Постанова
Іменем України
16 березня 2023 року
м. Київ
справа № 132/3681/20
провадження № 61-17393св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Агро",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Трак",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Агро" на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 25 травня 2021 року у складі судді Ставнійчук С. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Денишенко Т. О., Медведського С. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Агро" (далі - ТОВ "Лан-Агро") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Трак" (далі - ТОВ "Агро Трак") про визнання договору оренди землі недійсним та визнання укладеною додаткової угоди.
Позовні вимоги ТОВ "Лан-Агро" обґрунтовувало тим, що 02 лютого 2009 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,1484 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0277, розташованої на території Пиківської сільської ради Калинівського району, строком на 10 років. 10 червня 2009 року зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстровано в Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 040986300136.
Оскільки відповідний запис про державну реєстрацію зазначеного договору внесений до Книги записів про державну реєстрацію договорів оренди 10 червня 2009 року, а строк дії договору становить 10 років, то в такому разі цей договір діє в період часу з 10 червня 2009 року до 10 червня 2019 року, в межах якого товариство має право самостійно господарювати на земельній ділянці ОСОБА_2 в обсязі, встановленому договором.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 квітня 2019 року право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 21 листопада 2018 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час переходу права власності на земельну ділянку, та згідно з пунктом 12.5 договору оренди землі від 02 лютого 2009 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, у зв`язку з чим до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки орендодавця (попереднього власника) земельної ділянки за договором і остання зобов`язана дотримуватися умов укладеного договору оренди землі із ТОВ "Лан-Агро", бо є його стороною.
Однак ТОВ "Лан-Агро" стало відомо, що ОСОБА_1 всупереч умов договору оренди землі від 02 лютого 2009 року та актам цивільного законодавства України, які регулюють відносини пов`язані з орендою землі, 21 квітня 2020 року уклала договір оренди спірної земельної ділянки із ТОВ "Агро Трак", державну реєстрацію якого здійснено 27 квітня 2020 року, чим порушила переважне право ТОВ "Лан-Агро" перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), тому цей договір підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи викладене, ТОВ "Лан-Агро", посилаючись на статтю 33 Закону України "Про оренду землі" та статтю 777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просило суд визнати недійсним укладений 21 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Агро Трак" договір оренди землі, площею 2,1484 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0277, розташованої на території Пиківської сільської Калинівського району Вінницької області; визнати укладеною додаткову угоду від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року, між ОСОБА_1 та ТОВ "Лан-Агро", предметом якого є оренда земельної ділянки, площею 2,1484 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0277, розташованої на території Пиківської сільської Калинівського району Вінницької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 25 травня 2021 року в задоволенні позову ТОВ "Лан-Агро" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року направила на адресу ТОВ "Лан-Агро" лист від 12 грудня 2018 року, у якому повідомила, про те, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 02 лютого 2009 року просить ТОВ "Лан Агро" не засівати належну їй земельну ділянку, фактично висловивши тим своє волевиявлення про небажання продовжувати термін дії договору оренди з цим орендарем. Такий лист є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.
Також ОСОБА_1 лист-повідомлення від 05 квітня 2019 року ТОВ "Лан-Агро" про намір скористатися своїм переважним правом оренди та проект додаткової угоди до нього не отримувала, оскільки конверт не було вручено адресату, тому положення частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо виконання орендодавцем обов`язку повідомити орендаря в місячний термін про прийняте рішення не може бути застосовано у цьому випадку, оскільки позивачем не доведено, що до відома відповідача було доведено відповідні наміри ТОВ "Лан-Агро".
Таким чином, у позивача відсутнє переважне право перед іншими особами на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.
Позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року є похідною вимогою, тому також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Лан-Агро" залишено без задоволення.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 25 травня 2021 року залишити без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для реалізації свого переважного права для продовження дії договору оренди землі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Лан-Агро" на рішенняКалинівського районного суду Вінницької області від 25 травня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 547/89/16-ц, від 20 лютого 2019 року у справі № 734/336/17, від 19 березня 2019 року у справі № 908/2484/17, від 10 грудня 2019 року у справі № 923/1061/18, та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 313/350/16-ц від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосуди першої та апеляційної інстанцій посилаючись на лист ОСОБА_1 від 21 грудня 2018 року щодо прохання ТОВ "Лан-Агро" не засівати земельну ділянку не звернули увагу на те, що цей лист не містить волевиявлення ОСОБА_1 щодо пролонгації договору оренди землі.
Також лист від 21 грудня 2018 року направлений не в процедурному порядку, визначеному статтею 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема не у відповідь на лист ТОВ "Лан-Агро", як того вимагає зазначена норма права, отже за умовами цієї норми вважати його таким, що припиняє переважне право ТОВ "Лан-Агро" на укладання договору, підстав немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 та ТОВ "Агро Трак", від імені яких діє адвокат Сидоров П. В., на касаційну скаргу, в якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 лютого 2009 року між ТОВ "Лан-Агро" та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надав, а ТОВ "Лан-Агро" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,1484 га, розташовану на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, яка належить орендодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН № 022588 від 01 вересня 2004 року, строком на 10 років (т. 1, а. с. 10, 11).
10 червня 2009 року договір оренди землі від 02 лютого 2009 року зареєстровано в Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 040986300136, що підтверджує лист відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11 травня 2019 року № 0-2-0.181-368/124-19 (т. 1, а. с. 18).
У цьому листі також зазначено, що в кадастровому номері земельної ділянки 0521686300:06:000:0277 площею 2,1484 га, яка належить ОСОБА_2, право оренди якої зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди землі 10 червня 2009 року за № 040986300136, який записано в цю книгу під номером запису 64, допущено помилку в кадастровому номері земельної ділянки: замість написання передостанньої цифри "7" написано цифру "2" (0521686300:06:000:0227).
Реєстрацію договору оренди землі від 02 лютого 2009 року здійснено 10 червня 2009 року, тому строк дії договору оренди землі розпочався з моменту його державної реєстрації, тобто з 10 червня 2009 року, та договір є чинним протягом 10 років з дня його державної реєстрації до 10 червня 2019 року, що було погоджено сторонами під час укладення цього договору (пункти 3.1, 14.1 договору оренди землі).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 03 квітня 2019 року право власності на земельну ділянку, площею 2,1484 га, кадастровий номер 0521686300:06:000:0277, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 21 листопада 2018 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В. Б. за № 8379 (т. 1, а. с. 14, 15).
12 грудня 2018 року ОСОБА_1 направила лист-повідомлення на адресу ТОВ "Лан-Агро", про те, що договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0521686300:06:000:0277, закінчується 02 лютого 2019 року в зв`язку з чим просила цю земельну ділянку не засівати (т. 1, а. с. 116).
26 квітня 2019 року ТОВ "Лан-Агро" направило лист-повідомлення (датований 05 квітня 2019 року) на адресу ОСОБА_1 з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2009 року шляхом підписання додаткової угоди, до якого долучило її проект (т. 1, а. с. 20-23).
Конверт, з вмістом листа-повідомлення та проектом додаткової угоди повернуто на адресу відправника неврученим адресату з відміткою відділення поштового зв`язку причин повернення "за закінченням терміну зберігання".
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ "Лан-Агро" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.