1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

13 березня 2023 року

м. Київ

справа № 383/75/21

провадження № 61-10985св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фермерське господарство Івашини Володимира Володимировича,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства Івашини Володимира Володимировича, в інтересах якого діє адвокат Попович Світлана Михайлівна, на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області, у складі судді Замши О. В., від 17 червня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Голованя А. М., Єгорової С. М., Чельник О. І., від 06 жовтня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до фермерського господарства (далі - ФГ) Івашини Володимира Олексійовича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області

від 23 квітня 2021 року замінено відповідача ФГ Івашини Володимира Олексійовича на належного - ФГ Івашини Володимира Володимировича.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3520884400:02:000:0090, площею 5,97 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У січні 2021 року дізнався, що на підставі договору оренди землі, укладеного 02 грудня 2020 року між ним та ФГ Івашини В. В., державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області Шведенко О. Ю. було проведено реєстрацію речового права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:0090 за ФГ Івашини В. В.

ОСОБА_1 зауважував, що не укладав та не підписував з ФГ Івашини В. В. договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520884400:02:000:0090.

Посилаючись на відсутність волевиявлення щодо укладення вказаного договору та відсутність його підпису, як обов`язкового реквізиту договору, ОСОБА_1, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просив суд усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, шляхом повернення її з незаконного володіння ФГ Івашини В. В., скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ФГ

Івашини В. В. щодо зазначеної земельної ділянки.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області

від 17 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою, площею 5,97 га, з кадастровим номером 3520884400:02:000:0090, шляхом повернення її з незаконного володіння ФГ Івашини В. В .

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди)

ФГ Івашини В. В. щодо земельної ділянки, площею 5,97 га, з кадастровим номером 3520884400:02:000:0090, що зареєстроване 04 грудня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 39590167, та припинено право оренди ФГ Івашини В. В. на земельну ділянку з кадастровим номером 3520884400:02:000:0090 за договором оренди від 02 грудня 2020 року, укладеним між ОСОБА_1 та ФГ Івашини В. В.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено укладення договору оренди.

При цьому судами враховано, що ненадання відповідачем договору оренди для експертного дослідження, висновки якого могли підтвердити чи спростувати доводи ОСОБА_1, є достатніми для застосування наслідків, передбачених частиною шостою статті 95 ЦПК України, відповідно до яких якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відсутність додаткової вимоги про визнання припиненим речового права не може бути розцінена як обрання неналежного способу захисту порушеного права та підставою відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ФГ Івашини В. В. - адвокат Попович С. М. просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

07 листопада 2022 року представник ФГ Івашини В. В. - адвокат

Попович С. М. подала касаційну скаргу на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17,

від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі

№ 629/2764/18-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19,

від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, від 04 листопада 2020 року у справі № 910/7648/19,

від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 329/253/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, вказує на порушення норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої

статті 389 ЦПК України).

Наголошує на неврахуванні судами попередніх інстанцій того, що позовні вимоги до ФГ Івашини В. В. не заявлялись, а позовні вимоги були пред`явленні до ФГ Івашини В. О. Судом першої інстанції не приймалось ухвал про зміну предмета позову, позивач не направляв на адресу відповідача будь-яких заяв про зміну предмета позову.

Апеляційним судом не надано оцінки доводам про те, що оригінал договору оренди, який був втрачений, - знайшовся на території Онуфріївського району іншим підприємством та може бути наданий для проведення почеркознавчої експертизи.

Звертає увагу, що позивач не звертався до відповідача за отриманням доказів та не вживав заходів для самостійного збирання доказів, натомість судом першої інстанції безпідставно витребувано докази за клопотаннями позивача, що подані з порушенням норм процесуального права. Крім того, ухвала щодо витребування додаткових доказів постановлена після закриття підготовчого засідання. Зазначені порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вважає, що позивач обрав спосіб захисту, який не призведе до ефективного захисту його прав на інтересів, оскільки із скасуванням рішення державного реєстратора має бути одночасно визначено правові наслідки скасування такого рішення шляхом визнання, зміни чи припинення речових прав або обтяжень речових прав.

Зазначає, що із копії договору вбачається, що він підписаний сторонами. При цьому орендарем сплачено орендну плату.

Стверджує, що судами попередніх інстанцій не було враховано того, що позивачем, при наявності в матеріалах справи копії договору та електронної копії в реєстраційній справі, не заявлялося клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії та номер КР №095628, виданого 14 грудня 2005 року Бобринецькою районною державною адміністрацією, є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3520884400:02:000:0090, площею 5,97 га, розташованій на території Мар`янівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

04 грудня 2020 року за № 39590167 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Шведенко О. Ю. внесений запис про державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3520884400:02:000:0090, на підставі договору оренди землі

від 02 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ФГ Івашини В. В.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що оригінал договору як у сторін, так і в державного реєстратора відсутній.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.


................
Перейти до повного тексту