Постанова
Іменем України
09 березня 2023 року
м. Київ
справа № 131/484/21
провадження № 61-4535 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - державний нотаріус Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області Манус Валентини Вікторівни;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року у складі судді Балтака Д. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2022 рокуу складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного нотаріуса Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області Манус В. В. про визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії незаконною та її скасування.
Позовна заява мотивована тим, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті її брата - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_4 розпорядився своїм майном, склавши заповіт на її користь.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області.
Зазначала, що в передбачений законом строк звернулась до Іллінецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте постановою Іллінецької державної контори Вінницької області від 04 березня 2021 року № 116/02-31 за підписом державного нотаріуса Манус В. В. їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з тим, що заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми і посвідчення, а тому є нікчемним. Посилалась на те, що заповіт від 21 серпня 2020 року, складений ОСОБА_4, відповідає вимогам пункту 1.4 Розділу ІІІ "Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд визнати незаконною та скасувати постанову нотаріуса про відмову їй у вчиненні нотаріальної дії.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що позов заявлено до неналежного відповідача - державного нотаріуса Іллінецької державної нотаріальної контори Манус В. В., в той час як належним відповідачем у справі є відповідна державна нотаріальна контора.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 473/1878/19, від 12 січня 2021 року у справі № 397/1396/19, від 03 серпня 2021 року у справі № 754/8132/19, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 131/484/21 з Іллінецького районного суду Вінницької області.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, суди, встановивши, що державний нотаріус у цій справі є неналежним відповідачем, не зазначив, хто ж саме має бути відповідачем у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 серпня 2020 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений головою Журавниківської сільської ради Горохівського району Волинської області Сойко В. Є., яким все належне йому майно він заповів своїй сестрі - ОСОБА_1 (а.с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Після його смерті відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки з кадастровим номером 0521280400:02:000:0259, площею 2,9594 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки з кадастровим номером 0521280400:02:000:0259, площею 2,9594 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Бабинської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, що належить спадкодавцю згідно зі свідоцтвами про право на спадщину за законом від 27 березня 2019 року № 131 та від 27 березня 2019 року № 129 (а.с. 20-21).
Постановою державного нотаріуса Іллінецької державної нотаріальної контори Вінницької області Манус В. В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 березня 2021 року № 116/02-21 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, належне померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з підстав того, що зазначений заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (а.с. 17).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.