Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 522/2054/22
провадження № 61-9054ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Жучкова Світлана Ігорівна, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року у складі судді Бобуйка І. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
26 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення та ремонт, стягнення моральної шкоди.
Приморський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 14 лютого 2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення та ремонт, стягнення моральної шкоди передав за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.
Малиновський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 04 квітня 2022 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 10 травня 2022 року.
28 квітня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Малиновський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 29 квітня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 визнав неподаною та повернув особі, яка її подала.
05 травня 2022 року ОСОБА_2 повторно звернулася до суду із зустрічним позовом.
Малиновський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 14 червня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишив без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, звертаючись повторно до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_2 пропустила процесуальний строк звернення з цією заявою.
Залишаючи без розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що копію ухвали про відкриття провадження від 04 квітня 2022 року ОСОБА_2 отримала 15 квітня 2022 року, процесуальний строк був визначений в ухвалі про відкриття провадження 15 днів з дня отримання ухвали, як встановлено частиною сьомою статті 178, частиною першою статті 193 ЦПК України, а отже цей строк сплив 30 квітня 2022 року.
Також суд першої інстанції, відхиляючи твердження представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що процесуальний строк зупиняється на час розгляду судом першої інстанції подачі зустрічної позовної заяви і до дати отримання ухвали суду щодо повернення її заявнику, вказав, що це не може слугувати причиною, бо причиною повернення зустрічного позову слугувало невиконання заявником вимог частини п`ятої статті 49 ЦПК України. Суд першої інстанції вказав, що незнання вимог закону не є підставою поважності пропуску процесуального строку звернення до суду з зустрічною позовною заявою. І чекання для отримання ухвали де вказані ці недоліки не є поважною причиною.
Не погодившись з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від 05 вересня 2022 року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду у зв`язку з пропуском строку на її подачу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Жучкова С. І., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження судового рішення посилається на порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що стаття 257 ЦПК України має вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду. Однак, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, не взяв до уваги вказану норму закону та не зазначив процесуальну підставу для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Верховний Суд своєю ухвалою від 03 жовтня 2022 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи з Малиновського районного суду м. Одеси.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд своєю ухвалою від 08 лютого 2023 року призначив справу до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення та ремонт, стягнення моральної шкоди.
Приморський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 14 лютого 2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за поліпшення та ремонт, стягнення моральної шкоди передав за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси.
Малиновський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 04 квітня 2022 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 10 травня 2022 року.
28 квітня 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Малиновський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 29 квітня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, з підстав недотримання вимог частини п`ятої статті 49, частин першої, четвертої статті 183 ЦПК України (відсутність доказів направлення копії зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів позивачеві).
05 травня 2022 року ОСОБА_2 повторно звернулася до суду із зустрічним позовом, та одночасно просила поновити їй процесуальний строк для подання зустрічного позову.
Малиновський районний суд м. Одеси своєю ухвалою від 14 червня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишив без розгляду.
Не погодившись з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року, ОСОБА_2 оскаржила її в апеляційному порядку.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від 05 вересня 2022 року ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2022 року залишив без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).
Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України).
Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику.
Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судами встановлено, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2022 року відкрито провадження у цій справі. Встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву (а. с. 143, т. 1).
08 квітня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, у якій просила повідомити її про наявність чи відсутність справ, які знаходяться в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси, відкритих під час воєнного стану, де вона визначена як відповідач у справі (а. с. 153, т. 1).
Також, 12 квітня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про видачу ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви (а.с. 155, т. 1). Відповідно до запису, зробленого власноруч ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_3, з матеріалами справи ознайомились 15 квітня 2022 року (а. с. 158, т. 1).
28 квітня 2022 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором (а.с. 185-186, т. 1). До зустрічної позовної заяви були додані копії зустрічного позову з додатком (а. с. 183, т. 1).
Малиновський районний суд м. Одеси ухвалою від 29 квітня 2022 року визнав зустрічний позов ОСОБА_2 неподаним та повернув його через відсутність будь-яких доказів направлення позивачеві цієї зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів, пославшись на вимоги частини п`ятої статті 49, частини першої, четвертої статті 183 ЦПК України (а. с. 33, т. 2). Вказану ухвалу суд першої інстанції направив ОСОБА_2 03 травня 2022 року на адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 34, т. 2), а також цього ж дня надіслав представникові відповідача вказану ухвалу в електронному вигляді електронною поштою (а. с. 35, т. 2 ).