Постанова
Іменем України
14 березня 2023 року
м. Київ
справа № 383/76/21
провадження № 61-11001св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фермерське господарство Івашини Володимира Володимировича,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фермерського господарства Івашини Володимира Володимировича на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2022 року у складі судді Замши О. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Фермерського господарства Івашини Володимира Олексійовича (ФГ Івашини В. О. ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і скасування державної реєстрації права оренди. Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки № НОМЕР_1, кадастровий номер 3520884400:02:000:0091, площею 5,97 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мар`янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 120091, виданого 25 травня 1999 року.
Зазначав, що у січні 2021 року йому стало відомо, що на підставі договору оренди землі, укладеного 24 грудня 2020 року начебто між ним і ФГ Івашини В. В., державний реєстратор Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області Шведенко О. Ю. провела реєстрацію речового права на оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 за відповідачем. Стверджував, що не укладав із відповідачем жодного договору оренди землі щодо належної йому земельної ділянки та не мав наміру на його укладання.
Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, просив усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 5,97 га, кадастровий номер 3520884400:02:000:0091, шляхом повернення її з незаконного володіння ФГ Івашини Володимира Володимировича (далі - ФГ Івашини В. В.) і скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ФГ Івашини В. В. щодо земельної ділянки площею 5,97 га, кадастровий номер 3520884400:02:000:0091.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 квітня 2021 року задоволено клопотання позивача та замінено неналежного відповідача - ФГ Івашини В. О. на належного - ФГ Івашини В. В .
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Кіровоградського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належною йому земельною ділянкою площею 5,97 га з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 шляхом повернення її із незаконного володіння ФГ Івашини В. В . Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ФГ Івашини В. В. щодо земельної ділянки площею 5,97 га з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091, зареєстрованого 24 грудня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 39934547, та припинено право оренди ФГ Івашини В. В. на земельну ділянку з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 за договором оренди від 24 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ФГ Івашини В. В. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначив, що волевиявлення позивача на укладення договору оренди у встановлений законом спосіб не було, а наявність державної реєстрації права оренди на належну позивачу земельну ділянку та користування нею іншою особою порушує право позивача як власника земельної ділянки на користування нею. Звертаючись з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ОСОБА_1 стверджував, що оспорюваного договору оренди землі з відповідачем він не укладав і не підписував, волевиявлення та наміру на його укладення не мав, інших осіб на вчинення правочинів щодо належної йому земельної ділянки не уповноважував, екземпляр цього договору не отримував, не ознайомився з його змістом та не приймав участі у державній реєстрації такого договору. Зазначені доводи він мав намір підтвердити висновком почеркознавчої експертизи. Однак, установивши відсутність у сторін та державного реєстратора оригіналу спірного договору, суди зробили висновок, що відповідач не спростував доводи позивача про відсутність його волевиявлення на укладання договору оренди землі від 24 грудня 2020 року, а також не надав належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача.
Аргументи учасників
У листопаді 2022 року до Верховного Суду від ФГ Івашини В. В. надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, просить розглянути справу за участю сторін.
У касаційній скарзі представник ФГ Івашини В. В. зазначає, що суди не врахували пояснень відповідача, що позовні вимоги до ФГ Івашини В. В. не заявлялись, у підготовчому засіданні не змінювався предмет позову, позовні вимоги були пред`явленні до ФГ Івашини В. О. та не змінювались. Позивач не направляв на адресу відповідача будь-яких заяв про зміну предмету позову. Відповідач повідомляв апеляційний суд про те, що оригінали договору, що були втрачені, знайшлися на території Онуфріївського району іншим підприємством, але ці доводи залишились без уваги. Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та скасування права про інше речове право, проте станом на час звернення з цим позовом Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" такого способу судового захисту порушених прав та інтересів особи вже не було передбачено, тому його застосування в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, отже, не спроможне надати особі ефективний захист її прав, у зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно було відмовити у зв`язку з обранням неналежного способу захисту. При задоволенні позову не було враховано презумпцію правомірності правочину.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 629/2764/18-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, від 04 листопада 2020 року у справі № 910/7648/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 11 серпня 2021 року у справі № 329/253/20, судове рішення ухвалено з порушенням пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 120091, виданого 25 травня 1999 року Бобринецькою районною радою Кіровоградської області, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 3520884400:02:000:0091, площею 5,97 га, розташованої на території Мар`янівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1, а. с. 20).
Відповідно до інформаційної довідки від 24 грудня 2020 року за № 39934547 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Шведенко О. Ю. внесений запис про державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520884400:02:000:0091 на підставі договору оренди землі від 24 грудня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та Ф Г Івашини В. В. (т. 1, а. с. 21).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.