелянта, іншого способу позбавити його цього звання, ніж через видання оскаржуваного акта глави держави, не було. Зауважив також, що з тих самих міркувань до рішення про позбавлення ОСОБА_1 дипломатичного рангу не можна застосовувати положення частини п`ятнадцятої статті 25 Закону № 2449-VІІІ, адже положення цієї норми закону передбачені для службовців дипломатичної служби.

Велика Палата Верховного Суду не взяла до уваги цих доводів скаржника, зауваживши при цьому, що вказані представником Президента України обставини мали значення при виданні Указу № 298 про присвоєння позивачу дипломатичного рангу та могли б бути підставою для позбавлення такого рангу в установленому законодавством порядку.

Суд зазначив, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 25 Закону № 2449-VІІІ дипломатичний службовець, якому присвоєно дипломатичний ранг, може бути позбавлений дипломатичного рангу за рішенням суду. У разі припинення дипломатичним службовцем громадянства України позбавлення дипломатичного рангу здійснюється органом чи посадовою особою, які його присвоїли.

Разом з тим виданий Президентом України Указ № 298 є індивідуальним актом, який був реалізований і вичерпав свою дію фактом його виконання - присвоєнням ОСОБА_1 дипломатичного рангу, у зв`язку із чим такий Указ не може бути скасований Президентом України.


................
Перейти до повного тексту