ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року
м. Київ
справа № 805/1389/16-а
касаційне провадження № К/9901/7593/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.08.2016 (суддя Голошивець І.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 (головуючий суддя - Ястребова Л.В., судді - Компанієць І.Д., Сухарьок М.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (далі у тексті - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі у тексті - відповідач, Інспекція, податковий орган), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13.01.2016 № 0000014000/208/10/28/03-40.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до позивача безпідставно застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки платник здійснював свою діяльність у місті Курахове Донецької області, яке визначено у Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, вважає рішення відповідача незаконним, оскільки відповідно до пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану до платника не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 15.08.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016, адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, оскільки позивач здійснює свою діяльність на території, на якій проводиться антитерористична операція і відповідно до пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до платника не застосовується відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Управління подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
На обґрунтування касаційної скарги, відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 1, 25, пункту 9-4 розділу VІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 33, 35, 49, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи).
Відповідач вважає, що позивачем не доведено наявності правових підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання обов`язків визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", у тому числі в частині своєчасного нараховування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.02.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.03.2023 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.03.2023.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких мотивів.
Судами у межах спірних правовідносин встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство є юридичною особою, місцезнаходження якої: Донецька область, місто Курахове, Мар`їнський район, Промислова зона, 70.
Платник 15.06.2016 звернувся до контролюючого органу із заявою за вих. № 647/02, в якій просив звільнити Товариство від виконання обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону №2464-VІ у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції.
Також, позивач звертався до Торгово-промислової палати України із заявою про отримання сертифікату для засвідчення обставин непереборної сили на території населеного пункту, в якому позивач здійснює господарську діяльність (м. Курахове Донецької області), яке включене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р.
Торгово-промислова палата України листом від 07.06.2016 № 601/12.1-20 повідомила платника, що норма Закону №1669, а саме, частина 4 статті 11 не містить обмеження у вигляді обов`язкової наявності форс-мажорних обставин, які підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати для надання звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання своїх обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення проведення антитерористичної операції.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено камеральну перевірку Товариства з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року, за результатами якої складено акт 14.12.2015 № 253/28-03-40/32582387 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення пункту 8 статті 9 розділу ІІІ Закону № 2464-VI щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято рішення від 13.01.2016 №0000014000/208/10/28-03-40 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2014 по 04.12.2014 штраф у розмірі 62191,75 грн (10 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску до 01.01.2015), а також за період з 21.01.2015 по 31.01.2015 штраф у розмірі 46175,18 грн (20 % своєчасно не сплачених сум єдиного внеску з 01.01.2015) та пеню у загальному розмірі 4353,65 грн (0,1% від суми недоїмки), разом - 112720,58 грн. До рішення № 0000014000/208/10/28-03-40 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску додано розрахунок штрафних санкцій. Зазначене рішення отримане позивачем 25.01.2016.
За наслідками адміністративного оскарження, прийняте рішення залишено без змін.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон №2464-VI.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.