Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 932/1726/21
провадження № 61-9675 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;
треті особи: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора Дніпровського міського нотаріального округу, ОСОБА_5;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори, про визнання недійсним правочину.
Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
23 лютого 2021 року він випадково дізнався, що 17 лютого 2021 року державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутовою А. Г. було посвідчено договір купівлі-продажу належної йому квартири, реєстровий № 3-99, та зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_3 . Із договору купівлі-продажу убачається, що ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 купив належну йому квартиру АДРЕСА_1 .
Вказував, що не укладав вказаний правочин, підтвердженням чого є невірно зазначені в договорі його анкетні дані, а саме: дата народження, місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), підпис в договорі йому не належить. Крім того, в договорі відсутні відомості, що квартира є спільною сумісної власністю подружжя, адже на час придбання квартири він перебував у зареєстрованому шлюбі; відсутні відомості про надання згоди дружини на відчуження майна. Перехід права власності на квартиру до відповідача відбувся не з його волі, що відповідно до статті 203 ЦПК України є підставою для визнання цього договору недійсним,
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутовою А. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 3-99, та скасувати його державну реєстрацію.
Під час розгляду справи квартира АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03 червня 2021 року.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмета позову, у якій просив залучити до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_2 ; виключити зі складу відповідачів П`яту дніпровську державну нотаріальну контору, залучивши її як третю особу, та залучити ОСОБА_1 (з іншим РНОКПП НОМЕР_1 ) третьою особою; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на свою користь квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про змінену предмета позову; залучено до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_2 ; виключено зі складу відповідачів П`яту дніпровську державну нотаріальну контору та залучено третьою особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2022 року у складі судді Кондрашова І. А. позов ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру, загальною площею 36,3 кв. м, житловою площею 18,5 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_2 .
Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 34 000 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при посвідченні договору купівлі-продажу від 17 лютого 2021 року державний нотаріус П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутова А. Г. належним чином не встановила особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який є дійсним власником квартири АДРЕСА_1, та фактично посвідчила договір купівлі-продажу, у якому продавцем виступила інша особа - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); не звернула уваги, що майже всі анкетні дані продавця ОСОБА_1 не співпадають з його анкетним даними, що містяться в первинному договорі купівлі-продажу від 08 лютого 2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Якубою О. А. та зареєстрованому за реєстровим № 373, на підставі якого позивач набув у власність спірну квартиру. Такі дії нотаріуса, на думку суду, не можуть бути звичайною помилкою, а свідчать про цілеспрямоване переоформлення права власності на квартиру на іншу особу, без дослідження правовстановлюючих документів на це майно.
Оскільки спірна квартира вибула з володіння позивача незаконно та всупереч його волі, порушені права позивача підлягають захисту шляхом витребування майна у ОСОБА_2, який є останнім набувачем спірної квартири.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, з урахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, обсягу наданих адвокатом послуг, дійшов висновку, що позивачем документально доведений факт понесення судових витрат на правову допомогу в розмірі 34 000 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2022 року та додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при посвідченні договору купівлі-продажу від 17 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, державний нотаріус П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутова А. Г. встановила особи сторін, їх дієздатність, а також перевірила належність ОСОБА_1 вищевказаної квартири, про що зазначено у посвідчувальному записі договору. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не підписував договір купівлі-продажу спірної квартири від 17 лютого 2021 року, суду не надано, клопотань про призначення експертизи щодо справжності підпису у договорі купівлі-продажу позивач не заявляв. Водночас, наявні в договорі помилки в даті народження, місці реєстрації, та РНОКПП продавця ОСОБА_1 не свідчать про недійсність в цілому спірного договору купівлі-продажу, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку про скасування і додаткового рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2022 року про розподіл судових витрат на правову допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року й залишити без змін судові рішення першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 932/1726/21 із Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не дослідив надані докази, в результаті чого безпідставно відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд не надав належної оцінки відповіді приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Якуби О. А. від 20 жовтня 2021 року № 174/01-06, у якій нотаріус повідомила, що за посвідченим нею 08 лютого 2007 року договором купівлі-продажу покупцем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса місця проживання якого є: АДРЕСА_3, продавцем є ВАТ "Дніпрошина" (ЄДРПОУ 05768898); в графі "Підписи" міститься печатка ВАТ "Дніпрошина" (ЄДРПОУ 05768898). До відповіді нотаріус додала копію вказаного договору, яка міститься в матеріалах справи.
Водночас судом першої інстанції надана належна правова оцінка доказам і обставинам справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира, загальною площею 36,3 кв. м, житловою площею 18,5 кв. м, що розташована по АДРЕСА_2 .
Підставою набуття права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру є договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08 лютого 2007 року, укладений з ВАТ "Дніпрошина", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Якубою О. А., реєстровий № 373 (а. с. 12-13, т. 1).
Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08 лютого 2007 року зареєстровано у Державному реєстрі правочинів (а. с. 14, т. 1).
Зі змісту вказаного договору убачається, що покупцем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 12-13, т. 1).
За даними паспорта позивача та картки платника податків убачається, що РНОКПП НОМЕР_2 належить саме позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 08 грудня 2000 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 8, т. 1).
Згідно з довідкою від 29 квітня 2010 року № 921/01-хоз. цех., ОСОБА_5 повністю сплатив ВАТ "Дніпрошина" вартість квартири АДРЕСА_1 (а. с. 200, т. 1).
17 лютого 2021 року державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутовою А. Г. посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі за № 3-99, на підставі якого право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 .
Із тексту договору купівлі-продажу від 17 лютого 2021 року убачається, що продавцем квартири є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місцем проживання якого зазначено: АДРЕСА_4 .
У пункті 2 договору купівлі-продажу від 17 лютого 2021 року указано, що право власності на відчужувану квартиру зареєстровано державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Бутовою А. Г. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 лютого 2021 року за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 2291725212101, номер запису про право власності 40566165.
В посвідчувальному написі нотаріуса указано, що цей договір підписано сторонами у її присутності. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ОСОБА_1 вищевказаної квартири, перевірено.
На підставі договору купівлі-продажу від 03 червня 2021 року, посвідченого приватним нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіним М. С. та зареєстрованим у реєстрі за № 555, ОСОБА_3 відчужив спірну квартиру ОСОБА_2 . Також приватним нотаріусом проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 червня 2021 року, індексний номер 58536171, та зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 260563863, станом на 08 червня 2021 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
За фактом заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом належним ОСОБА_1 майном, 05 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відповідні відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 190 КК України, під №12021041640000034 (а. с. 80, т. 1).
Досудове розслідування по кримінальному провадженню №12021041640000034 триває.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.