ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/9161/20
адміністративне провадження № К/990/25763/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Метробуд" до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Метробуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року (прийняте у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г.), та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Чаку Є.В., суддів - Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.)
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Приватне акціонерне товариство "Метробуд" (далі- позивач, товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві (далі-відповідач, податковий орган), в якому з урахування збільшення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2020 №06192615050101, №06202615050101, №06212615050101, №00004344207 та №00004334207.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки №122/26-15-05-01-01/32961977 від 21.02.2020 року. Наголосив на тому, що товариством надано всі необхідні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, рух активів та реальну зміну майнового стану, наявність ділової мети та отримання економічного ефекту. Позивач вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях та невірному застосуванні норм Податкового кодексу України, а реальність господарських операцій підтверджена первинним документами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Метробуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року, валютного законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 та іншого законодавства за відповідний період.
4. Результати перевірки оформлені Актом перевірки №122/26-15-05-01-01/32961977 від 21.02.2020 року, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено:
- п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, П(С)БО 16 "Витрати", занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 3096 грн., в тому числі по періодам: 2016 рік - 3096 грн., та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 250 000 грн, в тому числі за півріччя 2019 року у сумі 250 000 грн;
- п.44.1 ст.44, п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 11065683 грн., в тому числі по періодах: січень 2018 року на суму 50 000 грн., квітень 2018 року на суму 11015683 грн;
- пп.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у квітні 2018 року на загальну суму ПДВ в розмірі 11 015 683,3 грн.;
- пп.168.1.1 п. 168.1 статті 168 з урахуванням пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст.168, п. 171.1 ст.171, пп. "е" п.176.1 ст.176, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54,п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 476 966,17 грн;
- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 з урахуванням пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст.168, п. 171.1 ст.171, пп. "е" п.176.1 ст.176, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54,п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно було сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 3 694 492 грн.
- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 з урахуванням пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, п. 57.1 ст. 57, п.54.2 ст. 54, п. 87.9 ст. 87, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 103 304,37 грн.;
- пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 з урахуванням пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, п. 57.1 ст. 57, п.54.2 ст. 54, п. 87.9 ст. 87, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно було сплачено до бюджету військовий збір на загальну суму 327 770,28 грн.;
- пп.4.2.6 п. 4.2 ст.6 розділу ІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого встановлено подання з порушення встановлених строків Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за квітень 2019 року.
5. На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 10.04.2022:
- №06212615050101, яким згідно з пп.5 п. 54.3 ст. 54, пю58.1 ст. 58, ст.. 1201 Податкового кодексу України та пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України до Приватного акціонерного товариства "Метробуд" застосовано штраф у розмірі 50% на загальну суму 5 507 841,65 грн.;
- №06192615050101, яким згідно з п. 54.3 ст.54, п.58.1 статті 58 Податкового кодексу України та п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 Податкового кодексу України Приватному акціонерному товариству "Метробуд" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 250 000 грн.;
- №06202615050101, яким за порушення п.44.1 ст.44, п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 13 832 104 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 11 065 683 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 766 421 грн.;
- № 00004344207, яким за порушення пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168 з урахуванням пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.4.1 п.168.4 ст.168, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст.168, п. 171.1 ст.171, пп. "е" п.176.1 ст.176, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54, п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, Приватному акціонерному товариству "Метробуд", збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 2 926 187 грн 68 коп., з них в тому числі за податковими зобов`язаннями - 1 476 966,17 грн,, за штрафними санкціями - 1 449 221,51 грн.;
- №00004334207, яким за порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 з урахуванням пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168, п. 57.1 ст. 57, п.54.2 ст. 54, п. 87.9 ст. 87, пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, товариству збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 215 391, 22 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 103 304,37 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 112 086,85 грн.
6. Уважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року, залишеним без змін та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
8. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що на порушення п. 185.1 ст.185, п.187.1 статті 187 ПК України, ПрАТ "МЕТРОБУД" не нарахувало податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно норм цього Кодексу та відповідно занизило податкові зобов`язання з ПДВ в квітні 2018 року на суму ПДВ - 11 015 683,3 грн. (55 078 416,59 *20%).
Також, в порушення п.201.10. ст.201 ПК України, ПрАТ "МЕТРОБУД" не склало і не зареєструвало в ЄРПН податкову накладну на майно передане у власність ПАТ "КИЇВМЕТРОБУД" на суму ПДВ 11 015 683,3 грн., що тягне за собою застосування штрафу у розмірі 5 507 841,65 грн.
Крім того, позивач під час позапланової виїзної перевірки жодним чином не підтвердив факт наявності придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) з ТОВ "ЛОЙДМОРІСГРУП"
Також суди зазначали про законність визначено податкове зобов`язання за податком на доходи з фізичних осіб у сумі 1 476 966, 17 грн. та застосована штрафна санкція у порядку ст. 127 ПК України у сумі 961 707,78 грн. та податкового зобов`язання зі сплати військового збору на суму 103 304,37 грн. та нарахована штрафна санкція за несвоєчасну сплату військового збору у сумі 44 592 грн. ( у порядку ст. 126 ПК України), а також за несплату військового збору у сумі 67 494,85 грн. (у порядку ст. 127 ПК України).
IV. Касаційне оскарження
9. У касаційні скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
10. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 та 2 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду:
1) від 29.07.2021р. у справі № 240/9416/19, від 17.09.2020 року у справі №826/16705/17, від 10.07.2020 у справі №120/4723/18-а, від 03.09.2019 у справі №810/3790/17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 (щодо відсутності трудових ресурсів, транспортних засобів, основних фондів);
2) від 29.07.2020 у справі №280/1217/19, від 08.11.2018 у справі №826/15028/17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 (щодо перевірки стану кримінального провадження);
3) від 19.03.2021 у справі № 460/143/19; від 01.04.2021 у справі № 820/5471/16, від 17.09.2020 у справі №826/16705/17, від 10.07.2020 у справі №120/4723/18- а, від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування принципу індивідуальної відповідальності платника податків та відсутності обов`язку у платника податків щодо збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів).
10.1. Обґрунтовуючи мотиви касаційної скарги позивач посилається на те, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно- аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, постановах Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 813/48/16, від 27.04.2021 у справі № 460/3510/20; від 19.03.2021 у справі № 460/143/19; від 12.05.2020 у справі № 813/8791/14).
10.2. Також позивач звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції при посиланні на наявність вироку Києво-Святошинського районного суду м. Києва по справі № 369/2885/19 від 24.04.2019 р. по кримінальному провадженню № 32019100000000182 від 25.02.2019 (внесено до ЄРДР), за ч.1 ст. 205 КК України, який на думку податкового органу вказує на ознаки фіктивності ТОВ "ЛОЙДМОРІСГРУП" як несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, не врахував правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.
10.3. Позивач наголошує, що вирішуючи справу та переглядаючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме статті 126 та статті 127 Податкового кодексу України, без урахування правових висновків Верховного Суду щодо розмежування відповідальності за податкові правопорушення, викладених у постановах Верховного Суду від 17.02.2022 у справі № П/811/604/17, від 03.02.2022 у справі № 460/2903/19, від 06.05.2021 у справі № 806/62/17, від 14.01.2021 у справі № 806/132/17, від 17.04.2020 у справі № 806/124/17.
10.4. Так, судами не було встановлено, перевіркою не виявлено відповідного факту, а контролюючим органом не доведено, що ПрАТ "МЕТРОБУД" взагалі ненараховано, неотримано або несплачено (неперераховано) ПДФО та військового збору як податковим агентом, до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам, тому застосування п. 127.1 ст. 127 ПК України є безпідставним.
10.5. Щодо необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №640/15297/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні відповідно до пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає наступне.
Для цілей оподаткування податком на додану вартість ПрАТ "МЕТРОБУД" необхідно визначити чи є операція з передачі ПАТ "КИЇВМЕТРОБУД" у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "КИЇВМЕТРОБУД" як операція з постачання такого майна.
Ураховуючи положення ЦК України, ПК України, зокрема, щодо правомірності дій платника податків, ПрАТ "МЕТРОБУД" вважає, що операція з відчуження рухомого майна (обладнання) на підставі Акту приймання-передачі обладнання від 24.04.2018, підписаного між ПАТ "КИЇВМЕТРОБУД" (Заставодержатель) та ПрАТ "МЕТРОБУД" (Заставодавець) у зв`язку із невиконанням Заставодавцем його зобов`язань, вказаних у п. 1.1 Договору застави рухомого майна не відноситься до операції з постачання товарів, а тому не є об`єктом оподаткування податку на додану вартість, у зв`язку з чим у останнього були відсутні підстави для складення податкової накладної щодо вказаної господарської операції та направлення її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11. Податковий орган у письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
V. Оцінка Верховного Суду
12. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
13. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
14. Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
15. За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
16. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
17. Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
18. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).
19. Згідно з абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
20. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
21. Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
22. За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
23. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
24. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).
25. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).
26. Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
27. За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
28. Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.
29. За статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.
30. Перевіряючи реальність господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентом на підставі допустимих і належних доказів та правомірність формування витрат за цими операціями, Суд зазначає наступне.
31. Судом встановлено, що між ПрАТ "МЕТРОБУД" та ТОВ "ЛОЙДМОРІСГРУП" укладено договір оренди бульдозеру.
32. ТОВ "ЛОЙДМОРІСГРУП" за вказаною господарською операцією було складено видаткову накладну від 11.01.2018 № 2 на загальну суму 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 50 000,00 грн., а також зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 11.01.2018 № 2 на загальну суму 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 50 000,00 грн.
33. У бухгалтерському обліку ПрАТ "МЕТРОБУД" щодо вказаної господарської операції відображено проводки: Дт 6415 Кт 631, Дт 28 Кт 631, Кт 631 Дт 311.
34. Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включено ПрАТ "МЕТРОБУД" до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2018 року, яка була подана до ГУ ДПС у м. Києві (Шевченківський район).
35. За висновками відповідача з чим погодився суд апеляційної інстанції, з`ясовано, що операції здійснені ТОВ "ЛОЙДМОРІСГРУП" не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт надання послуг на адресу позивача, що свідчить про те, що правочин на загальну суму 50 000 грн. здійснений без мети настання реальних наслідків.
36. Суди попередніх інстанцій визнали господарські взаємовідносини з указаним контрагентом нереальними у зв`язку з відсутністю у ТОВ "ЛОЙДМОРІСГРУП" достатніх трудових та технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності, невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) за відомостями з Єдиного реєстру податкових накладних, наявність вироку Києво - Святошинського районного суду м. Києва по справі № 369/2885/19 за ч.І ст. 205 КК України, свідчать про неможливість ТОВ "ЛОЙДМОРІСГРУП" надавати послуги на адресу ПрАТ "МЕТРОБУД".
37. Стосовно висновків про недостатність трудових та матеріальних ресурсів для проведення відповідних обсягів робіт контрагентами, Суд зазначає, що висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку.
38. Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.
39. Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.
40. Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
41. Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 №820/4648/13-а.
42. Висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності вироку Києво - Святошинського районного суду м. Києва по справі № 369/2885/19 за частиною першою статті 205 КК України, свідчать про неможливість ТОВ "ЛОЙДМОРІСГРУП" надавати послуги на адресу ПрАТ "МЕТРОБУД". Суд вважає передчасними, оскільки що такі висновки не відповідають позиції Верховного Суду викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.
43. Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
44. Суд звертає увагу, що у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим висновок про те, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
45. У наведеній постанові Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.