1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 472/491/19

провадження № 61-3385св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

за первісним позовом

позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Веселинівська машинно-технологічна станція",

відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адіант",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області,

за зустрічним позовом

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Веселинівська машинно-технологічна станція",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Адіант", Виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселинівська машинно-технологічна станція" на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 січня 2021 року у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Царюк Л. М. та Яворської Ж. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимогза первісним позовом

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Веселинівська машинно-технологічна станція" (далі - ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіант" (далі - ТОВ "Адіант"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Вознесенської міської ради, про визнання недійсними договорів оренди землі.

Позов обґрунтований тим, що 01 грудня 1999 року між ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,7159га, яка належить орендодавцюна праві приватної власності, строком на 10років.

01 лютого 2009 року між сторонамиукладено додаткову угоду до цьогодоговору, якою збільшено строк його дії до 2021 року.

01 січня 2009 року між ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5, 3359га, яка належить орендодавцю на праві приватної власності, строком на 12років.

У липні 2018 року ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" дізналося, що 02 липня 2018 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Адіант" договори оренди вказаних земельних ділянок.

З урахуванням заяви про зміну підстав позову від 04 липня 2019 року просило визнати договори оренди земельних ділянок від 02 липня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 і ТОВ "Адіант", недійсними.

Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, просив визнати недійсними договір оренди землі і додаткову угоду до нього.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок площею 5,7159 і 5,3359 га (далі - спірні земельні ділянки).

Договір оренди землі від 01 грудня 1999 року і додаткова угода до нього від 01 січня 2009 року є недійсними, оскільки ОСОБА_1 їх не підписував, що свідчить про відсутність волевиявлення на укладення цих угод.

Додаткова угода від 01 лютого 2009 року є нікчемною, оскільки недотримано нотаріальної форми (договір оренди був нотаріально посвідчений), строк дії та істотні умови з ОСОБА_1 не погоджувались.

З урахуванням уточнень від 21 серпня 2020 року просив визнати недійсними договір оренди землі від 01 січня 2009 року та додаткову угоду від 01 лютого 2009 року, скасувати їх державну реєстрацію.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2020 року позов ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,7159 га, кадастровий номер 4821782500:03:000:0449, укладений 02 липня 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Адіант", номер запису про інше речове право 26950171. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 5,7159 га, кадастровий номер 4821782500:03:000:0481, укладений 02 липня 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Адіант", номер запису про інше речове право 26949955. У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди землі вважається укладеним та набирає чинності після його державної реєстрації, а не після нотаріального посвідчення чи підписання сторонами.

ОСОБА_1 на час укладення договорів оренди землі з ТОВ "Адіант" не міг передати спірні земельні ділянки ТОВ "Адіант" за договорами від 02 липня 2018 року, оскільки таке право до 2021 року зареєстроване і належить ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція".

ОСОБА_1 до 2018 року отримував від ТОВ "Веселинівська машинно-технологіча станція" платежі за договорами оренди спірних земельних ділянок, підтвердивши цим договірні правовідносини між сторонами, які продовжували існувати відповідно до укладених договорів.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 тривалий час виконував свої зобов`язання та користувався правами згідно з договором оренди земельної ділянки від 01 грудня 1999 року і додатковою угодою до нього від 01 лютого 2009 року, договором оренди земельної ділянки від 01 січня 2009 року. Проте у червні 2019 року ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов про визнання недійсними цих договорів та додаткової угоди, що суперечить його попередній поведінці, і є недобросовісними діями, що не відповідають доктрині "venire contra factum proprium".

Укладення між відповідачами за первісним позовом - ОСОБА_1 і ТОВ "Адіант" договорів оренди землі від 02 липня 2018 року щодо спірних земельних ділянок під час дії договору оренди землі від 01 січня 2009 року та додаткової угоди від 01 лютого 2009 року до договору від 01 грудня 1999 року, укладених між ОСОБА_1 і ТОВ "Веселинівська машинно-технологіча станція", порушує права ТОВ "Веселинівська машинно-технологіча станція" та норми законодавства України.

Звернувшись із зустрічним позовом, ОСОБА_1 стверджував, що оспорювані договір оренди від 01 грудня 1999 року та додаткову угоду до нього він не підписував, підписи вчинено іншою особою.

Водночас суд першої інстанції з`ясував, що позивач щороку, з 2009 року до 2018 року, отримував від ТОВ "Веселинівська машинно-технічна станція" орендну плату, що підтверджується інформацією про видання орендної плати за оренду спірних земельних ділянок, накладними, видатковими касовими ордерами. Представник позивача за зустрічним позовом ТОВ "Веселинівська машинно-технологіча станція" не заперечувавфакт отримання орендної плати за користування спірними земельними ділянками.

Післяпідписання договорів оренди ОСОБА_1 не звертався до ТОВ "Веселинівська машинно-технологіча станція" з вимогою повернути належні йому земельні ділянки, не подавав будь-яких позовів про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними.

ОСОБА_1 приймав виконання договору орендарем протягом тривалого часу, отримував орендну плату, тому є таким, що погодивсяз умовами договору.

ОСОБА_1 не довів факту недійсності укладених договорів.

Підставою звернення ОСОБА_1 зпозовом до суду є відсутність волевиявлення під час укладення оспорюваного договору оренди землі. Таким чином, він повинен був надати належні, допустимі та достовірні докази,довести поза розумним сумнівом відсутність у нього волевиявлення на укладення договору та додаткової угоди.

Відмова в позовіу зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання позовної давності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Маняка А. В. задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 5,7159 га, кадастровий номер 4821782500:03:000:0449, від 02 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Адіант", номер запису про інше речове право 26950171. У позові ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" про визнання недійсним цього договору відмовлено.В іншій частині рішення суду першої інстанцїі залишенобез змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Таке положення закону було чинним на час укладання сторонами додаткової угоди до договору оренди від 01 грудня 1999 року, а тому додаткова угода підлягала нотаріальному посвідченню, як і договір.

Наслідком недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору є нікчемність цього договору (частина перша статті 220 ЦК України).

Умова договору оренди землі від 01 грудня 1999 року щодо зміни строку дії його договору з 10 років (до 2009 року) на 21 рік (до 2021 року) є нікчемною, оскільки не узгоджена його сторонами у передбаченій законом формі, тому з урахуванням змісту договору та норм законодавства останнім днем дії договору оренди землі від 01 грудня 1999 року є 01 грудня 2009 року, оскільки саме такий строк його дії погоджений сторонами як істотна умова договору.

Державна реєстрація договору оренди землі від 01 січня 2009 року відбулася 25 грудня 2009 року, отже, він є чинним до 25 грудня 2021 року.

ТОВ "Веселинівська машинно-технічна станція" не надалодоказів направлення ОСОБА_1 листа - повідомлення про укладення договору оренди землі від 01 грудня 1999 року на новий строк.

На час звернення з позовом до суду27 березня 2019 року договір оренди землі від 01 грудня 1999 року був чинним - до 01 грудня 2019 року, але позивач за первісним позовом ТОВ "Веселинівська машинно-технічна станція" не реалізував своєпереважне право на продовження строку його дії, отже, право користування орендованою земельною ділянкою припинилося.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недійсність договору оренди землі від 02 липня 2018 року щодо земельної ділянки площею 5,3359 га, оскільки з огляду на строк дії договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки, укладеного з первісним орендарем (27 грудня 2021 року), ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" ще не вичерпало можливість скористатися переважним правом на продовження строку його дії. Тому укладання договору оренди з новим орендарем порушило права позивача за первісним позовом, що є підставою для визнання цього договору недійсним.

Є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" в частині визнання недійсним договору оренди землі від 02 липня 2018 року щодо оренди земельної ділянки площею 5,7159 га з тих підстав, що відповідачіза первісним позовом - ОСОБА_1, ТОВ "Адіант" - своїми діями щодо укладення оскаржуваних договорів оренди порушили його права.

У частині вирішення зустрічного позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не встановив обставин справи щодо підписання (непідписання) ОСОБА_1 спірних договорів, судова почеркознавча експертиза у справі не призначалась, оригінали цих договорів, а також порівняльні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 сторони не надавали.

Врахувавши підстави зустрічного позову, а також заперечення відповідача щодо правомірності укладення орендодавцем нових договорів оренди з іншим орендарем, посилання ОСОБА_1 на те, що спірні земельні ділянки знаходяться у фактичному користуванні первісного орендаря без законних підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке ОСОБА_1 як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2021 року ТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" направило поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, просило її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що сторони дотримались вимог закону про письмову форму додаткової угоди, а частина перша статті 14 Закону України "Про оренду землі" не вимагає нотаріального посвідчення договору.

Відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо спірних правовідносин, а саме застосування частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" щодо необхідності нотаріального посвідчення додаткової угоди до договору оренди землі у разі відсутності бажання сторін договору його посвідчувати нотаріально, а також дійсності такої угоди за умови її багаторічного виконання.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд переглядає справу в межах доводів касаційної скарги, а саме відмови у позові про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 5,7159 га, кадастровий номер 4821782500:03:000:0449, від 02 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Адіант".

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 5,7159 га, кадастровийномер 4821782500:03:000:0449,та площею 5,3359 га, кадастровийномер 4821782500:03:000:0481, які розташовані на території Миколаївської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки відбулася 17 вересня 2015 року і 05 липня 2018 року відповідно.

01 грудня 1999 року між ОСОБА_1 іТОВ "Веселинівська машинно-технологічна станція" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,7159 га ріллі на 10 років, до 01 грудня 2009 року. Цей договір посвідчений державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори та зареєстрований в Книзі договорів оренди землі від 27 грудня 1999 року № 14.

01 лютого 2009 року між ТОВ"Веселинівська машинно-технологічна станція" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до вказаногодоговору, якою збільшено строк його дії до 2021 року. Згідно із записом в Державномуреєстрі земель від 01 грудня 2009 року № 1840/04-04 цюугоду зареєстровано у відділі Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області.

01 січня 2009 року між ТОВ"Веселинівська машинно-технологічна станція" і ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,3359 га строком на 12 років, що зареєстрований у Веселинівському районному відділі центру державного земельного кадастру відповідно дозапису в Державномуреєстрі земель від 25 грудня 2009 року № 040948001993.

02 липня 2018 року ОСОБА_1 і ТОВ "Адіант" уклали два окремі договори оренди земельних ділянок:площею 5,7159 га,кадастровийномер 4821782500:03:000:0449, і площею 5,3359 га, кадастровийномер 4821782500:03:000:0481,строком на 10 років.


................
Перейти до повного тексту