1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 750/4314/22

провадження № 61-11404св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Виконавчий комітет Чернігівської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Полєтаєва Ігоря Олексійовича на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 вересня 2022 року у складі судді Коверзнева В. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Онищенко О. І., Шитченко Н. В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у серпні 2022 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Виконавчого комітету Чернігівської міської ради щодо незабезпечення його разом із сім`єю складом три особи житловим приміщенням, яке має відповідати встановленим законодавством санітарним та технічним умовам;

- зобов`язати Виконавчий комітет Чернігівської міської ради надати йому разом із сім`єю в складі трьох осіб житлове приміщення, яке має відповідати встановленим законодавством санітарним та технічним умовам.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він проходив військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу і 18 травня 2021 року був звільнений зі служби за станом здоров`я, а 11 листопада 2021 року - разом із сім`єю у складі трьох осіб постановлений на квартирний облік як особа, яка потребує поліпшення житлових умов.

Вважає, що на підставі пункту 45 Правил обліку громадян, які потребують поліпшенню житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, (далі - Правила) відповідач повинен був забезпечити його разом із членами сім`ї житлом у першу чергу, але не пізніше, ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки.

Його було постановлено на квартирний облік 11 листопада 2021 року, тому житло йому має бути надано 11 лютого 2022 року, у зв`язку з чим він звернувся до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради із заявою про першочергове надання житла, однак отримав відповідь про включення його до позачергового списку осіб за № 119.

Вважає дії відповідача протиправною бездіяльністю, яка полягає у незабезпеченні його разом із сім`єю житловим приміщенням у встановлений законодавством строк.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Деснянський районний суд міста Чернігова рішенням від 02 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовив.

Рішення місцевий суд мотивував тим, що позивач не оскаржує законність рішення відповідача від 11 листопада 2021 року № 683, яким його включено до позачергового списку інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців на підставі підпункту 5-1 пункту 46 Правил, на яких не поширюється дія статті 45 Порядку в частині визначення граничного строку надання житла, тому відсутні підстави для визнання незаконною бездіяльність незабезпечення позивача житлом у тримісячний строк від дня його постановлення на квартирний облік.

Чернігівський апеляційний суд постановою від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 вересня 2022 року залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем не відмовлено позивачу у праві на отримання житла, оскільки позивач перебуває у списку осіб, які користуються правом позачергового отримання житла, а роз`яснено, що його буде забезпечено житлом згідно з чергою квартирного обліку по мірі надходження житла до житлової комісії на розподіл.

Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача у незабезпеченні ОСОБА_1 житлом у встановлений законом строк, оскільки аналіз правових норм, якими регулюються спірні правовідносини, свідчить про те, що військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Також апеляційний суд зазначив про те, що рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 683 від 11 листопада 2021 року про постановлення ОСОБА_1 на квартирний облік та включення до позачергового списку осіб з інвалідністю внаслідок війни на підставі підпункту 5-1 пункту 46 Правил є чинним і позивачем не оскаржувалось.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що на осіб, які включені до позачергового списку осіб з інвалідністю внаслідок війни та сімей загиблих військовослужбовців на підставі підпункту 5-1 пункту 46 Правил не поширюється дія положень пункту 45 Правил, які регулюють визначення граничного строку надання житла, а тому відсутні підстави для визнання незаконною бездіяльність Виконавчого комітету Чернігівської міської ради щодо незабезпечення житлом позивача та членів його сім`ї.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Представник ОСОБА_1 - адвокат Полєтаєв І. О. у листопаді 2022 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Полєтаєв І. О. посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суди неправильно застосували статтю 43 ЖК України та пункт 38 Правил і не врахували, що порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється ЖК України та іншими актами законодавства України, тому застосування до спірних правовідносин тримісячного строку забезпечення позивача із сім`єю житлом жодним чином не порушує черговості надання житла особам, які потребують поліпшення житлових умов.

Суди не врахували та не застосували до спірних правовідносин статті 47, 48 Конституції України та неправильно застосували пункт 45 Правил.

Відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування статті 43 ЖК України, абзацу 1 пунктів 39, 45 Правил у подібних правовідносинах.

Оскарження незаконності рішення відповідача від 11 листопада 2021 року № 683 не є ефективним способом захисту прав позивача.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Виконавчого комітету Чернігівського міської ради у грудні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що при прийнятті рішення про постановлення громадянина на квартирний облік відповідач визначає вид черги, виходячи із підстав для постановлення до тієї чи іншої черги, визначених законодавством та підтвердження наявності пільг, які визначені законодавством для цього.

Позивач не підпадає під категорію осіб, визначену пунктом 45 Правил, оскільки норма зазначених Правил обліку громадян чітко встановлює суб`єктний склад, який пов`язаний виключно з військовою службою в СРСР, а позивач перебував протягом всього строку військової служби у Збройних Силах України. Стаж служби у Збройних Силах СРСР не стосується стажу служби у Збройних Силах України.

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради поставив позивача на квартирний облік у позачерговий список згідно з наявними пільгами, тому бездіяльність Виконавчого комітету Чернігівської міської ради відсутня.

Житло не виділялося не через бездіяльність Виконавчого комітету Чернігівської міської ради або відсутність коштів, а через відсутність житлових приміщень не з вини відповідача в силу положень законодавства.

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради не порушив жодної із вимог законодавства України, діяв відповідно до Конституції України та законів України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 30 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Деснянського районного суду міста Чернігова.

Справа № 750/4314/22 надійшла до Верховного Суду 12 грудня 2022 року.

Верховний Суд ухвалою від 31 січня 2023 року справу призначив до судового розгляду у складі колегії п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебував на військовій службі за контрактом у Збройних Силах України, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_1, та має статус ветерана війни і право на пільги, передбачені для учасників бойових дій.

Наказом начальника Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України від 18 травня 2021 року № 65 підполковника ОСОБА_1 звільнено у відставку за станом здоров`я.

ОСОБА_1 27 жовтня 2021 року звернувся до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради із заявою про його прийняття разом із членами сім`ї у складі трьох осіб на квартирний облік для отримання житлової площі.

Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 11 листопада 2021 року № 683 ОСОБА_1 включено до позачергового списку інвалідів війни та сімей загиблих військовослужбовців у зв`язку з отриманням інвалідності.

Згідно з листом Відділу квартирного обліку та приватизації житлового фонду Чернігівської міської ради від 12 серпня 2022 року ОСОБА_1 перебуває в позачерговому списку під № 119. За час перебування на квартирному обліку житло на дану категорію осіб не виділялося. Зміна черговості відбулась за рахунок того, що одна особа втратила пільгу, одна надала заяву про зняття з обліку та дві особи померли.

Станом на 13 липня 2022 року ОСОБА_1 перебуває у позачерговому списку осіб з інвалідністю внаслідок війни за № 119, а з 25 листопада 2021 року до 13 липня 2022 року житло даній категорії громадян не виділялось, що підтверджується листом Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 13 липня 2022 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення у повній мірі не відповідають, з огляду на таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону Українивід 02 червня

2016 року "Про судоустрій і статус суддів"суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.


................
Перейти до повного тексту