ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року
м. Київ
справа № 818/1060/17
касаційне провадження № К/9901/3271/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 (суддя - Савицька Н.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 (головуючий суддя Бегунц А.О., судді - Яковенко М.М., Старостін В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумигаз збут" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду із позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0030501200.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що податкові накладні, які за доводами контролюючого органу зареєстровані несвоєчасно, не надавались отримувачам (покупцям), а відтак порушення граничних строків їх реєстрації в силу вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 30.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0030501200.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що до позивача не може бути застосовано штрафні санкції за порушення строку реєстрації податкової накладної виходячи з положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, контролюючий орган не довів правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що положення статті 120-1 ПК України не містять виняток для звільнення від застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію або не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних для податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) та складені на суму перевищення ціни бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 та 189 ПК України над фактичною ціною постачання.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.03.2023 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 14.03.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Управлінням проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства складених в січні 2017 року, та суми ПДВ за якими відображено в податковій декларації з ПДВ Товариства за звітний період січень 2017 року, за результатами якої складено акт від 22.03.2017 №280/28-10-50-12-07/39586236 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію Товариством податкової накладної від 31.01.2017 №1968 на суму 12037 223,48 грн, що складена на контрагента ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ" в Єдиному реєстрі податкових накладних (фактично зареєстровано із запізненням на 5 днів), чим порушено абзац 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0030501200 (форма "Н"), яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2006203,91 грн у розмірі 10%, тобто, на суму 200 620,39 грн.
Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення платником строку реєстрації податкової накладної від 31.01.2017 №1968 в Єдиному реєстрі податкових накладних на 5 днів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, при цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.