Постанова
Іменем України
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 272/463/22
провадження № 61-12588св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Лабик Руслан Романович, на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області, в складі судді Чуб І. А., від 28 вересня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Галацевич О. М., від 22 листопада 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (далі - ТДВ "СК "Кредо") про відшкодування шкоди.
Позов мотивований тим, що 10 січня 2021 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_3, який від отриманих травм помер.
На момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ "СК "Кредо".
Позивач є матір`ю ОСОБА_3 та має право на відшкодування моральної шкоди і шкоди у зв`язку з втратою годувальника.
З метою отримання страхових виплат 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, яке на час звернення до суду з цим позовом не отримала.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила стягнути з ТДВ "СК "Кредо" 72 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та
188 000 грн - у рахунок відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області
від 28 вересня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ "СК "Кредо" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, в сумі 72 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із смертю ОСОБА_3
ТДВ "СК "Кредо" відповідно до вимог пункту 27.3 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зобов`язане відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 72 000 грн, оскільки інших осіб, які б мали право на таке відшкодування, не встановлено.
Відмовлячи в задоволенні позову в частині стягнення страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника, суд виходив з того, що позивач не довела належними та допустимими доказами як потреби у матеріальній допомозі, так і того, що ОСОБА_3 надавав їй таку допомогу, яка була би постійним та основним джерелом для її існування, оскільки:
- ОСОБА_3, починаючи з І кварталу 2019 року, та до моменту смерті, доходів не отримував;
- з виписок з історії хвороби позивача видно, що остання має хвороби, проте доказів необхідності лікування вказані довідки не містять;
- позивач, якій встановлена ІІ група інвалідності, отримувала пенсію для забезпечення потреб на лікування, проте не надала доказів, які б підтверджували надання загиблим сином їй допомоги;
- сам факт реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за однією адресою не свідчить про перебування її на утриманні сина;
- позивач має чоловіка та інших дітей, які можуть надавати їй допомогу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником Лабиком Р. Р., залишено без задоволення, рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом. Разом з цим, розмір пенсії, яку отримує позивач, перевищує розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого сина ОСОБА_3, який не працював, а інформація про його доходи відсутня.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Лабик Р. Р., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині. Також просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14 грудня 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Лабик Р. Р., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду. У лютому 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 643/207/16-ц, від 06 травня 2020 року у справі № 742/554/19-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 742/637/19-ц,
від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц, від 08 вересня 2021 року у справі № 577/1316/20-ц, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19,
від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19, від 27 січня 2021 року у справі № 539/3150/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того заявник обґрунтовує необхідність відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі
№ 165/325/17 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Під час встановлення того, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у такій допомозі.
Вважає, що ОСОБА_1 підтвердила належними та допустимими доказами, що на день смерті сина вона мала право на одержання від нього утримання, оскільки є непрацездатною особою, інших доходів окрім пенсії не мала і не має, хворіє та потребує постійного лікування.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1
10 січня 2021 року близько 17.10 год. в м. Андрушівка Житомирської області, рухаючись на вул. Благовіщенській, поблизу будинку № 31, водій автомобіля ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_3, який знаходився на проїжджій частині, внаслідок чого ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер.
За фактом ДТП відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060100000012.
Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 липня 2022 року ОСОБА_2 визнано винною за частиною другою статті 286 КК України.
Згідно із полісом № 200513226 станом на 10 січня 2021 року в ТДВ "СК "Кредо" було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2170, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
04 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 повідомив ТДВ "СК "Кредо" про ДТП та настання підстав для страхового відшкодування. Серед заявлених до відшкодування вимог, містились 72 000 грн - в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 смертю сина, та 216 000 грн - в рахунок відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника. Вказана заява не була розглянута по суті відповідачем з посиланням на необхідність подання додаткових документів.
Згідно з відповіддю, наданою ГУ ПФУ в Житомирській області з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) за 2001-2003, 2006, 2009-2011,
2014 роки, ОСОБА_3 у ці періоди перебував у трудових відносинах з різними особами.
Відповідно до довідки ДПС України згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків станом на 17 серпня 2022 року інформація про доходи ОСОБА_3, отримані від податкових агентів за період з першого кварталу 2019 року по четвертий квартал 2021 року, відсутня.
ОСОБА_1 1953 року народження є особою з інвалідністю 2 групи.
За повідомленням територіального органу Пенсійного фонду України
із 05 травня 2006 року ОСОБА_1 отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника як дитина, яку визнано особою з інвалідністю з дитинства, за померлу матір ОСОБА_7, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року становив 2 589,68 грн, з 01 липня 2020 року - 2 716,32 грн, з 01 грудня 2020 року - 2 736,84 грн. За призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника за інших годувальників ОСОБА_1 не зверталась.
За результатами обстеження матеріально-побутових умов 25 травня
2022 року, Андрушівська міська ради вирішила надати матеріальну допомогу ОСОБА_1, як матері загиблого ОСОБА_3 .
Згідно із довідкою Андрушівської міської ради від 26 травня 2022 року
№ 05-20/995 на день смерті ОСОБА_3, він був зареєстрований, але не проживав на АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи наявні медичні документи, які підтверджують захворювання ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.