Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 344/13342/19
провадження № 61-16174св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Фединяка В. Д., Девляшевського В. А., від 02 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, в обґрунтування якого посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . До складу спадщини після померлої увійшли: квартира АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою:
АДРЕСА_2 ; особисті речі та нагороди.
Позивач стверджував, що із 1999 року по день смерті ОСОБА_4 проживав з нею однією сім`єю, та вважав, що в силу вимог статті 1264
ЦК України є її спадкоємцем четвертої черги за законом.
У встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливістю встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.
При цьому ОСОБА_2, заперечуючи його право на спадщину, вважає себе троюрідним братом ОСОБА_4 та, відповідно, спадкоємцем п`ятої черги за законом після її смерті.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд встановити факт його проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 із 1999 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 1999 року по день смерті останньої.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними і допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, тобто вирішення питання про встановлення факту спільного проживання сторін є доцільним та ефективним як спосіб захисту у випадку визнання права власності на спадкове майно, оскільки вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю позивачем висунута з певною правовою метою - вирішити спір з відповідачем щодо його права на спадщину.
Натомість позивач не заявив позовних вимог на захист тих прав, для реалізації яких, на його думку, необхідно встановити юридичний факт, а тому висновок суду першої інстанції про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 1999 року по день смерті останньої є помилковим.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
В касаційних скаргах на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_3 просить оскаржене судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а ОСОБА_1 просить оскаржене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Івано-Франківського міського суду від 14 травня 2021 року.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
30 вересня 2021 року ОСОБА_3, а 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подали до Верховного Суду касаційні скарги на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року у цивільній справі № 344/13342/19.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 .
У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2022 рокусправу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі та зупинено провадження до залучення правонаступників позивача ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року провадження у справі поновлено.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вважав, що висновок апеляційного суду про обрання ним неефективного способу захисту своїх прав, суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 541/597/17, від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17.
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги, що спадкове нерухоме майно (квартира) вже було відчужено ним у 2015 році і позов про визнання права власності на спадкове майно в цьому випадку не мав би правових підстав, а спадкування рухомого майна може відбутися в нотаріальному порядку.
ОСОБА_3 свою касаційну скаргу мотивував тим, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верхового Суду від 05 червня 2018 року у справі
№ 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі
№ 487/10132/14-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18,
від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 541/597/17, від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17,
від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 30 вересня 2020 року у справі № 654/524/19.
Крім того, вказував на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що виявилось у не дослідженні зібраних у справі доказів.
Також звертав увагу, що між сторонами вже існує спір про право на спадкове майно у справі № 344/3814/19 за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора - нотаріус Федчук О. Б., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та державної реєстрації права власності, витребування майна.
Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги
У листопаді 2021 року та січні 2022 року ОСОБА_2 подано відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3, в яких відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення, просить відмовити в задоволенні касаційних скарг.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 до складу спадщини входили, зокрема, квартира АДРЕСА_1 та домоволодіння з надвірними будівлями по
АДРЕСА_2 .
Листом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори
№ 1484/02-14/5 від 05 травня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливістю довести факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року у справі № 344/6345/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно позов задоволено. Встановлено факт постійного проживання
ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_3, з 1990 року до дня смерті останньої
ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 як спадкоємцем четвертої черги право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та домоволодіння з надвірними будівлями по
АДРЕСА_2 .
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 червня
2016 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 02 липня 2015 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно відмовлено.