Постанова
Іменем України
14 березня 2023 року
м. Київ
справа № 171/2164/17
провадження № 61-2666св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Грушівська сільська рада Апостолівського району Дніпропетровської області,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрістек Груп",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Грушівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрістек Груп", про визнання незаконним рішення щодо передачі земельної ділянки у власність
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Касьяна Миколи Степановича на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2021 року у складі судді Семенової Н. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення Ленінської сільської ради від 10 липня 2015 року № 367/37-VI про затвердження ОСОБА_2 проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1, площею 0,20 га, та надання у власність вказаної земельної ділянки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що в 2016 році вона звернулася до Ленінської (перейменовано на Грушівську) сільської ради із заявою щодо надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 . Сільська рада відмовила їй у наданні дозволу на відведення у власність земельної ділянки з посиланням на те, що земельна ділянка відведена ОСОБА_2 .
Позивачка з`ясувала, що згідно з документами, наданими відділом Держгеокадастру в Апостолівському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_2 подав на затвердження сільській раді в складі проєкту землеустрою акт визначення меж земельної ділянки та акт приймання передачі межових знаків на зберігання - завідомо підроблені документи, про що вона подала заяву про вчинення кримінального правопорушення. Станом на час подання позову досудове розслідування триває.
Вважає, що під час прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 посадові особи сільської ради належним чином не перевірили наданих документів, зокрема не перевірили факт відсутності погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами. У зв`язку з цим просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 30 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки позивачка не надала доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення про надання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_2 порушує її право чи інтерес, а також позивачка не довела, що вона має будь-яке право чи будь-який охоронюваний законом інтерес щодо спірної земельної ділянки.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 30 листопада 2021 року апеляційну скаргу Касьяна М. С. як представника ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Касьян М. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 263/11779/16.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що під час прийняття спірного рішення сільська рада не перевірила належним чином проєкт землеустрою, що був поданий ОСОБА_2, внаслідок чого прийняла незаконне рішення.
У травні 2022 року Грушівська сільська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. При цьому зазначила, що позивачка не довела порушення її прав оспорюваним рішенням сільської ради.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
18 травня 2022 року справа № 171/2164/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2023 року поновлено провадження у справі.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Ленінської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області від 31 жовтня 2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проєкту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком відділу Держземагентства в Апостолівському районі Дніпропетровської області погоджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,20 га на АДРЕСА_1 .
02 липня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінської сільської ради із заявою про затвердження зазначеного проєкту землеустрою.
Рішенням Ленінської сільської ради від 10 липня 2015 року № 367/37-VI ОСОБА_2 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1, площею 0,20 га та надано у власність зазначену земельну ділянку.
04 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Грушівської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2, загальною площею 0,20 га.
Згідно з протоколом засідання земельної комісії Грушівської сільської ради від 28 вересня 2016 року, зокрема, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.