Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 212/8463/19
провадження № 61-4062 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ;
відповідачі: акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2021 року у складі судді Ваврушак Н. М. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.;
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися з до суду позовом до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - АТ "ОГС "Криворіжгаз"), товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут") про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) направляє споживачеві інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплату рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Доказом факту приєднання їх, як споживачів, до Типового договору вважають щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ.
Вказували, що права та обов`язки споживачів виникли з однієї підстави та що предметом цього спору є однорідні права та обов`язки.
Права та обов`язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом IV Ціна, порядок обліку та оплати природного газу, розділом V Права та обов`язки споживача та розділом VІ Права і обов`язки постачальника. Зміст Типового договору, викладений в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, передбачає, що права та обов`язки для всіх споживачів є ідентичними.
Вказують, що сумлінно виконуючи всі умови даного договору, регулярно оплачували послуги за договором в терміни, визначені в рахунках. Жодної заборгованості не мають.
У квітні 2017 року їм стало відомо, що АТ "ОГС "Криворіжгаз" в односторонньому порядку з 01 березня 2017 року почало нараховувати об`єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу.
Відповідно до пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС визначення фактичного об`єму спожитого газу за об`єктом побутових споживачів будинку, які використовують газ тільки для приготування їжі та не забезпечені приладами обліку газу, визначається за нормами споживання.
Таким чином, згідно із Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", Кодексу ГРС, Типового договору, побутовим споживачам природного газу, що проживають в будинку, які не забезпечені приладами обліку газу, для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по їх квартирах, на межі балансової належності, якою є територіально відокремлюючі стіни даних квартир, АТ "ОГС "Криворіжгаз" (Оператор ГРМ) повинно встановити квартирні лічильники газу, а в разі відмови від встановлення квартирних лічильників газу припинити газопостачання.
Оскільки вони, як побутові споживачі за договором розподілу природного газу, не забезпечені індивідуальними лічильниками газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання відповідно до пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС.
Вважали, що дії АТ "ОГС "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу замість квартирних лічильників газу побутовим споживачам, що проживають в будинку АДРЕСА_1, вчиненні з порушенням положень Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", Кодексу ГРС, Типового договору розподілу природного газу.
Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності відносно будинку не складався, а тому точка обліку була невизначена. За таких обставин, не маючи точки обліку, тобто вихідних даних для розрахунку проекту, працівники АТ "ОГС "Криворіжгаз" не могли розробити проект та не мали права здійснювати монтаж загальнобудинкового приладу обліку.
У зв`язку з наведеним вище вважали незаконними нарахування ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" об`ємів спожитого природного газу побутовим споживачам природного газу на підставі показань загальнобудинкового лічильника газу. Вважали, що забезпечити комерційний облік природного газу кожному споживачу будинку зобов`язане АТ "ОГС "Криворіжгаз" у термін до 01 січня 2018 року.
Ураховуючи викладене, позивачі просили суд:
- визнати незаконними дії АТ "ОГС "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним встановлений ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу;
- зобов`язати ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" з 01 березня 2017 року поновити для побутових споживачів природного газу режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників;
- визнати незаконними дії АТ "ОГС "Криворіжгаз" щодо відмови в забезпеченні індивідуальними квартирними лічильниками побутових споживачів природного газу;
- визнати право споживачів на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ "ОГС "Криворіжгаз";
- визнати, що АТ "ОГС "Криворіжгаз" зобов`язано за свій рахунок у термін до 01 січня 2018 року здійснити встановлення в їх квартирах індивідуальних газових лічильників як побутовим споживачам.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволено частково.
Визнано незаконними дії АТ "ОГС "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу у будинку АДРЕСА_1 .
Визнано за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 право на забезпечення індивідуальним безкоштовним газовим лічильником у їх квартирах будинку АДРЕСА_1 за рахунок АТ "ОГС "Криворіжгаз".
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов в частині визнання незаконними дій АТ "ОГС "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу для побутових споживачів природного газу у будинку та визнання за кожним з позивачів, як за побутовими споживачами природного газу, права на забезпечення індивідуальними лічильниками газу за рахунок відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних та не відмовлялись від встановлення квартирних лічильників газу, то відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами.
Дії відповідача АТ "ОГС "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу замість квартирних лічильників газу побутовим споживачам за адресою: АДРЕСА_1, є незаконними та вчинені з порушенням положень Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", Кодексу ГРС, Типового договору розподілу природного газу.
Також суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок щодо встановлення індивідуальних газових лічильників для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, відповідно до вимог частини першої статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", визначено у строк до 01 січня 2021 року, тому вимоги позивачів щодо встановлення в їх квартирах індивідуальних газових лічильників як побутовим споживачам у строк 01 січня 2018 року не підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" щодо встановлення режиму нарахування об`ємів споживання природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу та зобов`язання поновити режим нарахування природного газу відповідно до встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильником, суд першої інстанції виходив з того, що згідно Кодексу ГРС та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498, Оператор ГРМ зобов`язаний забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу (споживання) природного газу споживачу за відповідний період; здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Пунктом 13 розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, визначено, що розрахунки за послуги з газопостачання здійснюються на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) газу, визначений за підсумками місяця за договором розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ.
Оператором ГРМ є АТ "ОГС "Криворіжгаз", отже ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" не встановлює режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку природного газу та не має повноважень поновлення режиму нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, а тому вимоги до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" не підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року апеляційну скаргу АТ "ОГС "Криворіжгаз" залишено без задоволення.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2021 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу без погодження із позивачами та нарахування вартості спожитого газу на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу порушують права позивачів, оскільки у процесі обліку спожитого газу не відображається фактичне споживання газу кожним окремо споживачем багатоквартирного будинку, у квартирі якого відсутній лічильник, що призводить до нарахування вартості споживання газу, який насправді не використовувався споживачами. Оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то АТ "ОГС "Криворіжгаз" зобов`язано надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" зобов`язано забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.
Апеляційний суд також зазначив, що задоволення вимог про визнання незаконними дій АТ "ОГС "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу на будинок АДРЕСА_1 буде відповідати державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивачів з отримання послуги по газопостачанню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року АТ "ОГС "Криворіжгаз" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2021 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у частині задоволення позову й передати справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 212/5836/17, постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 208/8579/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 212/8463/19 із Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга АТ "ОГС "Криворіжгаз" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що на виконання вимог чинного законодавства ним було замовлено робочий проект встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу на житловий будинок АДРЕСА_1 та направлено на адресу ТОВ "Керуюча компанія Дом.Ком" акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, отже на час звернення позивачів з позовом у цій справі АТ "ОГС "Криворіжгаз" виконало всі вимоги чинного законодавства щодо встановлення та експлуатації загальнобудинкового лічильника газу за вказаної адресою.
Також заявник вказує, що не погоджується з відмовою апеляційного суду у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи.
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання АТ "ОГС "Криворіжгаз" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивовано необхідністю відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 212/5836/17 (провадження № 14-11цс21), щодо застосування статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" та постанов Кабінету Міністрів України про встановлення норм споживання природного газу, для необхідності забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційні скарги
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" просило касаційну скаргу задовольнити, посилаючись на те, що при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня
2021 року у справі № 212/5836/17, постанові Верховного Суду по справі
№ 208/8579/18 від 15 грудня 2021 року, що призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, зареєстровані або є власниками квартир у будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 квітня 2015 року № 1274 про видачу ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ АТ "Криворіжгаз" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривого Рогу (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривому Розі) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні АТ "ОГС "Криворіжгаз".
Позивачі є споживачами природного газу, а АТ "ОГС "Криворіжгаз" - Оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги з газопостачання.
Позивачі звернулись до АТ "ОГС "Криворіжгаз" із заявою про безкоштовне встановлення індивідуальних лічильників газу у своїх квартирах.
Листом від 23 листопада 2016 року АТ "ОГС "Криворіжгаз" відмовило позивачам у встановленні індивідуальних лічильників газу і повідомило, що фінансування робіт зі встановлення індивідуальних лічильників газу у кожній квартирі будинку за місцем їх проживання за кошти АТ "ОГС "Криворіжгаз" не передбачено Планом розвитку газорозподільної системи ПАТ "Криворіжгаз" на 2016-2025 роки (а. с. 34, т. 1).
У березні 2017 року АТ "ОГС "Криворіжгаз" встановило у будинку АДРЕСА_1 загальнобудинковий вузол обліку газу та з 01 квітня 2017 року нараховування об`ємів використаного природного газу споживачам відбувалось згідно показань загальнобудинкового приладу обліку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ "ОГС "Криворіжгаз" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.
Як зазначено в преамбулі Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо; забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.