Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 336/665/19
провадження № 61-13591св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року в складі судді Галущенко Ю. А. та на постанову Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2021 року в складі колегії суддів Крилової О. В., Кухаря С. В., Семенчук О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернулася з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання спадщини відумерлою.
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який у зареєстрованому шлюбі не перебував, дітей не мав. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .
07 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В. М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 .
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2017 року в справі № 314/4086/17 задоволено позов ОСОБА_1 ; встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 до 01 травня 2017 року та визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі вказаного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2017 року.
19 грудня 2017 року ОСОБА_1 відчужила вказану квартиру ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2017 року у вказаній справі скасовано, ухвалою від 02 січня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 не набула права власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку та не мала права її відчужувати, а тому перебування спірної квартири у власності ОСОБА_2 порушує охоронюваний законом інтерес Запорізької міської ради щодо набуття у власність відумерлої спадщини відповідно до положень статей 1218, 1270, 1277, 1283 ЦК України.
За відсутності спадкоємців ОСОБА_3 за законом та заповітом спірна квартира в порядку, передбаченому статтею 1277 ЦК України, мала перейти у комунальну власність як відумерла спадщина, проте територіальна громада в особі Запорізької міської ради не була залучена до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та не була обізнана про вибуття майна з власності міської ради.
За таких обставин заступник керівника місцевої прокуратури просив:
визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 19 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1, та передати вказану квартиру у власність територіальної громади в особі Запорізької міської ради.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2021 року, позов задоволено частково; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 285143123101, укладений 19 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В. М. та зареєстрований реєстрі за № 5277; в іншій частині позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди виходили з того, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення. Оскільки рішення про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру скасоване і воно не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, вона не мала права відчужувати спірну квартиру, а тому суди вважали наявними підстави, передбачені статтею 215 ЦК України для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним.
Щодо визнання спадщини відумерлою суди вказали, що застосування у спірних правовідносинах речово-правового механізму повернення майна (віндикації), позбавляє ОСОБА_2 як добросовісного набувача квартири права на мирне володіння своїм майном та порушує принцип розумності, справедливості та співмірності, оскільки органи державної влади не знайшли справедливого балансу між суспільним інтересом та правом власника на мирне володіння своїм майном. Також суди встановили, що ОСОБА_2 відремонтував спірну квартиру, що свідчить про збільшення її вартості порівняно з вартістю на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, проте позивачем не запропоновано умов компенсації ОСОБА_2 таких витрат.
Аргументи учасників справи
У серпні 2021 року заступник керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2021 року, просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних про визнання спадщини відумерлою, оскільки вони прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права,і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували положення статті 1277 ЦК України та не звернули увагу на те, що спірне нерухоме майно належить до відумерлої спадщини, оскільки у ОСОБА_3 відсутні спадкоємці за заповітом і за законом, а ОСОБА_5 фактично усунуто від спадкування, оскільки рішення, на підставі якого вона набула право власності на спадкове майно, скасоване у судовому порядку, а тому суд зобов`язаний ухвалити рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
Застосування у спірних правовідносинах речово-правового механізму повернення майна (віндикації) не позбавляє ОСОБА_2 як добросовісного набувача квартири можливості відновити свої права шляхом пред`явлення майнових вимог до продавця спірної квартири щодо повернення йому сплачених грошових коштів з підстав, передбачених статтею 661 ЦК України. Посилаючись на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4, а тому спірне нерухоме не є його єдиним місцем проживання.
Рух справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 12 серпня 2021 року касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури залишено без руху; надано для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в частині посилання на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року в справі № 757/24274/15-ц визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року поновлено заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі; витребувано з районного суду справу № 336/665/19; надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
13 жовтня 2021 року матеріали справи № 336/665/19 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року касаційне провадження в справі зупинене до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 461/12525/15 (провадження № 14-190цс20).
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року касаційне провадження у справі поновлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять обґрунтування, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України - незастосування судами при вирішенні справи висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 644/7992/17, від 20 травня 2020 року в справі № 522/11473/15-ц, від 14 квітня 2021 року в справі № 753/11965/19.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2021 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 17 червня 2021 року оскаржуються в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання спадщини відумерлою та передачу майна до комунальної власності територіальної громади Запорізької міської ради, в іншій частині не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на житло від 08 червня 1993 року та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04 лютого 2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2017 року в справі № 314/4086/17 встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі якого ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на зазначену квартиру.
19 грудня 2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В. М., на підставі якого зареєстровано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2017 року скасовано; ухвалою цього ж суду від 02 січня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 в справі № 314/4086/17 залишено без розгляду.
Відповідно до кримінального провадження № 12017080080001712 за фактом смерті ОСОБА_3 встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 проживав один, причину його смерті не встановлено через гнилісні зміни.
Позиція Верховного Суду
Предметом спору, у справі яка переглядається, є визнання спадщини відумерлою та передача майна до комунальної власності територіальної громади Запорізької міської ради.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).