ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року
м. Київ
справа № 815/1984/17
касаційне провадження № К/9901/3757/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2017 (суддя Потоцька Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 (головуючий суддя - Бітов А.І., судді - Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРГА" до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРГА" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Арцизька ОДПІ), Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому просило:
визнати протиправними дії Арцизької ОДПІ щодо проведення фактичної перевірки з питань дотримання ТОВ "ГАРГА" вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції від 19.12.2016 №0004081401, яким визначено штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) у розмірі 173625,00 грн.
На обґрунтування позову Товариство послалось на проведення фактичної перевірки з порушенням процедури, передбаченої Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також за відсутності достатніх підстав і передумов для проведення такої перевірки, а саме: в порушення пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи приступили до проведення фактичної перевірки не пред`явивши направлення на проведення такої перевірки, оформленого в установленому Законом порядку. У наказі про проведення перевірки від 16.11.2016 №430 не зазначено обставину щодо конкретних підстав проведення перевірки, передбачену підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Також позивач зазначає, що встановлене в ході проведення перевірки порушення платником положень пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що стало підставою для застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 173625,00 грн, не відповідає дійсності, оскільки Товариство веде облік товарів у відповідності до порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246. Зауважує, що положення статті 20 Закону № 265/95-ВР встановлюють відповідальність лише за продаж необлікованих товарів, а не їх наявність за місцем реалізації, придбані товарно-матеріальні цінності були реалізовані, а розрахункові операції здійснювались з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, що у повній мірі відповідає вимогам частини 1 статті 5, статті 20 Закону № 265/95-ВР. Вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 14.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19.12.2016 № 0004081401. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги в частині суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку про правомірність проведення фактичної перевірки та протиправність прийнятого контролюючим органом рішення з підстав підтвердження платником факту реалізації товарно-матеріальних цінностей на суму 82345,50 грн.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних рішень.
Скаржник доводить, що під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено незабезпечення платником обліку алкогольних напоїв на загальну сумі 86812,50 грн. Вважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не прийнято до уваги обставини, встановлені під час перевірки, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального і процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що платником під час проведення перевірки не було надано первинних бухгалтерських документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30.01.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.03.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди установили, що Арцизькою ОДПІ проведено фактичну перевірку торгового об`єкту, розташованого за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Соборна, 2-б, в якому здійснює господарську діяльність позивач, за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки від 28.11.2016 №298/40-39946164 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР в частині неналежного обліку товарних запасів, а саме: пред`явлено до реалізації підакцизних товарів без наявності до придбання документів загальною вартістю 4497,00 грн; встановлено розбіжність між фактичними залишками товару та даними первинних документів на суму 82315,50 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг врегульовані Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.