Постанова
15 березня 2023 року
м. Київ
провадження: № 51-1599 впс 23
Голова Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1, розглянув подання Полтавського апеляційного суду про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло подання Полтавського апеляційного суду про направлення вказаної кримінальної справи щодо ОСОБА_2 з Глобинського районного суду Полтавської області до Чугуївського міського суду Харківської області, для судового розгляду.
Подання мотивоване тим, що розпорядженням Голови Верховного Суду від 17 листопада 2022 року № 65 "Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області" відновлено територіальну підсудність судових справ Чугуївського міського суду Харківської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану".
У поданні зазначено, що судовий розгляд вищевказаної кримінальної справи Глобинським районним судом Полтавської області по суті не розпочато з об`єктивних причин, оскільки учасники кримінальної справи проживають на території м. Харкова та Харківської області, місцем вчинення кримінальних правопорушень є м. Чугуїв Харківської області, що відноситься до територіальної юрисдикції Чугуївського міського суду Харківської області, а тому з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінальної справи, її слід направити для розгляду до вказаного суду.
Вивчивши наявні матеріали вважаю, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках, справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду справи, за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків.
Із системного аналізу норм КПК України 1960 року випливає, що кримінальна справа може бути передана з одного суду до іншого лише у виняткових випадках, коли іншим чином неможливо забезпечити виконання завдань провадження у кримінальних справах.
Проте, зі змісту подання не вбачається підтвердження об`єктивної неможливості забезпечити Глобинським районним судом Полтавської області оперативність та ефективність розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_2 внаслідок знаходження учасників даної справи поза межами Полтавської області.
Факт перебування учасників кримінальної справи на території іншої області сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року для направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.